КРИТЕРІЇ ПРИЙНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ РИЗИКУ

Львова К.С.
Донецький національний технічний університет

Источник: Збірка матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених “Активізація та підвищення ефективності інвестиційних процесів в Україні”, Дні теорії і практики інвестування, електроний носій.

       Інвестиційна діяльність є одним із головних джерел забезпечення довгострокових конкурентних переваг підприємств, надає їм можливості для формування надійних основ сталого економічного зростання; оскільки від ефективності управління інвестиціями значною мірою залежить технічний рівень основних фондів, якість і конкурентоспроможність продукції та ін. В умовах структурно-інноваційних перетворень перебіг процесів інвестування характеризується високим рівнем невизначеності, що зумовлює об’єктивну необхідність теоретичного узагальнення і нового вирішення науково-прикладної проблеми щодо розвитку методичних засад, практичних рекомендацій з управління інвестиційними процесами підприємств із урахуванням ризиків.
       Сьогодні дана проблема досить детально розглянута на теоретичному рівні в працях Л.В. Борщ, С.В. Герасимової, Т.І. Лепейко, Я.І. Легкої, М.О. Павловської та інших. Також проблемі прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику присвячені роботи учених: В.В. Вітлінського, С.І. Наконечного, С.М. Клименка, Г.І. Великоіваненко.Однак названі роботи розкривають переважно теоретичні аспекти, практичне же розглядання даної проблеми недостатньо освітлені в роботах сучасних вчених.
       Метою даної роботи є розробка адекватного економічного інструментарія, що дозволить більш ефективно використовувати науковий потенціал.
       Критерій прийняття рішень — це функція, що виражає переваги особи, що приймає рішення (ОПР), і визначає правило, за яким вибирається прийнятний або оптимальний варіант рішення.
       Усяке рішеня в умовах неповної інформації приймається в з урахуванням кількісних характеристик ситуацій, в якій приймається рішення. Найбільш часто приймаються наступні: критерії Севіджа, критерій Гурвіца, критерій Гермейера, критерій Байеса-Лапласа, критерій Бернуллі, критерій Вальда та інші. Для прийняття інвестиційного рішення в умовах ризику найчастіше використовують критерій Севіджа та критерій Лапласа. Ці критерії можна використовувати по черзі, причому після обчислення їх значень з-поміж кількох варіантів доводиться довільним чином виділяти деякий остаточне рішення. Що дозволяє, по-перше, краще проникнути в усі внутрішні зв'язки проблеми прийняття рішень і, по-друге, послабити вплив суб'єктивного фактора.
       Згідно із,критерієм Севіджа особа, яка приймає рішення, має мінімізувати свої втрати при виборі стратегії. Іншими словами вона мінімізує свою потенційну помилку при виборі неправильного рішення. Критерій MINIMAX (критерій Севіджа), орієнтований не стільки на мінімізацію втрат, скільки на мінімізацію жалю з приводу втраченого прибутку. Він допускає розумний ризик заради отримання додаткового прибутку. Користуватися цим критерієм для вибору стратегії поведінки в ситуації невизначеності можна лише тоді, коли є впевненість в тому, що випадковий збиток не призведе інвестиційний проект до повного краху. Використання критерію жалю передбачає: побудову матриці втрат. Втрати (bij) при цьому розраховуються окремо для кожної стратегії за формулою: bij = max Rij - min Rij; вибір кращої стратегії за формулою: min (max bij ).
       Критерій Лапласа спирається на відомий принцип недостатнього обгрунтування. Оскільки ймовірність станів q 1, q 2, ... , qn не відомі, необхідна інформація для висновку, що ці ймовірності різні, відсутній. В іншому випадку можна було б визначити ці ймовірності і ситуацію вже не слід було розглядати як прийняття рішення в умовах невизначеності. Так як принцип недостатнього обгрунтування стверджує протилежне, то стану q 1, q 2, ..., qn мають рівні ймовірності. Якщо погодитися з наведеними доводами, то вихідну задачу можна розглядати як завдання прийняття рішень в умовах ризику, коли вибирається дію ai, що дає очікуваний виграш.
       Таким чином критерії обгрунтування інвестиційних рішень в умовах ризику здійснюються за умов відомих ймовірностей несприятливих наслідків подібних подій. Ці ймовірності можуть бути визначені на підставі або статистичних даних, або експертних оцінок.
       Розглянуті методи прийняття інвестиційних рішень дають змогу оптимального вибору в умовах ризику,але нестабільна сучасна економічна ситуація в Україні вимогає багатогранної перевірки інвестиційних проектів. Тому варто визначити труднощі оцінки проекту і продовжувати вдосконалення процесу оцінки.