В українській мові є слова, утворені від одного кореня за допомогою різних афіксів. Вони близькі за зовнішньою формою, звучанням, але мають різне значення. Такі слова називають паронімами. Пароніми — це слова, схожі за звучанням, але різні за значенням. Мовна практика свідчить, що при недостатній увазі до лексичних значень слів, такі слова часто не розрізняють і вживають довільно одне замість іншого, спотворюючи зміст висловленого.
Часто пароніми мають один корінь і незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їх тлумачення.
За звуковим складом пароніми бувають: однокореневі — відрізняються лише суфіксами або префіксами: земний (пов’язаний із землею, земною сушею) — земельний (пов’язаний із землекористуванням) — земляний (зроблений із землі) — землистий (з частками землі, за кольором подібний до землі); сердечний (пов’язаний із серцем, щирий) — сердешний (бідолашний); серцевий (пов’язаний із хворобою серця); вникати (намагатися зрозуміти суть чого-небудь) — уникати (прагнути бути осторонь чого-небудь).
Різнокореневі — відрізняються одним-двома звуками: ступінь (міра інтенсивності, вчене звання) — степінь (добуток однакових співмножників); промінь (смужка світла) — пломінь (полум’я);
За лексичним значенням пароніми бувають: синонімічні: повідь — повінь, крапля — капля, слимак — слизняк, привабливий —принадливий, хиткий — хибкий; а також антонімічні: лепський — кепський, прогрес — регрес, експорт — імпорт, еміграція — імміграція, густо м пусто; нерідко можна зустріти семантично близькі: крикливий (який багато й часто кричить; схильний часто кричати; галасливий) — кричущий (який викликає крайнє незадоволення, обурення;) цегельний (призначений для виробництва цегли) — цегляний (зроблений з цегли); ніготь (переважно у людини) — кіготь (переважно у тварини); семантично різні: газ (речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його) — гас (горюча рідина, продукт перегонки нафти); глуз (глузування) — глузд (розум); орден (почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги) — ордер (письмове розпорядження, документ на одержання або видачу чого-небудь); ефект (сильне враження, викликане ким-, чим-небудь) — афект (стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження).
Обов’язково слід пам'ятати, що звукова, а іноді й значеннева близькість паронімів може призвести до сплутування їх: незгоди (відсутність взаєморозуміння, розбіжність у поглядах) і знегоди (нещастя, труднощі); факт (подія, явище) і фактор (умова, причина); уява (здатність уявляти) і уявлення (розуміння, поняття); зумовити (спричинити) і обумовити (зробити застереження) тощо.
Ще хотілося б наголосити на деяких словах, які так само спричиняють помилки та хибне тлумачення, вживаються недоречно і спотворюють зміст написаного чи сказаного. Так, комплімент (приємні, люб’язні слова, похвала, лестощі) — комплемент (білкова речовина сироватки крові людини й тварини типу ферментів); тривкий (якого важко зіпсувати, зруйнувати, зламати, розбити, порвати; міцний, стійкий, витривалий (тривке дерево, тривка опора, тривке щастя) — тривний (який добре вгамовує голод; поживний, ситний (тривна страва); підрядник (підрядковий, дослівний переклад) — підрядчик (особа чи установа, що виконує якусь роботу за підрядом); завершення (здійснення, доведення чогось до остаточного кінця; закінчення (завершення будівництва, завершення мисливського сезону) —завершеність (досконалість, найвищий рівень у викінченні чогось (поема, що відзначається високою художньою завершеністю); заборонений (дієприкметник від заборонити (заборонена література) — заборонний (той, що стосується заборони, забороняє (заборонний дорожній знак).
Різниця між словом дотеп і дотепність полягає у тому, що дотеп — це кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним відтінком, а ще здатність причепурити думку у вигляді гострих чи смішних фраз. А дотепність відповідно - витонченість думки, виразність і точність у передаванні суті чогось.
Пароніми можуть відрізнятися активністю вживання. Так, іменники напрямок і напрям збігаються у всіх значеннях. Коли йдеться про лінію фізичного руху на невеликих відстанях, то частіше вживається слово напрямок (вітер змінних напрямків). Коли йдеться про заходи важливого суспільно-політичного значення, що провадяться в широких масштабах, про суспільну, наукову чи літературну течію, угруповання переважає іменник напрям (основні напрями розвитку економіки, літературні напрями тощо).
Звукова подібність паронімів спричиняє невмотивовані взаємо-заміни цих слів. Саме тому необхідно з увагою ставитись до слів із схожим звучанням, з'ясовувати відтінки їх значень. Перевірити значення паронімів можна за тлумачним словником, спеціальним словником паронімів, а також за довідником з культури української мови.
Значна частина паронімів використовується в науковому і офіційно-діловому стилі, отже, розрізнення їх є актуальним.