Источник: Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери — 2010 / Матеріали III науково-технічної конференції молодих учених та студентів. - Донецьк, ДонНТУ - 2010, с. 65-67.
Найважливішим й основним елементом сучасної економіки є інноваційна діяльність, що визначає динаміку розвитку виробництва, розподіли й переміщення ресурсів в умовах ринкових відносин. Для того щоб вистояти у конкурентній боротьбі й постійно розширювати сферу впливу на споживачів своєї продукції, організації, що займаються виробництвом товарів і послуг, повинні періодично освоювати інновації й випускати нову продукцію. Орієнтирами в цьому русі є як змінні можливості ринку, так і зростаючі суспільні потреби, так і нові теоретичні й практичні розробки, що виникають у процесі науково - технічного прогресу.
Метою дослідження є визначення управління інтелектуальним капіталом. Основою інноваційної діяльності організації є її інтелектуальний капітал. Визначено, що інтелектуальний капітал(ІК) — це знання, інформація, досвід, організаційні можливості, інформаційні канали, які можна використати для створення багатства. Це сума всього того, що знають і чим володіють працівники й що формує конкурентоздатність організації [1]. Роботи вітчизняних учених, фахівців в області менеджменту, інноваційної й оцінної діяльностей внесли значний вклад в удосконалювання управління науково - технічними процесами в промисловому виробництві, процесами формування ІК підприємств і підвищення ефективності господарської діяльності. Серед них можна виділити роботи А.І. Аукичевой, у роботах якой досліджено методи мотивації інтелектуальної діяльності [2]. Робота Ю.А. Єленевої присвячена оцінці ефективності використання інтелектуальної власності (ІВ). С.М. Климов присвятив роботу формуванню й стратегічному управлінню інтелектуальними ресурсами [5] і ін. Однак, незважаючи на значну кількість виконаних досліджень, багато теоретичних і методичних аспектів здійснення процесу управління ІК в науково дослідницьких організаціях розкриті не повною мірою. Таким чином, дослідження, спрямовані на розвиток теорії й методології забезпечення ефективного управління ІК наукомістких підприємств, вважаються актуальними й мають важливе господарське значення, тому що дозволяють вирішити задачу ефективного функціонування підприємства не тільки в короткострокової, але й довгострокової перспективах
Поняття інтелектуального капіталу організації часто зводиться тільки до поняття інтелектуальної власності (патенти, авторські права, товарні знаки й ноу-хау). Однак у сучасних умовах розвитку суспільства все більшу цінність здобувають людський і структурний капітал (репутація й імідж організації, корпоративна культура й філософія управління).
Інтелектуальний капітал складається із двох тісно взаємодіючих частин: кадрового капіталу й інтелектуальної власності [3]. В свою чергу кадровий капітал поділяється на людські (знання, досвід, особистий потенціал) та структурні(корпоративна культура, управлінська система) активи. Інтелектуальна власність складається з виробничих (ноу-хау, патенти, авторське право) і маркетингових (постійні клієнти,репутація,торгова марка) активів. Процес управління інтелектуальним капіталом містить у собі сім видів діяльності [4]:
1. Ідентифікація інтелектуального капіталу.
2. Розробка політики відносно інтелектуального капіталу.
3 Аудит інтелектуального капіталу.
4. Документальне оформлення ІК і занесення його в базу знань.
5. Захист інтелектуального капіталу.
6. Збільшення й відновлення інтелектуального капіталу.
7. Розповсюдження ІК.
Кожен з цих видів діяльності має дуже великий вплив на розвиток процесу управління інтелектуальним капіталом. Але є деякі особливості в структурі ІК в науково - дослідницькому інституті. Структуру ІК можна представити у виді кадрового капіталу та интеллектуальної властності. Кадровий капітал подрозділяється на структурні та людьскі активи. Структурні активи використовуються не повню мірою та знаходяться в стадії розвитку. Людскі активи можно представити у виді такої інформації: середньооблікова чисельність складає 384 людини, 6 докторів наук, 24 кандидати технічних наук, 177 наукових співробітників, 38 творців об’єктів прав інтелектуальної власності. У свою чергу інтеллектуальна властність складається з маркетингових та виробничих активів. Маркетингові активи організації можно представити у такому виді: приймав участь в міжнародних та вітчизняних виставках, має велику кількість дипломів та медалей ВДНХ, розвиток міжнародних зв’язків, щорічний випуск збірників наукових статей. Також відобразимо виробничі ативи цієї організації з допомогою такої інформації: 974 наукових та науково - технічних робіт, 14715,3 тис. грн. валові витрати на виконання наукових робіт, 13595,2 тис.грн., середньорічна вартість основних коштів науково - дослідницької діяльності, 9 використаних винаходів.
Висновки :
1.Визначено сутність інтелектуального капіталу, який представляє знання, інформацію, досвід, організаційні можливості, інформаційні канали, які можна використати для створення багатства.
2.Досліджено основні етапи процесу управління ІК організації, серед яких є ідентифікація, розробка політики, аудит, документальне оформлення, захист, збільшення й відновлення та розповсюдження інтелектуального капіталу.
3.Наведено структуру ІК в Макіївському науково - дослідницькому інституті по охороні робіт у гірничій промисловості.
4.Визначено основні її характеристики та обґрунтовано, що найбільшого внеску в ІК є людські та виробничі активи.
5.Рекомендується подальший розвиток та удосконалення структурних та маркетингових активів, які недостатньо представлені в організації