Українська| Портал магістрів ДонНТУ | ДонНТУ | Російська | Українська |
| Резюме | Біографія |
Реферат |
Незвожаючи на те, що велика частина різних книжок про значення імені і гороскопів розповідає про «зимових» Антонів, я народився 30 травня 1989 року, і ні краплі про це не шкодую. З раннього дитинства пам'ятаю не дуже то й багато, найяскравішим спогадом залишилась моя няня, яка за гарну поведінку і з'їдену кашу показувала мені рушницю свого чоловіка військового, також помьятаю прогулянки з батьками по набережній Кальміуса.
З дитячими садками в мене відразу не заладилося, поміняв їх аж чотири, поки сусідка, яка була директором одного з садочків, не порадила піти в дитячий садок «Дружок», який був за сумісництвом і першим класом школи № 2.
У другій школі провчився я до 8 класу, вчитися було досить весело, подробиці не буду розповідати, всі були школярами.
З 9 по 11 клас я провчився в Донецькому технічному коледжі. Колеж конкретно растормошил все враження про навчання, для вступу необхідно було скласти іспити, також вчилися ми по семестрах і наприкінці семестру здавали іспити і заліки. Так що в інституті я навіть не звертав на сесію увагу. Навчання приносило велике задоволення. Цікаві, добрі викладачі, завжди могли зацікавити слухачів. На парах проходили навчальні та розвиваючі ігри, так як колеж мав власне самоврядування, яке складалося з учнів (на виборах вибиралися президент колежу і його свита), вони ввели велику кількість свят, виїзди і виходи на природу в не навчальні години, що приносило теж багато задоволення. Але, не дивлячись на всі розваги, вчитися доводилося дуже ретельно, тому що не дивлячись на всю доброту викладачів ніхто нікому поблажок не давав. Навпаки, з усіх запитували дуже і дуже, особливо на іспитах.
Особливих нагород у спорті я не досяг, але на місці ніколи не сидів, у молодших класах займався плаванням, тренера могли по кілька годин не давати передохнути, тому навіть на суші я плив. Але, не дивлячись на всю любов до води, мої запливи продовжилися до 8-го класу коли під час гри з друзями в регбі мені розтягнули зв'язки і вибили на кілька місяців з строю. Спроба освоїти гірський велосипед теж не принесла особливого задоволення моїм батькам, так як суглоби вилітали, а я не хотів зупинятися. На жаль ні одне з моїх спортивних захоплень не дали результати, так як все доводилося покидати через брак часу.
На вибір професії вплинули батьки, вся сім'я закінчувала саме цю спеціальність, тому я просто не міг підвести їх і не піти по їх стопах, пам'ятаю навіть під час заповнення документів, на вступні рейтинги, побачивши мою заяву з подивом запитали «Всього одна спеціальність?» на що отримали відповідь «Зате вона моя». Ще зі шкільних років ладнав з математикою, з фізикою були проблеми, але цю прогалину довелося заповнювати вже по ходу навчання в інституті. Так як друга школа була з англійським ухилом і виходило в мене досить не погано, я вирішив спробувати себе ще й у німецькій мові, і на другому курсі перейшов на Німецький технічний факультет.
Колеж так само дуже сильно допоміг, багато предметів на першому і другому курсах я здав автоматом в перші пару тижнів навчання, та і взагалі сесії не доставляли великої незручності. На четвертому курсі зайнявся науковою діяльністю, почав їздити на конференції і писати статті, це захопило мене, тому в магістратуру я перейшов назад у російську групу отримавши диплом бакалавра з мехатроніки. Зараз темою моєї магістерської є «Дослідження ріжучої здатності кругів, оснащених надтвердими матеріалами, при внутрішньому шліфуванні за пружною схемою на модернізованому внутрішньошліфувальному верстаті». Дослідження з цієї теми я почав ще на четвертому курсі і вже встиг зайняти перші місця на Всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, також отримав патент Україну і написав кілька статей.
У найближчому майбутньому хотілося б отримати другу освіту, звичайно ж працювати за фахом і цілком можливо написати кандидатську, але так як ми ніколи не знаємо що ж буде далі, то нічого загадувати не буду.
| Резюме | Біографія |
Реферат |