Народилася 16 вересня 1988 року. Як сказав хтось із великих: "Не страшно вмерти, страшно - так і не народитися". Різні етапи життя змінюють один одного і я розумію, що багато в мені ще так і не народилося.
Згадуючи дитинство усвідомлюю яку важливу роль у формуванні особистості відіграють оточуючі люди. Значна частина мене - це ввібрані всередину себе прояви інших людей. Їх любові, агресії, знань, порад, умінь, навіювань, підтримки і т.д.
Аналізуючи і згадуючи минуле приходжу до висновку, що люди, які попадаються нам на життєвому шляху- не випадкові. Створюється відчуття руху від події до події, від людини до людини. Мета цього руху - здобути білше якихось якостей, отримання певних уроків.
Вважаю, що мені дуже щастить з вчителями. Починаючи з садка, закінчуючи університетом, включаючи заняття за захопленнями - люди, які навчали мене чогось, це люди своєї справи, що розвиваються постійно і вміють і хочуть навчати. І від цього мені дуже радісно =)
У школі зрозуміла, що мені більш цікаві точні науки. Подобалася математика, фізика, хімія. Подобалося пізнавати навколишній світ, розуміти закони того, що відбувається, з'явилася любов до читання. Зародився питання, чому ж я хочу займатися в цьому житті? Мені важко відповісти собі на це питання, так як мені здається, що людина може все, якщо дійсно чогось хоче
А хоче людина того, до чого лежить її душа. І в цьому розібратися мені складно до сих пір. Так як мені цікаво багато чого. Мені цікаво було займатися у школі карате-до, шахами, баскетболом. У універитету подобається - плавати, грати на гітарі, займатися в театрі, вокалом, йогою, танцями. Кожен напрямок відкриває перед людиною величезні простори для розвитку. Так як вибрати?
На мою думку людині не достатньо вміти щось одне. Наприклад бути тільки хорошим інженером - теплоенергетиком. Хоча для цього й необхідно багато зусиль. Я думаю дуже здорово, коли людина ще може, наприклад, цитувати російських класиків або співати пісні, танцювати, або тримає своє тіло в хорошій формі займаючись якимось видом спорту, або те й інше разом.
Людині бажано не зациклюватися на одному аспекті життя. Я так вважаю. Це робить його одномірним. Безперервний процес пізнання себе і світу, відкриття і розвиток своїх здібностей, виконання своїх цілей і бажань - таким мені бачиться мій шлях.