В даний час на багатьох підприємствах активно упроваджується маркетинг, що дозволяє кращим чином задовольняти потреби покупців, ефективніше реалізовувати товари і збільшувати прибуток. Фахівці з маркетингу розглядають маркетинг як філософію бізнесу і як метод управління виробничо-господарською діяльністю тієї або іншої організації [1].
Сучасний маркетинг - це діяльність підприємства, орієнтована на задоволення потреб ринку і отримання прибутку в умовах конкуренції. Він направлений на залучення нових клієнтів за рахунок надання ним вищої споживчої цінності, а також на утримання наявних клієнтів за допомогою повного задоволення їх потреб.
Головною і складною проблемою управління промисловими підприємствами є забезпечення їх ефективного функціонування і розвитку. Насамперед це стосується служб маркетингу. Як показує практика, в умовах розвитку вітчизняної економіки і її "імплантації" в ринкову, маркетинг нерідко є найбільш "вузьким місцем" на промислових підприємствах.
Використання інструментів маркетингу при плануванні і просуванні товарів на ринок на сучасному економічному світі має загальновизнане значення. У країнах з розвиненою ринковою економікою маркетинговій сфері приділяється велика увага, оскільки неефективна маркетингова система фірми може привести не тільки до упущеної вигоди, але і прямим збиткам. На розвиток даного напряму діяльності системи управління підприємств вкладаються значні фінансові і кадрові кошти. Перш за все це пов'язано з тим, що підприємствам всіх країн доводиться діяти на ринку, в умовах мінливого зовнішнього середовища, де їм протистоять багато негативних чинників. Тому вони вимушені здійснювати моніторинг зовнішнього середовища, насамперед ринків продукції і послуг. Дуже важливим при цьому є наявність повноцінної інформації, ефективна її обробка, аналіз існуючого положення на ринках, прогнозування і планування діяльності на всіх рівнях.
На багатьох промислових підприємствах успішно реалізуються приватні інформаційні завдання і відповідні маркетингові заходи і дослідження. Проте разом з цим нерідко відсутнє адекватне уявлення про маркетинг як цілісну підсистему управління фірми. Об'єктивні причини цього пов'язані з тим, що маркетинг стикається і перетинається з самими різними сторонами діяльності фірми, але в той же час не дублює їх. Як організаційна підсистема маркетингова система взаємодіє з багатьма підрозділами і службами фірми, забезпечуючи їх координацію [2].
У Україні маркетинг тільки ще починає розвиватися, тому досвід маркетингової діяльності вітчизняних підприємств вельми обмежений. При цьому часто керуються принципом «продати, що беруть, і за будь-яку ціну». Це, безумовно, суперечить самій ідеї маркетингу [3].
Об'єктом дослідження в моїй магістерській роботі є приватне акціонерне товариство «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат». ЧАО «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» - одне з найбільших гірничо-збагачувальних підприємств України по видобутку і обробці вапняків і доломіту, а також - по виробництву доломіту обпаленого металургійного. Комбінат заснований в 1912 році на базі вапняків Оленівського родовища, які на початку XX століття розробляло російсько-бельгійське суспільство.
Серед гірничо-збагачувальних підприємств ЧАО «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» надає найширший вибір видів виробленої продукції, завдяки чому відвантажує її підприємствам металургійної, цукрової, скляної, хімічної промисловості, будівельним і цементним підприємствам [4].
Предметом дослідження в магістерській роботі є маркетингова діяльність ЧАО «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат». Комбінат не має повноцінного відділу маркетингу, але на підприємстві існує власний відділ «Збуту і зовнішньо-економічної діяльності», який виконує окремі функції відділу маркетингу. Методами дослідження є: загальнонаукові (спостереження, угрупування, аналіз, класифікація), експертних оцінок, математичне моделювання, графічне моделювання, економіко-статистичний аналіз.
Наукова новизна роботи полягає в розробці напрямів вдосконалення маркетинговій діяльності ЧАО «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», оптимізації роботи служби збуту і підвищення її ефективності, з метою збільшення прибутковості підприємства.
Огляд досліджень:
Вивченням основ промислового маркетингу займається безліч авторів.
Фредерік Уебстер – визначає маркетинг, як знання клієнтів і їх проблем, пошук нових вирішень цих проблем і доведення інформації до точно виявленого цільового сегменту. Займається вивчення особливостей промислових закупівель і купівельної поведінки, питаннями ціноутворення на промислових ринках і управління промисловими продажами, особливостями комунікацій в промисловому маркетингу.
Вчений Святненко займається вивченням таких питань як: сегментація промислового маркетингу, процес руху товару і поведінка покупців, планування нової продукції і розробка товару, якість і конкурентоспроможність товарів виробничого призначення, ціноутворення на промисловому ринку, розподіл і переміщення товарів виробничого призначення.
Крікавський займається вивченням стратегії і тактики маркетингової діяльності на ринку товарів виробничого призначення, управлінням маркетингу, товарною, ціновою і дистрибуційною політикою промислового маркетингу.
Телетов займається питаннями маркетингового планування, маркетингового середовища в промисловості, маркетингової комунікаційної політики в промисловості, роллю брендинга в промисловості.
Вачевський вивчає товарну політику промислового маркетингу, маркетингові дослідження промислових підприємств, сферу фінансів в маркетинговій діяльності.
Комбінат є промисловим підприємством, що випускає продукцію промислового призначення, відповідно підприємство діє на промисловому ринку. Тому в теоретичній частині магістерської роботи будуть розкриті характеристики, сутьність і природа промислових ринків, теоретичний аспекти промислового маркетингу, маркетингова політика на промисловому підприємстві, особливості організації маркетингової діяльності на промисловому підприємстві.
Промисловий ринок – це сукупність взаємин між діячами ринку (виробники, посередники, споживачі, банки, державні органи, агенти, брокери, і тому подібне, фірми, що пропонують послуги, і так далі), здійснювані у межах певної території в певний момент часу.
Діячі промислового ринку - це всі перераховані вище організації, які офіційно діють на цьому ринку, вступають у відносини один з одним і здійснюють свою діяльність в рамках, передбачених законами і статутами самих підприємств [6].
На відміну від промислових діячів, роздрібний покупець діє на ринку не з метою отримання прибутку, а для задоволення своїх особистих потреб. При цьому найчастіше люди здійснюють покупки самостійно і виступають тільки в ролі покупців. В ролі продавців на споживчому ринку виступають компанії.
Таким чином, найперша і найбільш важлива відмінність промислового ринку від споживчого в тому, що на промисловому ринку діють компанії і організації, які не є тільки продавцями або тільки покупцями. Діячі промислового ринку в різних операціях виступають в різній якості - можуть бути і продавцями, і покупцями, і партнерами. Це різний стан діячів промислового ринку забезпечує їх активну позицію по відношенню до вибору партнера по операції. Обидві частини промислового ринку - купуючі і продаючі фірми - однаково активні у виборі контрпартнерів, вони проводять аналіз і оцінку потенційних постачальників, витрачають значні ресурси на ухвалення рішення про здійснення операції, підписують договори і контракти і тому подібне На споживчому ринку покупці неактивні, а швидше пасивні у виборі товару серед конкуруючих марок.
Наступна важлива відмінність полягає в тому, що унаслідок набагато меншої кількості покупців на промисловому ринку в порівнянні із споживчим (оптові покупців завжди менше, ніж роздрібних), що продають фірми розглядають кожного конкретного покупця окремо, особливо, якщо він великий. І такі предмети операції як ціна, якість, умови постачання і оплати - є об'єктом переговорів і підписання контракту з кожним конкретним покупцем окремо.
Промислові ринки дуже нестабільні. Постійні зміни в техніці і технології ведуть до швидкого застарівання старих і появи нових товарів. Це вносить в практику компаній значний елемент ризику [6].
Промисловий маркетинг — це вид діяльності у сфері матеріального виробництва і промислових послуг, направлений на задоволення потреб підприємств, установ і організацій, в сировині, матеріалах, комплектуючих виробах, устаткуванні, послугах, за допомогою обміну, а також на підвищення ефективності виробництва і збуту товарів виробничого призначення шляхом дослідження і задоволення попиту на промислову продукцію і промислові послуги [5].
Суть промислового маркетингу полягає в створенні для клієнтів споживчої вартості товарів і послуг, які направлені на задоволення потреб організацій і досягнення їх цілей. Ця ідея і складає концепцію промислового маркетингу.
Служба маркетингу може бути організована в чотирьох основних варіантах структур - функціональна структура, структура, орієнтована на товари, на ринки і регіональна структура. Вибір тієї або іншої структури опосередкований особливостями виробничої і збутової діяльності підприємства, асортиментом продукції, що випускається, розташуванням обслуговуваних клієнтів підприємства і тому подібне.
Створення на підприємстві служби маркетингу потребує відповідної зміни організаційної структури управлінських служб і встановлення нових функціональних зв'язків між підрозділами підприємства.
Організаційно служба маркетингу має бути підпорядкована безпосередньо директорові підприємства, що забезпечує незалежність її положення по відношенню до інших підрозділів і об'єктивну оцінку можливостей підприємства при розробці його маркетингової політики. У своїй діяльності служба маркетингу повинна взаємодіяти з підрозділами підприємства, що беруть участь в досягненні його виробничо-комерційних цілей. Завданнями служби маркетингу на підприємстві є збір і аналіз початкової інформації, планування і прогнозування, оперативна робота [7].
У практичному розділі роботи буде розглянута діяльність ЧАО «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», положення ринку флюсів і доломітів в Україні і в світі, місце ЧАО «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» на ринку флюсової продукції.
Вапняки — в металургії — неорганічні речовини, які додають до руди при виплавці металів, щоб знизити температуру плавлення і легко відділити метал від пустої породи.
Доломіт використовується в більшості випадків для тих же цілей, що і вапняк. Крім того, він служить одним з джерел отримання металевого магнію і вживається при виробництві сталі, в основному в мартенівських печах (як сировина для вогнетривів і флюсу)[8].
Вапняк зустрічається на всіх материках, окрім Австралії.
Найбільш крупними споживачами вапняків та доломітів є США (30%), Росія (17%), Японія (15%), Німеччина (10%). Найбільші об'єми видобутку доломіту за кордоном – у Великобританії, Канаді, Японії, Бельгії, США, Іспанії і Індії. Потреба в цьому виді мінеральної сировини стабільна, має тенденцію до підвищення. Ціна на доломітову продукцію має великий розкид значень. Ціна залежить від рівня організації промислового виробництва, марки доломіту, де відбиваються допустимі мінерало-хімічні характеристики, допустимі величини забруднень, гранулометричні дані і так далі. Доля України в світовому обсязі виробництва флюсової продукції складає близько 4%[10]. Доля найбільшого в Україні виробника ВАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» – біля 1,4%.
Основними виробниками на ринку флюсової продукції України є: ВАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», ВАТ "Комсомольське рудоуправлiння", ВАТ "Новотроїцьке рудоуправлiння", ВАТ "Балаклавське рудоуправлiння", ЗАТ "Сакский ЗСМ", ЗАТ "Евпаторийский ЗСМ", ВК ТОВ "Вiдiс", ТОВ "Сiверський доломiт"[9].
Структуру ринку за основними виробниками зображено на рисунку 1.
Україна має в своєму розпорядженні надлишкові потужності по виробництву вапняку, однак випуск продукції все одно перевищує внутрішні потреби. 60-70% вироблюваного вапняку використовується в металургії, близько 11% – в цукровій галузі, останнє – в хімічній і скляній промисловості. Зараз споживання вапняку в українському ГМК складає 15-17 млн. тон за рік [10].
ВАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» - одне з найбільших гірничо-збагачувальних підприємств України по видобутку і обробці вапняків флюсів і доломіту, а також - по виробництву доломіту обпаленого металургійного. Є єдиним в Українi підприємством по виробництву порошкiв для конверторних вогнетривiв. Підприємство має виробничу потужність близько 12500 тис.тон продукції за рік .
Асортимент продукцiї, що виробляється комбінатом та сфера її використання:
1. Вапняки флюсовi для доменного виробництва ТУ В 14.1-00191856-005-2003 марки Ч-1, Ч-2, ЧД-1, ЧД-2, ЧДУ-1, ЧДУ-2. Застосовуються як флюси в доменнiй шихтi , у складi агломерату й окатишiв.
2. Вапняки флюсовi для сталеплавильного i феросплавного виробництва ТУ В 14.1-00191856-005-2003 марки Ф-1, Ф-2, З-1, З-2, КДУ-1, КДУ-2. Використовується для виробництва вапна, що є флюсом у сталеплавильному i феросплавному виробництвi, а також у кусковому видi в шихтi мартенiвських печей.
3. Вапняк флюсовий звичайний для виробництва вапна в цукровiй промисловостi, марки ИС ТУ В 14.1-00191856-005-2003. Призначений для одержання вапна i дiоксида, використовуваних у цукровiй промисловостi при очищеннi дифузiйного соку.
4. Доломiт сирий металургiйний ДСТУ 322-14-006-97 марки ДСМ-2, ДСМ-3 5-25. Призначений для випалу на металургiйний доломiт ; для пiдсипання порогiв i заправлення мартенiвських i двухваних печей, а також для скляної промисловостi.
5. Доломiт випалений металургiйний ДСТУ 322-14-005-97 марки ДОМ-1, ДОМ-2, ДОМ-3, ДОМ-5. Призначений для ремонту i заправлення сталеплавильних печей.
6. Вапняк флюсовий звичайний для виробництва технологiчного вапна в цементнiй i iншiй галузях промисловостi ТУ В 14.1-00191856-005-2003 марки Т-1, T-2.
7. Щебiнь i щебнево-пiсчана сумiш для дорожнього будiвництва ТУ В 3.88-00191856-025-99. Призначений для пристрою основ, а також змiцнення узбiч автомобiльних дорiг i облаштованостi будiвельних майданчикiв.
8 Залiзистий доломiтовий флюс ТУ В 14.1-00191856-007-2005 марки ОДФ-Д. Застосовується для доменного виробництва.
9. Залiзистий доломiтовий флюс ТУ В 14.1-00191856-007-2005 марки ОДФ-К. Застосовується для конвертерного виробництва.
10. Мука доломiтова полувипалена ТУ В 14.1.-00191856-006-2004 марки ДМП. Застосовується для виробництва з хiмiчних добрив у сiльському господарствi, розкислення 'рунтiв, виробництва руберойду.
11. Мука доломiтова випалена ТУ В 14.1-00191856-006-2004 марки ДМО-1, ДМО-2. Застосовується для виробництва хiмiчних добрив у сiльському господарствi, розкислення 'рунтiв, виробництва руберойду.
Динаміку обягів виробництва вапняків і доломітів ВАТ «Докучаевський флюсо-доломітний комбінат» наведено в таблиці 1.
За 8 років спостерігається стабільна динаміка виробництва без істотних змін. Максимальний обсяг видобутку спостерігається у 2007 році – 10098,1 тис.тонн, що пояснюється позитивним єкономічним станом в країні та підвищенням попиту на продукцію. У 2009 р. спостерігаємо зниження обсягів видобутку і воробництва, що пояснюється єкономічною кризою, яка дуже позначилась на промисловості України, майже зупинилась такі галузі як будівельнчна, хімічна та сахарна, які є споживачами вапнякової продукції, що призвело до скорочення попиту.
Питома вага ВАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» відносно ринку вапняків і доломітів України наведена у таблиці 2.
Як видно з аналізу ВАТ «ДФДК» стійко займає третину ринку флюсів і доломітів України.
Рівень цін на звичайні вапняки виробництва ВАТ «ДФДК» у залежності від фракційного складу за 2009 рік по металургійних підприємствах знаходиться в межах 77,88 – 90,72 грн. за тонну без ПДВ. У 2003 році цей показник становив 12,98 – 15,12 грн. за тонну без ПДВ.
Рівень цін на доломітизовані вапняки виробництва ВАТ «ДФДК» у залежності від фракційного складу за 2009 рік по металургійних підприємствах знаходиться в межах 78,46 – 103,87 грн. за тонну без ПДВ. У 2003 році цей показник становив 12,07 – 15,98 грн. за тонну без ПДВ.
Рівень цін на доломіт сирий виробництва ВАТ «ДФДК» за 2009 рік по металургійних підприємствах склав 72,24 грн. за тонну без ПДВ. У 2003 році цей показник становив 24,08 грн. за тонну без ПДВ.
Рівень цін на доломіт випалений виробництва ВАТ «ДФДК» за 2009 рік по металургійних підприємствах склав 1573,8 грн. за тонну без ПДВ. У 2003 році цей показник становив 524,6 грн. за тонну без ПДВ. За період 2003 – 2009 рр. ціни на вапняки доломітизовані і звичайні зросли у 6-7 разів, на доломіти сирий та випалений майже втричі, що сприяло покращенню фінансового підприємства.
Таким чином, в роботі відображено, що ВАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» є головним виробником флюсів і доломітів на Україні. Підприємство має стійку ринкову долю біля 33%. Разом с цим виробничі потужності використовуються не повною мірою, що особливо погіршилося в 2009 році, під впливом економічної кризи, яка призвела до значного скорочення обсягів виробництва. В ситуації обмеженості вітчизняного ринку підприємству слід посилити маркетингову діяльність націлену на зовнішні ринки. У випадку неможливості активізації експортної діяльності необхідно розглянути питання про відповідність виробничих потужностей обсягу випуску продукції.
Примітка
При написанні даного автореферату кваліфікаційна робота магістра ще не завершена. Дата остаточного завершення роботи: грудень 2011р. Повний текст роботи та матеріали з теми роботи можуть бути отримані у автора або його наукового керівника після зазначеного терміна.