Дошкільне дитинство

   Я народився в невеликому, мальовничому містечку Красний Лиман Донецької області. Цією новиною сім'ю порадували 20 листопада 1989 року. Мати — Реброва Тетяна Борисівна, медсестра, батько — Ребров Вадим Павлович. Батько має декілька освіт і професій, в тому числі магістратуру Донецького політехнічного інституту (зараз ДонНТУ). Працював на різних посадах. Від батька я перейняв різні навички, допомагаючи в ремонті дому, автомобілів, коли створювали устаткування і механізми, що потрібні у побуті. Мати завжди підтримувала в тяжкі хвилини. Батьки стали моїми основними вчителями у всьому. Я вдячний їм за багато що.

   Дитинство проходило безхмарно, зі всіма прилягаючими атрибутами: пісочниці, велосипеди, санки, рогатки… Улюбленим заняттям було переглядати книги, особливо технічні. В них вивчав і розбирався у рисунках, кресленнях різної техніки, а потім полюбляв копіювати їх на аркуші. Свою дію відіграло і те, що в п'яти хвилинах від дому розташовувався великий залізничний вузол. Ми з друзями частенько гуляли по депо, залізничним паркам, сортувальній гірці. Це мене захоплювало и з часом переросло в серйозне хобі. Про це в особистому розділі.

Молодша та середня школи

   1 вересня 1989 року мене відвели до школи №6 м. Красний Лиман. В школі навчатися сподобалось, тим паче з першого класу я виявляв успіх у вивченні предметів. Всі роки навчання я завершував "на відмінно". Батьки регулярно отримували грамоти за виховання гарного сина.

   В середній школі почав брати участь в предметних олімпіадах. Брав участь в проведенні деяких свят і вечорів, в основному як ведучій. У молодшій школі з'явилось захоплення, якому я присвячував багато часу. Я займався виготовленням моделей техніки з паперу.

   1 вересня 2002 року відбулась одна з впливових подій у моєму житті — я з успіхом здав екзамени на вступ до Краснолиманського фізико-математичного ліцею. Ліцей "Лідер" за чотири роки навчання (з 8 по 11 класи) став набагато рідніший за дитсадок чи школу. Було дуже захопливо навчатися, тому що багато чого кардинально відрізнялось від школи. Нас навчали пишатись тим, що ми — ліцеїсти, підтримувати честь цього звання. В ліцеї навчалось близько 120 учнів, тому багато хто знав одне одного, навчались в дружному колективі.

   У ліцеї брав активну участь в суспільному і навчальному житті. Саме в ліцеї я добився великого успіху в предметних олімпіадах. Брав участь у олімпіадах з математики, фізики, хімії, історії, біології, був нагороджений більш ніж 20 призовими дипломами. Два рази брав участь в обласній олімпіаді з хімії. Цей предмет, наряду з кресленням, мені особливо подобався.

   У 10 і 11 класах було декілька спортивних успіхів. Я почав займатися волейболом. Команда ліцею зайняла перше місце на районних змаганнях з волейболу. Я приймав участь в естафетах, присвячених до дня міста.

   У 2004 році трапився дуже приємний сюрприз. Міська рада вручила путівку до дитячого табору "Артек". Мрія багатьох дітей для мене стала реальністю! Це були прекрасні канікули! Табір, екскурсії, виступи з концертами, змагання, берег Чорного моря — все було незабутньо!

   Навчання в ліцеї я закінчив "на відмінно", і був нагороджений медаллю "За успіхи в навчанні".

Університет і плани на майбутнє

   До університету я вступив коли брав участь в рейтинговому конкурсі навесні 2006 року. Набрані бали дозволили навчатися за моєю спеціальністю, я отримав сертифікат про зарахування до університету. Вибір спеціальності був невипадковим, тому що інженерна механіка і підйомно-транспортна техніка викликали великий інтерес.

   Навчання в університеті було чимось новим, і тому не могло не подобатись. Відношення до предметів було різним, в основному, в залежності від викладача та манери викладання. Дуже подобалась нарисна геометрія, предмети за спеціальністю. Я проявляв успіхи у вивченні предметів, і тому вже на другому курсі отримував підвищену стипендію. В подальшому я не бажав втрачати таку стипендію. І в мене вийшло.

   В університеті брав участь в студентських олімпіадах. Зайняв друге місце на Всеукраїнській олімпіаді з нарисної геометрії. Брав участь з докладом у конференції з нарисної геометрії та інженерної графіки в Севастополі. Також брав участь в олімпіаді "Підйомно-транспортні машини" у Харкові. Маю диплом "За оригінальність у вирішенні задач" на олімпіаді "Транспортні технології" у Дніпропетровську.

   Про вступ до магістратури питань не стало. Це обумовлено бажанням отримувати нові знання і вдосконалювати професійні навички.

   Гутаревич Віктор Олегович був обраний керівником магістерської роботи, тому що сподобалась його манера викладання, професійні якості. Він же і допоміг визначитися з темою роботи. Було обрано дослідження в області вантажозахватних механізмів, тому що в цій області багато невирішених проблем, а використовують подібні механізми усюди.

   Після закінчення магістратури сподіваюсь знайти гідне місце роботи, напряму пов'язане зі спеціальністю. Основною метою на найближчий час є власне житло. Бажаю мати приватний дім і облаштувати його для потреб майбутньої сім'ї. Особливе місце займає бажання розвивати свої починання у бізнесі і бути фінансово незалежним.