Про себе (коротка творча біографія):



ДИТИНСТВО

Я, Лукомський Леонід Володимирович, народився теплим літнім ранком 31 липня 1989 року в невеликому містечку Гуляйполе Запорізької області. Мій тато Лукомський Володимир Леонідович старший тренер-викладач відділення легкої атлетики дитячо-юнацької спортивної школи м.Єнакієве, моя мама Лукомська Валентина Іванівна, фахівець 1 категорії служби по справах дітей Єнакіївської міської ради. Рідним для мене є м. Єнакієве, Донецької області. Адже саме тут я провів своє безтурботне й чудове дитинство. Тут почав робити свої перші кроки, виголошувати перші слова. У 3 роки пішов у дитячий садок, але вже тоді з нетерпінням чекав, коли зможу почути свій перший дзвоник і сісти за шкільну парту. І незабаром моя мрія збулася!


ШКОЛА

В 1996 році я пішов у перший клас загальноосвітньої школи 1 ступеня № 9 з поглибленим вивчанням англійської мови. Моя перша вчителька - Шишловська Світлана Іванівна змогла привити мені інтерес до одержання знань за що я їй дуже вдячний. Також за роки навчання в початковій школі мені запам'яталися зустрічі з педагогом зі США, які проходили дуже весело й цікаво. В 1999 році закінчив ОШ № 9 на відмінно, це дозволило мені зробити в Єнакіївську міську гімназію ім. Г.Т. Берегового (двічі Героя СРСР, льотчика-космонавта, який вчився в нашій школі) без іспитів. Уже з 8 класу необхідно було вибирати напрямок подальшого навчання: гуманітарне, правове або фізико-математичне. Математика, інформатика, фізика – були моїми улюбленими дисциплінами, тому вибір був очевидний. Час вільний від занять у школі я присвячував королеві спорту – легкій атлетиці, якої почав займатися з 3 класу. Наполегливість, працьовитість і цілеспрямованість дозволили мені неодноразово ставати призером Донецької області й чемпіоном міста в бігу на середні дистанції. А в школі удостоїться диплома щорічної премії в номінації «Олімпійська надія».


УНІВЕРСИТЕТ

При виборі університету, я ні трішки не сумнівався й вибрав кращий технічний вуз Східної України – Донецький національний технічний університет. От тільки при виборі спеціальності були невеликі сумніви, але я віддав перевагу АУП (Автоматизоване упраління технологічними процесами), куди й зробив за результатами рейтингових випробувань. Тепер я буду інженером по автоматизації технологічних процесів! Почався самий прекрасний період у житті (хіба що після дитинства) – студентство! За час навчання в університеті брав участь в олімпіадах і конференціях. Захищав честь рідного вузу в обласних змаганнях з легкої атлетики. Час в університеті летів дуже швидко. І от уже магістратура, але ж, здається, тільки недавно ти із хвилюванням ішов на свій перший іспит. Моїм науковим керівником став к.т.н. доцент Ставицький Володимир Миколайович. Тема моєї магістерської роботи «Розробка й дослідження системи автоматичного керування магістральною конвеєрною лінією в умовах змінних вантажопотоків». Я вважаю, що ця тема є актуальної, тому що широке застосування конвеєрного транспорту для навантаження й транспортування вугілля, далеко не завжди супроводжується проробленням питань оптимізації роботи технологічного обладнання, ощадливої витрати електроенергії й матеріальних ресурсів. Також хочеться висловити подяку всім викладачам кафедри «Гірнича електротехніка й автоматика ім. Р. М. Лейбова» за їхній професіоналізм.


ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ

Для початку хочеться успішно захистити магістерську роботу й одержати диплом. А вже в найближчому майбутньому сподіваюся бути затребуваним на ринку праці й, у результаті, одержати гідну роботу з можливістю подальшого професійного росту. Продовжувати вдосконалювати свої знання й ніколи не зупинятися на досягнутому. А якщо дивитися ще далі, то хотілося б відвідати якнайбільше чудових куточків нашої планети, а також побувати на літніх і зимових Олімпійських іграх та на фіналі Чемпіонату світу з футболу.