Середній бал за період навчання в університеті - 4,87. Вільно володію російською та українською мовами. Володію англійською мовою, в обсязі, достатньому для спілкування, читання і листування зі словником.

     Маю досвід роботи з:

• пакетами прикладних програм: MS Office, MS Visio, MathCAD, MatLab, Компас 3D, LabView;

• мовами програмування: Assembler, Pascal, Delphi, C;

• програмами імітаційного моделювання: Electronics Workbench Pro, Proteus;

• графічними редакторами: 3D Max, CorelDraw.

    Також маю посвідчення водія категорії В (стаж вождіння - 1 рік).

    У вільний час люблю займатися вивченням фундаментальних і прикладних наук різномої природи, а також відвідувати заходи пов'язані з бурхливим розвитком наукового світу і просто спілкуватися з цікавими людьми.

     Я, Лактіонов Іван Сергійович, народився 3 грудня 1988 року в невеличкому провінційному містечку під назвою Сніжне, Донецької області, в сім'ї слуг Гіппократа. Мої батьки: батько - Лактіонов Сергій Іванович, росіянин, закінчив Донецький медичний інститут ім. М. Горького, працює лікарем-травматологом в міській лікарні № 2 м. Сніжного; мати - Лактіонова Галина Леонідівна, українка, працює лаборантом-біохіміком в міській лікарні № 1 м. Сніжного.

    У дитячий садок, який називався красивим українським словом «Барвінок», пішов у віці двох років, в цьому несвідомому віці я знав назви майже всіх кольорів і розповідав їх методисту в дитячому садку. У дитячий садок ходити мені дуже подобалося, особливо, запам'яталася одна історія, коли ми з моїм товаришем грали в футбол дитячим пластмасовим кубиком в одній з аудиторій і розбили величезний акваріум ... Яскраві дитячі спогади пов'язані з різними святами, коли у нас вдома збиралося велика кількість друзів і родичів. Ще дуже яскравими спогадами є поїздки в літній час до бабусі у село з моєю мамою.

     У 1996 р. я пройшов «відбір» в 1-А клас загальноосвітньої школи № 5 м. Сніжного, де і провчився всі 10 років. Першою моєю вчителькою була чудова жінка, прекрасний педагог і дуже мудра людина - Валентина Володимирівна Рєзнік, яка після закінчення третього класу сказала мені слова, які й донині є девізом багатьох і мене, в тому числі: «Вчитися, вчитися і, ще раз, вчитися!» (В. І. Ленін). У п'ятому класі наш колектив зустрів ще один прекрасний педагог - Зайцева Людмила Мойсеївна, вчителька історії, яка внесла величезний внесок у формування мого багажу знань. З шостого класу, крім, занять у школі кожну суботу відвідував заняття з математики у філії відкритого математичного коледжу при Донецькому національному університеті (ДонНУ), під керівництвом Борисенко Володимира Михайловича. За час шкільних років брав участь у величезній кількості міських і обласних олімпіад з математики, фізики, біології, географії та хімії, і не просто брав участь, а перемагав у них. Також неодноразово, брав участь в обласному брейн-рингу з біології, під чуйним керівництвом вчителя біології Мартиненко Надії Іванівни. Всі 10 шкільних років був відмінником і старостою класу, але медальку мені не дали, сам не знаю чому...

    Під час, навчання в школі відвідував різні спортивні секції, а також проводив величезну кількість часу на вулиці з друзями, що теж внесло не малий внесок у моє виховання.

    Навчаючись у школі, всі хлопці чекають з величезним нетерпінням літніх канікул, я не був в цьому процесі винятком. Практично, кожне літо я відпочивав у дитячих таборах. Після десятого класу, я навіть удостоївся поїздки до Лівадії в математичний табір, за заслуги в конкурсі «Кенгуру», де познайомився з розумними людьми з різних куточків нашої Батьківщини.

    Логічним завершенням шкільних років став вступ вже у травні місяці відразу в два престижних ВНЗ: Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) на факультет комп'ютерних інформаційних технологій та автоматики (ФКІТА) і ДонНУ на МатФак. І звичайно ж, яскрава ніч під назвою випускний бал. Ось на такій мажорній ноті і закінчилися мої шкільні роки, від яких я отримав максимум всього!

    Під час навчання в університеті, я пізнав величезну кількість найрізноманітніших наук, і не можу сказати, що хоча б одна з них мені не стала в нагоді. Адже, кожна область знань зробила свій внесок у формування моєї особистості.

    На молодших курсах особливо запам'яталися заняття у Локтіонова І.К., так як ця людина дала величезний багаж знань в дуже доступній для будь-якої аудиторії слухачів формі. Так само, не можу не відзначити заняття у нашого улюбленого куратора Тарасюк В.П. Курси, які вона читала, були дуже і дуже об'ємними, і саме вони виробляли у нас імунітет до старших курсів, так би мовити, - тримали нас у тонусі, не давали розслабитися ні на секунду. Спасибі, Вам, велике!

    На старших курсах мені особливо запам'яталися дисципліни, що викладалися Сенько В.Ф., Коренєвим В.Д., Зорі А.А., Бурківченко В.І., Хламовим М.Г. Ці викладачі по-справжньому вміють зацікавити студента предметом, який вони читають. Завдяки цим викладачам я створив свій багаж знань, що допомагає мені як у ході навчання, так і при написанні магістерської роботи.

    Завершення бакалаврату ознаменувалося отриманням червоного диплома і наявністю публікацій наукових статей, що в деякій мірі і допомогло з вступом до магістратури.

    Під час проходження виробничої практики на ДП «Сніжнеантрацит», була отримана тема для наукових розробок, яка була пов'язана з динамікою процесів самозаймання пиловугільних відкладень в шахтах. Але дана тематика була змінена на тему моєї магістерської роботи "Обґрунтування структури і дослідження електронної системи виявлення пожежо- і вибухонебезпечної ситуації в умовах промислових підприємств». Моїм науковим керівником є геніальна людина - к.т.н., доцент кафедри «Електронної техніки» Вовна Олександр Володимирович. Цій людині я виношу особливу подяку!