В очисних комбайнах минулих поколінь застосовувалася структурна схема з одним двигуном, який приводить в рух обидва приводу виконавчого органу та механізм переміщення. Однак у цій схемі було багато недоліків і основним з них - обмеження потужності двигуна через габаритних розмірів комбайна. Для цих комбайнів була розроблена методика розрахунку енергетичної характеристики.
У комбайнах нового покоління застосовується інша схема роботи - окремий двигун на кожен виконавчий орган комбайна.
Завданням даної роботи є вибір типових умов роботи очисного комбайна, для обраних умов виконати розітне за наближеною схемі роботи очисного комбайна і за програмою .
Для вирішення поставленого завдання був обраний метод моделювання на ЕОМ. Використовуючи розроблену на кафедрі гірських машин ДонНТУ програму (яка в свою чергу була розроблена на основі загальноприйнятих нормативних документів). А для розрахунку і побудови діаграм використовувався пакет математичного програмування.
На прикладі комбайна УКД-300 був виконаний розрахунок за методичних вказівок, розрахунок за програмою та порівняти результати.
Для вирішення даної задачі були прийняті наступні вихідні дані:
P =α + b• Vn,
b - Приріст потужності двигуна при збільшенні швидкості подачі на 1 м / хв.
Коефіцієнт може бути визначений за такою формулоюде npp - кількість різців виконавчого органу, одночасно контактують з забоєм.
Коефіцієнти α и β враховують марку вугілля, наведені в таблиц 1.
де d –коефіцієнт, що враховує крихко-пластичні властивості вугілля. Для в'язких вугілля ? = 0,95, для крихких ? = 0,06. В результаті пророблених обчислень в програмі було отримано ряд розрахункових моментів.
Розрахункове значення кутової швидкості w = 6,6.
Проведемо аналіз отриманих розрахункових потужностей з розрахунку по програмі та приблизної розрахункової методикою з допомогою малюнків - 1, 2, 3.
Рисунок 2 - Величина а і b - різні.
Рисунок 3 - Величина а - збігається, а b - різні.
Розрахункова енергетична характеристика за методикою 1 - пунктирна лінія, а за методикою 2 - суцільна лінія. Величина а - показує точку перетину, а b - кут нахилу цієї прямої. Як видно з отриманих графіків, розбіжності по потужності значні. Для отримання більш точних значень розбіжностей в розрахунках ми застосуємо для подальших розрахунків деякі функцій пакета математичного програмування. В результаті ми отримаємо значення коефіцієнтів a і b, а також їх процентну різницю.
Таблиця 2 - Таблиця розрахункових значень коефіцієнтів а и b за двома методиками.
У процесі вирішення поставленого завдання було виявлено, що різниця в коефіцієнті умовної потужності "а" до 600%, а приріст потужності двигуна, тобто коефіцієнт "b" до 46% різниці. Тому, оцінивши можливість використання її для оцінки навантажень на виконавчий орган на сучасних машинах можна зробити висновок, що дану методику використовувати не доцільно.
Зараз я закінчую роботу над побудова енергетичної характеристики комбайнанового технічного рівня на основі регресійних моделей (з урахуванням різанняі навантаження)
Тому на даний час магістерська робота ще не закінчена.