Управління оборотними коштами на інноваційному підприємстві

Драгун Н.С., Бондарєва І.О.
Донецький національний технічний університет


В сучасних умовах розвитку конкурентного ринку ефективне управління такими основними економічними процесами як формування та використання оборотних коштів в оперативній діяльності сприяє вирішенню ряду питань стратегічного розвитку підприємства і забезпечує підвищення ефективності отримання результатів господарської діяльності. Більшість вітчизняних підприємств не витримують жорстокої конкуренції, не досягають високого рівня доходності через нестачу оборотних коштів, сповільненого руху потоків оборотних коштів, тому проблема оцінки рівня забезпеченості підприємств оборотними коштами, вибору джерел їх фінансування, визначення ефективності використання та їх якісного планування є досить актуальною, однак викликає ряд складностей з позиції прийняття стратегічних управлінських рішень на кожному підприємстві.
Проблема дослідження теоретичних особливостей управління оборотними коштами, зокрема визначення поняття «оборотні кошти» розглянута у роботах таких учених-економістів, як Бормотова М. В., Бочаров В. В, Брігхем Є. Ф., Герчикова І. Н., Гончаров А. Б., Гриньова В. М., Овсийчук М. Ф., Павлова Л. Н., Поддєрьогін А. М, Поляк Г. Б., Стоянова О. С. та інші. Проблематика раціонального використання та оптимізація рівня виробничих запасів розглядалася у працях провідних вчених-економістів В. К. Радостовця, Ф. Ф. Бутинця, І. Павлюка, Ю. Бакуна, А. А. Бойчука, О. М. Приймачка, І. О. Бондарєвої та ін. Питання врахування операційних ризиків та управління дебіторською заборгованістю досліджувалось багатьма вітчизняними і зарубіжними ученими, серед яких І. Бланк, О. Пашкевич, О. Лобанов та ін. Але роботи українських вчених ще не повною мірою враховують усі особливості сучасного стану формування та використання оборотних коштів промислових підприємств, залишається невирішеною низка дискусійних питань, існує гостра потреба їх комплексного аналізу та розробки прийнятних для практики науково обґрунтованих рекомендацій.
На сучасному етапі розвитку економіки багато підприємств пріоритетним напрямом обирають інноваційну діяльність, яка є цілеспрямованим функціонуванням суб'єкта щодо створення, впровадження у виробництві та просування на ринок нових ефективних продуктів, науково-технологічних та організаційно-управлінських досягнень, які сприяють отриманню прибутку. Управління оборотними коштами на таких підприємствах супроводжується великим ризиком пов’язаним з розробкою, виробництвом та реалізацією нового товару, але полягає в забезпеченні безперервності процесу виробництва продукції з найменшим розміром оборотних коштів. Це означає, що оборотні кошти підприємства мають бути розподілені за всіма стадіями кругообігу у відповідній формі і в мінімальному, але достатньому обсязі.
При формуванні запасів на інноваційному підприємстві необхідно враховувати, що цей процес супроводжується високим ступенем ризику, який виникає внаслідок розробки та впровадження нового продукту. Це пов’язано зі складністю прогнозу необхідного обсягу запасів, використанням унікальних видів матеріалу та можливістю великої кількості браку при виробництві, що може призвести до зниження ефективності використання оборотного капіталу.
Оптимальне управління інноваційною готовою продукцією на підприємстві повинно враховувати наступні чинники: готова продукція зростає у міру завершення виробничого циклу; можливість як ажіотажного попиту, так і його відсутності; сезонні коливання; залежані і неходові товари. Таким чином, врахування цих особливостей призведе до запобігання скупчення на складі великої кількості готової продукції, до полегшення збуту нової готової продукції та сприятиме прискоренню обороту оборотних коштів підприємства.
На підприємствах, що виробляють інноваційний продукт ускладнено управління дебіторською заборгованістю, це пов'язано із проблемами несвоєчасних платежів, повернення боргів у неповному обсязі, виникнення сумнівних боргів. Тому необхідно контролювати стан розрахунків та стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості, формувати принципи здійснення розрахунків підприємства з контрагентами, розрахувати систему штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, розробити процедури інкасації дебіторської заборгованості. Впровадження наведених рекомендацій призведе до фінансової стійкості підприємства, дозволить уникнути потреби у залученні додаткових джерел фінансування.
Наслідком впровадження ефективної політики управління оборотними коштами на інноваційному підприємстві стануть забезпечення безперебійного процесу виробництва і реалізації нової продукції, оптимізація загального розміру дебіторської заборгованості та забезпечення своєчасної інкасації боргу.