Я народилася 18 березня 1988 року в невеликому селищі Володимирівка. З самого народження мене оточували дбайливі та милі люди. Моя мама — Левашова Лариса Володимирівна — фармацевт, тато — Левашов Петро Васильович — головний маркшейдер на ВАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат". У 1991 році мене віддали в дитячий садок "Червона Шапочка". Я була активною дитиною, обожнювала святкові ранки і рухливі ігри. У дошкільні роки я знайшла друзів і товаришів, з якими спілкуюся до сьогодні.
1 вересня 1995 я пішла в
перший клас Володимирівської ЗОШ № 1. Тоді вже я відчувала себе достатньо
дорослою і самостійною дитиною! Ну а як інакше? Адже я вже навчилася
самостійно зав'язувати шнурки, прибирати свої іграшки, читати дитячі книжки
і навіть писати. Проте в школі щодня для мене відкривалося багато цікавої та
пізнавальної інформації. Першою моєю вчителькою була Богуславець Галина
Анатоліївна, яка допомогла мені стати працьовитою, виконавчою та старанною
ученицею. Завдяки їй перші чотири роки навчання в школі стали для мене часом
щасливих відкриттів і пізнання світу. У 1999 році моїм класним керівником
стала вчителька української мови та літератури Зубенко Галина Миколаївна –
справедлива, мудра і чуйна людина. Її уроки проходили "на одному подиху".
У школі я завжди мала відмінні оцінки, приймала участь в олімпіадах з
української мови та літератури. Домашні завдання виконувала самостійно, а за
недоучений інколи матеріал докоряла собі більше, ніж могли б це зробити
батьки. Крім того намагалася брати участь у всіляких шкільних конкурсах,
постановках, КВК.
І ось настав завершальний етап навчання в школі – 11
клас, коли прийшов час замислитися про своє майбутнє. В одному я була
впевнена в той момент, що хочу пов'язати своє життя з економікою.
Визначитися з вищим навчальним закладом мені допоміг тато, який у 1975
закінчив Донецький національний технічний університет і наполегливо радив
здобути освіту саме тут. Вибір був зроблений! Для підвищення рівня знань з
математики я відвідувала підготовчі курси в ДонНТУ, і вже в квітні 2006 року
за результатами написаного рейтингу стала студенткою.
Останній шкільний дзвоник пролунав! 1 вересня 2006
переді мною відкрилися двері величезного і незнайомого закладу – ДонНТУ. Але
незабаром я зрозуміла, що не так вже й страшно тут навчатися, хоча і не без
певних труднощів. Вступивши на спеціальність "Економіка підприємства", я
переконалася, що зробила хороший вибір, і що ДонНТУ дійсно один з найбільш "могутніх"
внз України. Я полюбила свою спеціальність, кафедру і групу, а процес
навчання приносить задоволення (в майбутньому, сподіваюся, також принесе
плоди). Необхідно відзначити високий професіоналізм всіх викладачів кафедри,
які стали для багатьох студентів відмінними наставниками та гідами в життя.
Влітку 2010 року я отримала диплом бакалавра за спеціальністю "Економіка
підприємства" і вже в серпні цього ж року на конкурсній підставі була
зарахована до магістратури на бюджетну форму навчання за улюбленою
спеціальністю. Мій науковий керівник – д.е.н., проф. кафедри "Економіка
підприємства" Хобта Валентина Михайлівна. Після тривалих роздумів і порад я
вирішила займатися написанням магістерської роботи на тему: "Активізація та
підвищення ефективності інвестиційних процесів". Актуальність даної теми
обумовлена тим, що інвестиції торкаються найбільш глибинних основ
господарської діяльності, визначаючи процес економічного зростання в цілому.
У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення виходу
з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві,
технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності
на мікро- і макрорівнях. Багато іноземних та українських дослідників
займаються проблемою управління інвестиційною діяльністю підприємства, однак
залишаються недостатньо опрацьованими питання, що стосуються інвестиційного
забезпечення інноваційного розвитку виробничих підприємств. Тому
інвестиційні процеси вимагають подальшого вивчення і наукового
обґрунтування.
Звичайно, як і всі мої одногрупники, я хочу вдало завершити написання магістерської роботи та успішно її захистити. Планую здійснити свої мрії і досягти поставлених цілей, хоч і розумію, що це потребує величезних особистих зусиль і професійних навичок. Я вірю у власний потенціал і не боюся труднощів на життєвому шляху. Головне – ніколи не зупинятися на досягнутому, завжди дивитися тільки вперед, долаючи перешкоди одну за іншою!