Школа

У 1996 році я пішла до першого класу загальноосвітньої школи I-II ступенів № 121 міста Донецька.
З першого класу мені дуже сподобалась англійська мова. Саме тому з п'ятого класу я серйозно зайнялася вивченням англійської і до вступу в університет я довела володіння цією мовою до досконалості.
У школі я вчилася добре. Особливо я любила уроки математики, інформатики, історії та англійської мови. Брала участь у районних та міських олімпіадах з математики та англійської мови.
Після восьмого класу я вступила до Донецького колежу. Після вступних іспитів, за розподілом, я потрапила до класу з поглибленим вивченням інформатики. У ході навчання мені все більше і більше подобалася ця дисципліна і все, що із нею пов'язано. Завдяки урокам інформатики я навчилася розробляти блок-схеми та писати програми на мові Pascal, хоча мої перші програми були прості, але сам процес мені дуже сподобався.

Університет

З майбутньою спеціальністю я визначилася вже у 10 класі, коли по справжньому захопилася інформатикою. Цю дисципліну нам читала чудовий викладач (саме викладач, а не вчитель, як зазвичай кажуть у школі) Віра Леонідівна Савченко. Завдяки їй я не тільки змогла визначитися зі своєю професією, але і навчилася самостійної роботи, що допомогло мені влитися в студентське життя.
У 2006 році я вступила до Донецького національного технічного університету за співбесідою на спеціальність "Програмне забезпечення автоматизованих систем ". У період навчання в університеті отримала величезний досвід самостійного навчання. На першому курсі брала участь у конференції з фізики і отримала диплом із вдячністю.
Протягом чотирьох років вчилася добре. У магістратурі вирішила вчитися ще на першому курсі, тому намагалася отримувати хороші оцінки. Закінчила 4-й курс я з середнім балом 4.9, що дало мені можливість вчитися на бюджетному забезпеченні в магістратурі.
Коли на 4-му курсі мені було поставлено питання, кого ж вибрати своїм науковим керівником, я довго не думала, мені дуже подобалося все що пов'язано з штучним інтелектом і розпізнаванням образів. Як наслідок моїм науковим керівником став Олег Іванович Федяєв, а темою моєї магістерської роботи «Розпізнавання облич людини за допомогою нейронної мережі типу неокогнітрон».
Хотілося б так само відзначити, що університет мене навчив одній дуже важливій якості - вмінню вчитися самостійно. Адже на багатьох курсах давалися тільки основи і для того, щоб отримати більш якісні знання доводилося далі продовжувати навчання самій. Деякі сучасні, і, як я вважаю, дуже важливі дисципліни, взагалі не викладалися в університеті, а деякі викладалися, але, на жаль, на настільки низькому рівні, що я не могла за весь семестр почерпнути навіть кількох абзаців нових для себе знань. Тому доводилося багато вчити самостійно. Все це виховало у мені самостійну особистість.

Плани на майбутнє

Моїми найближчими планами є написання моєї магістерської роботи та отримання диплома магістра за спеціальністю комп'ютерні науки. Далі метою душі є продовження навчання в аспірантурі, участь у житті університету.
Якщо казати про далекі перспективи, то, звичайно, хотілося б спробувати себе у компанії зі світовим ім'ям: IBM / Microsoft і т.д. і, можливо, стати першою особою одного з відділів. Якщо ж у мене не вийде потрапити в настільки імениті фірми, то я планую в недалекому майбутньому отримати безцінну практику за кордоном, навіть якщо це буде і не такі відомі фірми, і організувати своє підприємство, яке б займалося розробкою, продажем і супроводом програмного забезпечення. А там, може бути, і гіганти комп'ютерного світу захочуть самі зі мною співпрацювати.