ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ І НАПРЯМКІВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Башкевич Ю.В.
Донецький національний технічний університет

Джерело:  Збірка матеріалів Днів теорії та практики інвестування: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених “Активізація та підвищення ефективності інвестиційних процесів в Україні” / За заг.ред. д.е.н., проф. В.М. Хобти — Донецьк: ДВНЗ “ДонНТУ”, 2010. — c. 19-22.

Підприємство представляє собою організаційно відокремлену та економічно самостійну основну ланку національного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги).

На сучасному етапі економічного розвитку України діяльність суб'єктів господарювання є недостатньо ефективною. Про це свідчить питома вага збиткових підприємств, яка в цілому по Україні за 2008 рік збільшилася з 32,5% до 39%. До того ж не має стабільного росту обсягів виробництва, так в 2007 р. вони збільшилися на 10,2% відносно попереднього періоду, а в 2008 р. темпи їх зростання складають 96,9%. Рентабельність підприємств України в 2008 р. складає 3,9%, це нижче ніж в 2007 р. на 2,9%. Такий рівень цього показника є досить низьким. Половина всіх наявних основних засобів в Україні зазнає фізичного (матеріального), економічного спрацювання, або техніко-економічного старіння. Хоча розмір капітальних інвестицій з кожним роком зростає: в 2008 р. вони склали 272074 млн. грн., що більше за 2007 р. на 49395 млн. грн. або на 22%, але на фоні різкого спаду на попередніх етапах все одно цього недостатньо, щоб здійснювати постійне відтворення основних засобів. Тому необхідним є розробка можливих заходів з напрямків і шляхів розвитку суб'єктів господарювання, які забезпечать підвищення ефективності їх роботи.

Питанням обґрунтування шляхів і напрямків розвитку підприємства присвячені праці таких провідних учених: Буряк Л., Варналій З.С., Ващенко К.О., Воротін В.Є., Геєць В.М., Єрмошенко М., Кужель Е.М., Лібанова О.В., Стороженко О., Шаблиста Л., Хобти В.М. та ін. Але недостатньо висвітлені в літературі та потребують поглибленого наукового опрацювання питання обґрунтування вибору використання ресурсних можливостей суб'єктів господарювання, розробки чіткої методики визначення ефективності їх діяльності.

Метою даної статті є поглиблення теорії та удосконалення практичних інструментів з обґрунтування шляхів і напрямків розвитку підприємства.

Насамперед необхідно встановити чітку послідовність аналізу та розробки дій з підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання. Основні складові включають:

1) проведення аналізу діяльності підприємства і виявлення проблем;

2) визначення резервів і факторів підвищення ефективності його діяльності;

3) встановлення ресурсних можливостей суб'єкта господарювання;

4) обґрунтування вибору використання ресурсних можливостей.

Більш детально розглянемо другий етап - визначення резервів і факторів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Одним з факторів зростання прибутку та підвищення ефективності виробництва є його розширення, тобто збільшення обсягів виготовлення товарів і послуг. Здійснити це можна двома шляхами:

1) за рахунок збільшення кількості залучених у виробництво факторів (екстенсивний шлях);

2) за рахунок поліпшення технологій (інтенсивний шлях).

Екстенсивний розвиток підприємства представляє собою нарощення виробництва за рахунок простого кількісного розширення його факторів, тобто збільшення числа працівників без підвищення кваліфікації, споживання матеріальних ресурсів без поліпшення ефективності їх використання, за рахунок зростання капіталовкладень без удосконалення технологій. Це найбільш легкий шлях господарського розвитку. З його допомогою відбувається швидке освоєння природних ресурсів, а також порівняно за короткий період часу вдається скоротити або ліквідувати безробіття, забезпечити велику зайнятість робочої сили.

Такий напрямок збільшення виробництва має і серйозні недоліки. Йому властивий технічний застій, при якому кількісне зростання випуску продукції не супроводжується техніко-економічним прогресом, який є важливим двигуном економічного росту. На незмінному рівні залишаються значення таких показників, як фондовіддача, матеріалоємність і продуктивність праці. Інакше кажучи, загальна ефективність діяльності залишається, у кращому випадку, незмінною.

Інтенсивний шлях розвитку являє собою зростання виробництва за рахунок більш раціонального використання його факторів, тобто впровадження нових технологій, поліпшення його організації (нова структура господарських зв'язків, управління та кооперації і т.д.), удосконалення використання основних, оборотних фондів, прискорення їх оборотності, амортизації, підвищення кваліфікації робочої сили та вдосконалення наукової організації праці. Досягається підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці, ресурсозбереження, поліпшення використання наявної матеріальної бази виробництва. До таких заходів відносяться енергозберігаючі проекти, програми зниження матеріаломісткості і трудомісткості та ін. Безсумнівним достоїнством цього напрямку є переборення перешкод, породжених обмеженістю природних ресурсів і можливість досягнення дуже високих темпів економічного зростання.

Отже, для загального розвитку підприємства необхідно встановити його ресурсні можливості, здійснити вибір їх використання, що забезпечить підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання в умовах їх обмеженості.