Соловей Ольга Олегівна

Я народилася 30 серпня 1989р. в м.Донецьку (Україна), де й досі живу. Моя мати - Соловей (Шуняєва) Олена Анатоліївна, 1957 р. н., архітектор, експерт-оцінювач; мій батько - Соловей Олег Борисович, 1959 р.н., архітектор. Дитинство було радісним і безтурботним, його супроводжували захоплюючі відкриття та пізнання світу. Я була дуже спокійною дитиною. Ще в дошкільному віці батьки прищепили мені любов до читання.

Школа

У 1996 р. я вступила до загальноосвітньої школи № 5, яка зараз називається НВК № 5 "Ейдос". Вчитися було легко і цікаво, що сприяло досягненню високих позначок. Щорічно брала участь в олімпіадах з таких предметів, як математика, російська та українська мови. Завжди активно брала участь у громадській діяльності, виставках і конкурсах. Улюбленими предметами були англійська мова, математика і малювання. Особливу подяку хотілося б висловити вчительці російської мови і літератури - людині з невичерпною енергією і багатим духовним світом, яка на той момент була для мене прикладом для наслідування. Її уроки завжди були найцікавішими і змушували замислитися про щось більше, ніж просто навколишній світ. Паралельно з літературою мене цікавила математика. Вивчати закони і правила було складно, але безсумнівно приносило задоволення, розвивало просторове мислення та вміння мислити логічно, адже якщо подумати, все наше життя - суцільна математика.

В одинадцятому класі прийшла пора визначатися з вибором подальшої освіти. Сумнівів не було - я хотіла вчитися тільки в Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ). Надходження зажадало багато терпіння і зусиль. Щоб не обмежуватися шкільним рівнем знань, було прийнято рішення відвідувати додатково курси з математики та інформатики, а також ходити на заняття до репетитора. Мій вибір припав на факультет обчислювальної техніки та інформатики - один з найскладніших в університеті. Багато моїх друзів і батьки намагалися відрадити мене, висуваючи свій головний аргумент: "Це спеціальність не для дівчини". Але вибір мене не лякав - мені завжди були цікаві комп'ютерні науки, тому я була впевнена, що вибрала саме ту спеціальність, яка мені завжди буде подобатися, і буде приносити задоволення. Інтенсивна програма підготовки дала позитивні результати, і школу я закінчила із золотою медаллю, що дало мені додаткові бали при вступі до університету.

Серпень 2006р. був по-справжньому найщасливішим для мене місяцем - я здала іспит з математики та за його результатами була зарахована в один з кращих університетів Донецька на факультет ОТІ, спеціальність "Комп'ютерні мережі та системи" на бюджетну форму навчання.

Університет

Перший семестр почався дуже продуктивно. Було море ентузіазму, який не вичерпується і зараз. На другому курсі мене призначили старостою, що додало відповідальності до моєї навчальної діяльності. Обстановка в групі завжди була хорошою, що дозволяло нашій групі вважатися найбільш стійкою і одержувати найбільш високі бали по всьому потоку.

В конце третьего курса я была избрана председателем совета студенческого самоуправления в рамках своего факультета. Это был серьезный выбор, который предполагал работу со студентами и сотрудничество с деканатом. Организация учебной деятельности, конференции, работа с задолжниками, планы по улучшению качества студенческой успеваемости – все это позволило узнать университет не только снаружи, но и прочувствовать изнутри.

У кінці третього курсу я була обрана головою ради студентського самоврядування в рамках свого факультету. Це був серйозний вибір, який перебачав роботу зі студентами і співпрацю з деканатом. Організація навчальної діяльності, конференції, робота з боржниками, плани щодо поліпшення якості студентської успішності - все це дозволило дізнатися університет не тільки зовні, а й відчути зсередини. Найбільшу користь принесло вивчення таких предметів, як програмування і мережеві технології. Ближче до четвертого курсу я почала замислюватися про магістратуру і докладала всі свої зусилля, щоб відповідати всім умовам для вступу на бюджетну форму. Мій середній бал за час навчання склав 4.87.

Керівником науково-дослідницької практики, а згодом і магістерської роботи, став Анопрієнко Олександр Якович, так як він представляє дуже цікавий напрямок - інтернет-технології. Звання магістра, я вважаю, є престижним і дає можливість більше відповідати вимогам роботодавця, а значить, дає кращі перспективи у побудові кар'єри.

Плани на майбутнє

Найближчим часом мені належить написання і, безсумнівно, успішний захист магістерської роботи. Це буде підсумком всієї моєї навчальної діяльності. Після закінчення університету планую знайти гідну і цікаву роботу за фахом, яка буде приносити мені задоволення. Як основні цілі в житті ставлю завжди самовдосконалення і самореалізацію - саме завдяки їм можна прокласти дорогу в майбутнє.