Проблеми термінології у галузі FPGA-технологій

Донецький національний технічний університет

Джерело: Мирошниченко К.В. Проблеми термінології у галузі FPGA-технологій / К.В. Мирошниченко, Є.Р. Татолов, Т.О. Мачай // Збірник матеріалів III міжвузівської студентської науково-практичної конференції «Мовна культура фахівця у контексті сучасності». – Донецьк, 2010. – С. 54-55.

Невід'ємною частиною розвитку будь-якої наукової думки в межах певного мовленнєвого простору є формування особливої термінології – сукупності термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні поняття з деякої галузі науки, техніки чи мистецтва [2].

Сучасні українські філологи [1] відзначають розвиток термінології наступних галузей комп'ютерної технології:

  1. Програмування.
  2. Комп'ютерні мережі.
  3. Захист інформації.

Однак, очевидно, проблематика розвитку термінології вказаного напрямку залишається суттєвим питанням. Зокрема, поза межами українського термінотворчого процесу залишається дуже перспективний та актуальний науково-практичний напрямок проектування апаратних частин комп'ютерної техніки – FPGA-технології. Таке твердження формується після аналіза двох основних чинників:

  1. Майже повна відсутність україномовних літературних джерел.
  2. Незначна кількість спеціалізованих підприємств та професійно зайнятих працівників.

Головною причиною такого стану справ є те, що FPGA вперше були розроблені в США наприкінці 80-х років, коли технічне оснащення УРСР та, в цілому, СРСР вже сильно відставало від Сполучених Штатів. Крім того, в дружніх Україні за лінгвістичною ознакою державах (Росія, Білорусь) ці технології також не зазнали широкого поширення.

Специфіка та особливості термінологічної бази галузі FPGA відображаються відразу декількома аспектами [3, 4].

По-перше, ця база включає до себе слова та словосполучення, що позначають широкий за своїм змістом процес, який містить декілька етапів:

  1. Implementation – один з процесів проектування на FPGA, що характеризується комплексним завантаженням розробленого проекту до мікросхеми. Цей процес складається з трьох етапів: трансляції, проекціювання та трасування. Близькі за сенсом терміни: реалізація, впровадження.
  2. Testbench – програмний функціонально повний засіб перевірки правильності роботи певного проекту для FPGA. Виконується багатоетапно на різних рівнях опису проекту. Близькі за сенсом терміни: налагоджувач.

По-друге, наявні вживані терміни, семантичний зміст яких є переосмисленим:

  1. Synthesis – процес перетворення конструкцій мови опису апаратури до налаштовуємих у середині FPGA компонентів. Близькі за сенсом терміни: перетворення.
  2. Analysis – процес визначення деяких характеристик тієї чи іншої програмної моделі. Близькі за сенсом терміни: дослідження.

По-третє, використовується велика кількість абревіатур:

  1. FPGA – Field-Programmable Gate Array, програмована вентильна матриця.
  2. HDL – Hardware Description Language, мова опису апаратури.
  3. IC – Integrated Circuit, інтегральна схема.

Проведений аналіз дає підстави (навіть при поверхньому дослідженні термінологічної складової наукової бази сучасних FPGA-технологій) зробити висновок, що стала національна термінологія поки не сформована й необхідна інтенсифікація активності філологічних та технічних розробок у цій та інших галузях комп'ютерної технології з залученням кваліфікованих фахівців.

Література

  1. Автореферат дисертації кандидата філологічних наук: 10.02.01 / А. О. Ніколаєва; ХНУ ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2002. – 16 с.
  2. Гриньов С. В. Вступ до термінознавства. – М., Вид-во МДУ, 1993. – 309 с.
  3. Ashenden P. Digital design: an embedded systems approach using Verilog. – New York, Morgan Kaufmann Publishers, 2008. – 579 p.
  4. Pong P. Chu FPGA prototyping by Verilog examples. – New Jersey, Wiley Publishers, 2008. – 508 p.