Види та причини виникнення піратства

Орлова К.О.
Донецький національний технічний університет


Наразі тема піратства є дуже актуальною в світі. Мільйони користувачів мережі Інтернет щодня завантажують террабайти інформації, вони вилучають з всесвітнього павутиння музику, фільми, програми для комп’ютера. Але ніхто не замислюється над неправомірністю цих дій.

Розберемось, що саме називається піратством згідно законодавства та які міри передбачено у боротьбі з цим.

Піратство – дії, спрямовані на протиправне використання об'єктів права інтелектуальної власності, що належать іншим особам, умисно вчинені особою, яка розуміє протизаконний характер цих дій, з метою отримання матеріальної вигоди. [1]

Інтернет піратство – це несанкціонована загрузка або розповсюдження через Інтернет копій об'єктів інтелектуальної власності таких, як фільми, музичні твори, ігри або комп'ютерні програми. Ці дії здійснюються за допомогою файлообмінних програм, піратських серверів та комп'ютерів. [2]

Основні види піратства:

  • Аудіопіратство
  • Відеопіратство
  • Піратство програмного забезпечення
  • Піратство комп'ютерних ігор
  • Піратство літературних творів

Аудіопіратство – копіювання та розповсюдження копій музичних композицій. Враховуються продаж музичних альбомів як на аудіо-касетах, так і на компакт-дисках. Також за аудіопіратство вважається й розповсюдження музичних композицій з використанням комп'ютерної мережі.

Історично, одна з перших форм компьютерного піратства. Набула особливого поширення із початком промислового виробництва аудіокасет. У колишньому СРСР піратські аудіокасети відрізнялися низькою якістю звуку, через що не набули досить великого поширення.

У мережі Інтернет обмін музичними композиціями став дійсно поширеним завдяки розвитку P2P-технологій. Існує велика кількість різноманітних пірингових мереж, що утримують мільйони користувачів та терабайти музичних композицій.

Відеопіратство – розповсюдження копій фільмів або телепередач на дисках, касетах та шляхом копіювання через комп'ютерні мережі. Може здійснюватись як із ціллю отримання прибутку (продаж контрафактної продукції у магазинах, або з рук), так і без (розповсюдження копій фільмів через локальні комп'ютерні мережі або інтернет, обмін дисками із друзями). Комерційна продукція такого роду відрізняється тим, що вона може з'явитися ще до офіційного виходу фільму у прокат (відомі випадки, коли у продажу з'являлись недороблені робочі версії фільмів, вкрадені у знімального гурту). Якість запису може досить вагомо поступатися ліцензійному, бо «пірати», керуючись бажанням якнайскоріше випустити фільм у продаж, випускають його «екранну» копію, що знята камерою прямо у залі кінотеатру. Зрозуміло, що якість такої копії набагато нижча за якість ліцензійної.

Існує багато джерел, звідки пірати беруть копії фільмів. Найголовніші з них:

  • Камріп (CAMRip) – таку версію знімають на звичайну, найчастіше аматорську відеокамеру безпосередньо під час перегляду фільму в кінотеатрі. Певна річ, якість такого відео дуже погана, та й звук виходить дуже спотворений.
  • Телесінк (TS, TeleSync) – цей метод дуже подібний до кампріпу, але тут уже до справи підключаються працівники кінотеатрів, найчастіше люди, які сидять в будці оператора показу. Камеру встановлюють на триногу біля вікна, а дроти звуку вставляють безпосередньо в аудіовихід проектора. В результаті — особливо, якщо використовували професійну камеру — виходить якісніша, ніж камріп копія фільму. Звук же, так як його записували не через мікрофон, майже не відрізняється від ліцензійної копії.
  • ТВ-ріп (TV-rip) – такий варіант копії беруть безпосередньо з телевізора. В даному випадку можна скопіювати тільки ті фільми, які вийшли в телепрокат. Копію найчастіше роблять за допомогою побутового відео або DVD магнітофона, зрідка з допомогою ТВ-тюнера. Якість напряму залежить від якості оцифровки та рівня початкового сигналу. Часто пірати навіть не вирізають рекламу та значок каналу.
  • Воркпрінт (WP, WorkPrint) – цю копію створюють працівники кіностудій чи технічних відділів, які залучені до створення фільму. Вони звичайно викладають в Інтернеті копію за декілька тижнів чи навіть місяців до показу. Часто вміст таких копій не збігається з ліцензійною.
  • Рулон (TC, TeleCine) – тут оператори кінопоказу, які зв'язані з піратами ставлять в будці спеціальний кінодатчик. Цей пристій кріпиться до проектора і захоплює зображення «на льоту». Звук же, як і в випадку з телесінком передається напряму. Виходить зображення, яке майже не відрізнити від DVD-ріпу.
  • Скрінер (DVD-Screener) – зазвичай, перед показом фільмів в кіножурнали висилається спеціальна копія фільму, щоб кіножурналісти могли написати про них статті. Деякі журналісти, які хочуть заробити, передають ці копії піратам. Якість виходить непоганою, але є багато вставок, які попереджують, що цей фільм не для масового перегляду. Інколи, кінокомпанії навмисно роблять деякі частини фільму чорно-білим кольором.
  • DVD-ріп (DVD-rip) – найякісніша можлива піратська копія фільму. Її роблять з ліцензійного диску і якість напряму залежить від налаштувань захоплення відео.

Піратство програмного забезпечення – нелегальне копіювання та розповсюдження програмних продуктів на дисках та через комп'ютерні мережі, що включає також зняття (нейтралізацію) різноманітних програмних систем захисту. Для цього існує спеціальний клас програмного забезпечення – так звані «cracks» (кряки чи крякалки) – тобто спеціальні патчі, готові серійні номери або їх генератори для продукту, котрі знімають з нього обмеження, пов'язані з вбудованим захистом від нелегального використання.

Окрім цього існують допоміжні програми для полегшення процесу зламу – налагоджувачі, дизасемблери, редактори PE-заголовка, редактори ресурсів, розпакувальники і так далі.

Іноді піратство в непрямій формі заохочується власником авторських прав. Це є різновидом недобросовісної конкуренції. Класичним прикладом є продукт Microsoft Windows, поновлення котрої дозволяється на офіційному сайті компанії не дивлячись на очевидну нелегальність копії. Це робиться для того, щоб зайняти та утримувати монопольне становище на ринку. Після закінчення цієї частини слідує наступна – компанія правовласник починає у судовому або досудовому порядку вимагати від порушників гроші за використувуване програмне забезпечення, котре вони навряд чи купили б, якби воно було платним з самого початку.

Піратство комп'ютерних ігор – нелегальне поширення комп'ютерних ігор має свою спеціфіку - зазвичай в іграх застосовують специфічні види захисту, з прив'язуванням копії гри до носія (CD або DVD диску). Для здолання обмежень використовуються як зламані версії файлів, так і спеціальні емулятори зчитувачів CD або DVD дисків.

Часто пірати виконують локалізацію гри (зазвичай неякісно, тільки субтитри, без озвучування), тоді як офіційна локалізація ще не з'явилась, або взагалі ще не вийшла на території конкретної країни.

Також існує практика випуску піратських збірок, тобто запис на один носій кількох ігор, що не є розрахованими на це. Часто у цих випадках вирізаються не життєво важливі частини гри, наприклад відеоролики та озвучування персонажів.

Піратство літературних творів. У зв'язку із появою електронних бібліотек, що безкоштовно надають доступ усім бажаючим до текстів літературних творів, їхня діяльність почала розглядатися деякими авторами та видавництвами як піратство. Не дивлячись на те, що інтернет бібліотеки зазвичай йдуть назустріч автору, та прибирають твори з відкритого доступу за їхнім проханням, у деяких випадках все ж таки доходить до судових позовів.

У чому ж полягають причини піратства?

Первинною причиною піратства є надзвичайно низька матеріальна скаладова в собівартості ліцензійної продукції. Сучасні технології зробили копіювання інформації дуже простою та дешевою справою. Раніше легальні виробники мали природний захист у вигляді технологічної переваги та ефекту масштабу. Кожен міг переписати книжку вручну чи набити текст на друкарській машинці, але собівартість та якість такої копія далеко поступалися оригінальним виданням. Зараз якість «саморобних» копій цілком співставна – наприклад елементарний набір офісної техніки (комп'ютер-прінтер-біндер) дозволяє зробити аналог видання книжки в м'якій обкладинці причому собівартість буде не вище ринкової ціни. А книга є самим «матеріальним» з інтелектуальних продуктів. Що стосується програмного забезпечення чи оцифрованої музики, то різниця в якості між ліцензійним та піратським продуктом часто взагалі відсутня за величезної різниці в цінах.

Щодо вартості масової продукції, що є об'єктом прав інтелектуальної власності, то в розвинутих країнах вона визначається високою платоспроможністю попиту. Матеріальна складова в собівартості вельми незначна – не більше кількох відсотків. Таким чином основна додана вартість в подібній продукції створюється за рахунок права власності на використання. Виникає ситуація коли споживачі мають платити за продукт який можна отримати заплативши в багато разів менше якщо порушити право власності. Саме перспектива отримати надприбуток і є першопричиною піратства, але слід зауважити, що пірати лише користуються з створеної тримачами прав ситуації вкрай нерівномірного перерозподілу прибутків на свою користь.

Піратство у галузі інтелектуальної власності особливо поширене у країнах з невисоким прибутком на душу населення. Основною причиною широкого розповсюдження піратства у таких країнах є неплатоспроможність населення цих країн адже ціни на піратські продукти є у десятки разів нижчими аніж ціни які встановлюють правовласники. Окрім цього піратство може сприяти забезпеченню доступу широких верств населення до інформації, поширення якої обмежене правовласниками із певної причини.

Корпорація Microsoft установила день для нового свята: 21 жовтня оголошено Днем Піратства. Воно й не дивно, адже загальні втрати компаній (у тому числі й Microsoft) Сполучених Штатів від діяльності піратів складають від $30 до $35 млрд.[3]

Що стосується України, то тут кількість нелегального програмного забезпечення (ПЗ), встановленого на персональних комп'ютерах (ПК), в 2009 році зросла на 1%, порівняно з 2008 роком, і становила 85%. За результатами сьомого щорічного міжнародного дослідження рівня комп'ютерного піратства, проведеного BSA у партнерстві з компанією IDC, втрати галузі від комп'ютерного піратства в Україні в 2009 році становили 272 млн. дол.

Згідно з даними IDC (International Data Corporation), на кожні 100 дол. офіційного програмного забезпечення, проданого в 2009 році, припадає 75 дол. нелегальних продажів. [4]

У результаті недавніх правових дій, ініційованих членами BSA, співробітники органів внутрішніх справ провели перевірку ринку «Петрівка» у Києві. Під час перевірки були виявлені й вилучені в цілому 63 піратські диска із програмним забезпеченням Adobe System і Microsoft. На продавця дисків була заведена кримінальна справа. У квітні 2010 він був визнаний винним в Оболонському районному суді, де його присудили до тюремного ув’язнення на 3 роки й 6 місяців.

Це перший випадок в Україні, коли суд присудив реальний термін позбавлення волі за порушення прав інтелектуальної власності.

Незважаючи на бажання в першу чергу застосовувати освітні методи в боротьбі з порушниками авторських прав, BSA продовжить ініціювати перевірки суб’єктів господарської діяльності у всіх регіонах України.

Так, у період із січня по березень 2010 року юридичний представник BSA в Україні був поінформований про 59 фактів порушення авторських прав компаній – членів BSA з боку різних підприємств і організацій України. На адресу правоохоронних органів було спрямовано 42 заяви про порушення авторських прав членів Асоціації з боку кінцевих користувачів. Крім того, за порушеними відносно користувачів справами було заявлено 17 цивільних позовів.

Станом на березень 2010 року на розгляді судів України перебуває 13 кримінальних справ стосовно користувачів неліцензійного програмного забезпечення.[5]

Лiтература

  1. Вікіпендія – вільна енциклопедія – http://uk.wikipedia.org/wiki/Піратство_(інтелектуальна_власність)
  2. Українська анти піратська асоціація Піратство в Інтернеті - http://www.apo.kiev.ua/internet.phtml
  3. Інтелектуальна власність, 2010, №10 – Троцька А. Тепер i у піратів є свято - http://www.intelvlas.com.ua/news/fight-piracy/1330/
  4. Інтелектуальна власність, 2010, №10 – В Україні кількість нелегальних програм зросла за рік до 85% - http://www.intelvlas.com.ua/news/fight-piracy/2013/
  5. Інтелектуальна власність, 2010, №10 – Український суд присудив продавця до тюремного ув’язнення за поширення піратського ПЗ - http://www.intelvlas.com.ua/news/fight-piracy/2006/

Вернуться к библиотеке