ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ НАЗЕМНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДОПОВНЕНЬ ГЛОБАЛЬНОЇ НАВІГАЦІЙНОЇ СУПУТНИКОВОЇ СИСТЕМИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ


Пермяков О.Ю., Лаврінчук О.В., Залужний Р.М.
Національна академія оборони України, Київ

Полный текст статьи может быть загружен по ссылке :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/ZKhUPS/2009_2/Permya.pdf

Розглянуто застосування наземних функціональних доповнень глобальної навігаційної супутникової си- стеми з метою забезпечення високої точності і надійністі координатно-часових визначень і навігаційного забезпечення на території України. Наведені види координатно-часових та навігаційних послуг, які форму- ватимуться функціональними підсистемами системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України (СКЧНЗУ) та можливість збільшення розмірів робочої зони системи і забезпечення безперервнос- ті надання навігаційної інформації за допомогою малогабаритних випромінювачів радіонавігаційної інфор- мації у випадку виведення з ладу окремих елементів СКНЧЗУ.
Ключові слова: глобальна навігаційна супутникова система, багатопозиційна локальна радіонавігацій- на система, наземне функціональне доповнення, навігаційне забезпечення.
Вступ
Постановка проблеми та аналіз літератури. З моменту впровадження в Україні супутникової ра- діонавігації в різних галузях, в тому числі і в військо- вій, в світі відбулися кардинальні зміни у ставленні до супутникових технологій визначення координат, швидкості і часу в процесі керування рухомими об’єктами. Глобальна навігаційна супутникова система (ГНСС) розглядається як високотехнологічна інфор- маційна система, складові якої мають як космічне, так і наземне базування (рис. 1) і в комплексі допов- нюють один одного для забезпечення точності наві- гаційних визначень, цілісності, безперервності, до- ступності та експлуатаційної готовності системи до застосування за цільовим призначенням.Аналіз забезпечення вимог різнотипних груп споживачів щодо застосування існуючих радіонаві- гаційних засобів визначає наступні напрями рішен- ня основних проблем: – підвищення точності визначення місцеполо- ження рухомих об’єктів; – підвищення цілісності супутникових радіона- вігаційних систем (СРНС); – підвищення безперервності функціонування СРНС. Рішення вищезазначених проблем в Україні здійснюється за допомогою розробки та введення в експлуатацію диференціальних підсистем та засобів контролю цілісності навігаційного поля згідно Кон- цепції створення системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України (СКЧНЗУ), яка підготовлена НКАУ та погоджена з іншими мініс- терствами України. В першому виданні концепції на 2000 – 2005 рр. [1] зазначена система мала назву космічного навігаційно-часового забезпечення України, однак, у зв’язку з тим, що Україна не має свого космічного сегменту, система була перейме- нована згідно визначень нормативних міжнародних документів щодо надання координатно-часових та навігаційних послуг