Я, Олександр Сергійович Старостін, народився 4 березня 1989 року в невеликому місті Дебальцеве, крайньої східної точки Донецької області, що межує з Луганською.
Батько, Сергій Володимирович Старостін 1959 р.н., працює гірником на шахті "Яблунівська", об'єднання "Торез–Антрацит".
Мати, Старостіна Галина Василівна 1960 р.н., завідуюча ясла–садком № 3 "Золотий ключик"
м. Дебальцеве.
Сестра, Тетяна Сергіївна Мамчич 1983 р.н., працює провідним фахівцем у Фонді соціального страхування від нещасних випадків у промисловості м. Авдіївка. Заміжня, має 2 дітей.
У віці 7 років я пішов у загальноосвітню школу № 1 I — III ступенів м. Дебальцевого. У початкових класах вчився на "4" і "5". З віком почав розуміти, що я хочу і можу вчитися ще краще.
І ось вже з 7 і по 11 класи я закінчував навчання тільки з відмінними оцінками. У шкільні роки брав активну участь у громадському житті школи: брав участь у олімпіадах, спортивних змаганнях, конкурсах, конференціях. Грав у баскетбольній команді школи, захищаючи її честь на рівні міста. Був старостою класу.
Клас у нас був складний, але хотілося б подякувати своєму класному керівнику Кириченко Віктору Іллічу, який зумів виховати в нас дух справжніх бійців, бійців, які домагаються своїх цілей у житті.
У 2006 році я закінчив школу зі срібною медаллю.
Ще, вчившись у 10 класі, я почав замислюватися про вступ до вищого навчального закладу. Мій вибір зупинився на Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ). Цьому є логічне пояснення:
• по–перше — це технічний університет, а так як я мав гарну оцінку з математики й фізики, мною давно було вирішено неодмінно отримати технічну освіту;
• по–друге — ДонНТУ, на мій погляд, є найбільш престижним і який добре зарекомендував себе у нашому промисловому регіоні.
Таким чином, за результатами рейтингів, у 2006 році я був прийнятий в ДонНТУ на Механічний факультет. З 2007 по 2010 проходив підготовку на військовій кафедрі при університеті за фахом "Експлуатація і ремонт радіолокаційних станцій гарматного наведення радіоприладних комплексів зенітної артилерії". Отримав військове звання — молодший лейтенант. В університетські роки брав участь у олімпіадах, різних конкурсах і конференціях, де посідав призові місця. У 2010 році закінчив навчання за напрямом підготовки "Інженерна механіка", отримав кваліфікацію бакалавра з інженерної механіки і диплом з відзнакою. Після отримання диплома бакалавра та здачі вступного іспиту з іноземної мови, я вступив до магістратури ДонНТУ. Тема моєї магістерсой роботи: "Експериментальне дослідження енергосилових параметрів двухвалкового преса для отримання брикетів з вторинних матеріалів і розробка рекомендацій для проектування його промислового зразка". Керівник магістерської роботи завідувач каф. "Механічне обладнання заводів чорної металургії", д.т.н., професор Єронько Сергій Петрович.
Мотивацією вступу до магістратури є бажання здобути повну вищу освіту в надії на отримання перспективної, гідної роботи.
За роки навчання, я познайомився з усіма викладачами кафедри "Механічне обладнання заводів чорної металургії". Це прекрасний колектив, в якому кожен викладач відмінний фахівець у своїй області роботи. Всі вони, без винятку, гідні поваги.
Найближчі плани:
— успішна здача і захист магістерської роботи;
— професійне оволодіння англійською мовою;
— отримання водійських прав усіх категорій і кваліфікації: водій 1 класу;
— зв'язати свою подальшу трудову діяльність з підприємством, якому потрібні кваліфіковані фахівці.
Дальні цілі:
Хотілося б звичайно принести якусь користь суспільству і зробити свій особистий внесок у розвиток науки і техніки та нашої країни в цілому.