Біографія

Дошкільне дитинство

Я народився 21 лютого 1990 року в місті Красний Луч. Мої мама і тато, бабуся і дідусь - ось ті люди, які з народження оточували мене, відкривали для мене життя, виховували, переживали разом зі мною мої радості і невдачі. За те, якою людиною я виріс, я зобов'язаний їм.

З чотирирічного віку я почав ходити в дитячий садок, де у мене з'явилися перші друзі, з якими ми вже дружимо більше 15 років. У дитячому садку мені подобалося, часто вихователі доручали мені займатися, грати з дітьми, які зі сльозами звикали до колективу і умов життя в дитячому саду.

Я чекав кожне літо, яке проводив разом з молодшою сестричкою. Я вигадувал для нас ігри та розваги, брав участь у її вихованні.

У дитячому садку я навчився писати і малювати. Малювання мені дуже сподобалося, воно стало моїм першим захопленням.

Школа

Коли мені було 6 років, в моєму житті сталася знаменна подія - я пішов до школи. Я потрапив до вчительки початкових класів з дуже оригінальним ім'ям - Марія Іванівна. Я ретельно виконував шкільні завдання і був здібним учнем.

Прошло 4 роки, і я пішов у 5 клас. Якось так вийшло, що я відразу потрапив у групу «подаючих надію» і проблем з гарними оцінками я до закінчення школи не відчував. З усього навчання в школі, чомусь найкраще пригадуються події, що відбувалися зі мною в старших класах. Наш класний керівник, Наталія Федорівна, була дуже вигадливою людиною. Тому не дивно, що наш клас завжди брав участь у всіх шкільних конкурсах.

До цих пір з усмішкою згадую олімпіади з математики, фізики та інформатики в яких я не раз брав участь. Варто сказати, що в багатьох займав і призові місця.

Університет

Системне програмування було моїм шкільним захопленням, тому я вирішив серйозно ним займатися і пов'язати з ним життя, тому в 2006 р. я закінчив школу і поступив на перший курс у Донецький національний нехнічний університет на спеціальність «Системне програмування» факультету Обчислювальної техніки та інформатики (тепер вже Комп'ютерних наук та технологій).

Всі говорили, що «Системне програмування» - одна з найважчих спеціальностей. Однак вчитися було не дуже важко (мабуть, тому, що готувався до гіршого), але перший курс вийшов невдалим - були навіть двійки. Згодом все налагодилося.

4 курсу пролетіли непомітно. У 2010 р. брав участь в олімпіаді по «Системному програмуванню», в тому ж році отримав диплом бакалавра комп'ютерної інженерії з середнім балом ~ 4,4. Вступив до магістратури.

Плани на майбутнє

Плани на найближче майбутнє: успішно захистити магістерську роботу, а також знайти роботу в престижній компанії, в якій я зміг би повністю розвинути свій потанцеал.