|
Біографія
"Кожна людина народжується для якоїсь справи"
Е.Хемінгуей
Ось так 11 листопада 1988 прийшов мій час. Народилася я в місті Макiївка Донецької області, де зараз і живу. У дитинстві була допитлива, дуже любила малювати та залюбки допомагала татові, а саме постукати молоточком або покрутити викруткою.
Батьки оточували мене і мою старшу сестру любов'ю, ласкою і теплом; навчили з повагою ставитися до кожної людини, бути чуйною і цілеспрямованою.
З 1996 року навчалася в ЗОШ № 34 м. Макіївки, яку закінчила у 2006 році із золотою медаллю. Протягом всього навчання брала активну участь у житті школи, приймала участь у районних і міських олімпіадах. Протягом чотирьох років навчалася в художній школі, що допомогло мені побачити світ по новому, помічати глибину кольору. Набуті навички стали в нагоді в університеті, а саме в промисловому дизайні.
У 11-му класі зайняла I місце у міському конкурсі науководослідницьких робіт Малої академії наук України секція «Українська література»
Після закінчення школи виникли питання: Куди поступати? Яку профессію обрати? Оскільки і мій тато, і дідусь, і бабуся працювали на металлургійному заводі, я вирішила вступити саме на цю спеціальність. Проблем з освоєнням технічних предметів не виникло. Суто чоловічий колектив загартував мій характер, ми дуже потоварищували. До старанного навчання надихали викладачі кафедри МУЗЧМ (Механічне устаткування заводів чорної металургії), вони завжди з радістю допомагали освоїти складний матеріал. Все це сприяло вирішенню вступити до магістратури і зайнятися науковою діяльністю. Крім навчання я брала участь у громадському та культурному житті факультету: з 1-го по 5-ий курс була старостою групи, два роки головою оздоровчої комісії факультету.
Мрію я про мир в усьому Світі, гармонії в душі і думках кожної людини на планеті. Адже тоді людство усвідомить свою роль і місце в природі, буде дбайливо ставитися до неї і оберігати її не на словах, а на ділі. Ви скажете, що це не можливо? А я відповім, що немає нічого неможливого! «Ми не наважуємося робити деякі речі не тому, що вони важкі. Вони важкі тому, що ми не наважуємося їх робити. "
У майбутньому планую розвиватися й удосконалюватися де б я не працювала, будь то металургійний завод чи університет. Як сказав М. Гаспаров «Не пливіть за течією. Не пливіть проти течії. Пливіть туди, куди вам треба »
|
