АвтобіографіяГоловнеТочний час ніхто не знає, але було це в суботу 18 лютого 1989 року. Саме тоді сталася головна подія в моєму житті – я народилася на світ. Усі ми родом з дитинстваМій характер був даний мені від народження і не сильно змінився до цього дня. Дисциплінованість: нічого не робила без попиту. Батькам навіть не доводилося ховати від мене небезпечні і гострі предмети. Переконливість: у будь-якій ситуації можна знайти компроміс. У дитячому саду окрім мене ніхто не міг дізнаватися меню і уточнювати його для себе. Росла тихою і спокійною дитиною. НеординарністьГоворять, що лівші і водолії творчі люди, а оскільки я поєдную в собі ці два чинники, то творча реалізація була мені завжди потрібна. Хоч я і не відвідувала ніяких гуртків, це мені повністю відшкодовувала школа, точніше Донецький учбово-виховний комплекс №1. Творче началоПолюбляла уроки ритміки, особливо запам'ятався рух «гі-по-по-там». Також розвивала свою фантазію на уроках дизайну. Тут в хід йшло усе, від маминої косметики до вишивання нитками по паперу. Мої малюнки і підробки постійно виставляли в холі школи а сніговика, вишитого хрестиком, навіть присвоїв собі хтось і про подальшу його долю невідомо. Виступати на сцені я полюбила ще в садку, але справжнім тріумфом був танець матрьошок в 1 класі, але і потім ще не раз виходила на сцену. У 8 і 10 класі проводилися літературні вечори, незмінним сценаристом і режисером яких для нашого класу була я. Це були постановки «Вишневого саду» А.П.Чехова і «Майстер і Маргарита» М.А. Булгакова. Вчитися, вчитися, вчитися, як заповідав великий ЛенінУ навчанні до 8 класу я не проявляла особливих успіхів. Потім я усвідомила усю важливість базових шкільних знань і різко вирвалася в ТОР кращих учнів класу. У старших класах я особливо рідко отримувала оцінки відмінні від 10-12 балів. Також брала участь у брейн-рингу, ходила на факультативні заняття і навчилася отримувати задоволення від процесу навчання. Практичний початокСлова «комп'ютеризація», «інформатизація», «інформаційні технології» і подібні до них вживаються сьогодні практично з будь-якого приводу, і в такій кількості що сумнівів в перспективності і важливості спеціальності «Телекомунікаційні системи і мережі» абсолютно не було. Тому я наполегливо вступала до Донецького Національного Технічного Університету саме на цю спеціальність. Шлях до зарахування на бюджетну форму був довгий і важкий, поступила я лише влітку за результатами іспиту, хоча за плечима було здано два рейтинги і пройдено дві співбесіди. Вчення світло, а невчених пітьмаЩоб чогось добитися, в навчанні, або взагалі в житті, передусім, треба самому вірити у свої сили. Я активно брала участь в конференціях і домагалася високих результатів і, взагалі, з відповідальністю відносилася і відношуся до процесу навчання. Замашки неформального лідераУ мене завжди можна знайти усе необхідне для навчання (від книг до рад), а на 5 курсі стала старостою групи. Технічний початокНа перших курсах в університеті нам начитали велику кількість базових предметів, а ось суть своєї спеціальності повною мірою я оцінила тільки на 3-му курсі. Поступово я отримала досвід роботи з: – пакетами моделювання: SystemView, MatLab, Microwave office, LabView; – засобами проектування мереж: NetCracker, Cisco Packet Tracer, OpNet; – мовами програмування: Pascal, C++; – графічними пакетами: Компас 3D, AutoCad 2008; – Web-програмування: HTML, CSS. Середній бал за час навчання в бакалавраті: 4,9. НатхненняЄ одна закономірність в списку того, що мене надихає. Придивитеся і самі усе зрозумієте. Чорно-білі рядки В. В. Маяковського, А.І. Солженіцина, Ч.Т. Айтматова, М.А. Булгакова. Чорно-біла класика кінематографу. Твори Бетховена, Шуберта, Мендельсона, Шопена, Чайковського, зіграні на чорно-білих клавішах рояля. Чорно-білі пінгвіни і панди. Білосніжні гарденії, про існування яких я дізналася з фільму «Особа з шрамом» (1932). Безцінний досвідУсі ці відмітки в заліковій книжці нічого не коштували б, коли б не той багаж знань, який я отримала завдяки моїм викладачам, які уміють зацікавити і донести інформацію. Навчання в університеті навчило мене вирішувати проблеми і не опускати руки у разі невдачі, адже іноді, здається, що простіше Трою узяти, чим скласти іспит. У пошуках новизниВ даний момент займаюся написанням магістерської роботи, захист якої планується в січні 2012 року. У цьому нелегкому і цікавому процесі мені активно допомагає мій науковий керівник – Воронцов Олександр Григорович. Важлива складова мого життяЛюди, які намагаються жити поза суспільством, або боги, або дикі звіри. Щоб проявляти соціальну активність я беру участь в дебатах, пов'язаних з гострими проблемами району, і в соціальних молодіжних проектах. Коли знайомишся з людьми і ідеями, проблемами і рішеннями, починаєш краще розуміти життя. Чотири опори в життіЩоб моє життя не було схоже на одноногий табурет, я прагну обов'язково накрити, обов'язково врахувати у своїх планах усі чотири ці області. Перша ніжка (робота/бізнес)Для мене важлива моя професійна роль у сфері телекомунікації, місце в колективі, відношення до процесу і результат моєї праці. Робота повинна не лише вносити упевненість в завтрашньому дні, але і захоплювати так щоб було важко умовити себе відкласти її на якийсь час. Друга ніжка (сім'я/круг спілкування)Моє оточення сьогодні – це я завтра. Поряд зі мною завжди будуть однодумці і люди, на яких треба рівнятися. Я цінуватиму вже наявних друзів і впускатиму нових цікавих людей у своє життя. У моїй сім'ї поняття «сімейні цінності» не буде пустим звуком, адже важливо проявляти свою повагу і розуміння до своїх близьких. Третя ніжка (хобі/захоплення)Багато яскравих моментів буде навіки вставлено в проектор душі і звиватися стрічкою щастя крізь усе життя. Четверта ніжка (самовдосконалення/освіта)Боротимуся зі своїми фобіями і страхами, підвищуватиму рівень кваліфікації у сфері телекомунікації і розширюватиму кругозір. Я приймала і приймаю на віру безліч фактів – і тільки зараз розумію що важливо дивуватися і цікавитися світом. Не треба шукати незвичайні і загадкові речі – вони дивляться на нас звідусіль. |