ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ВУГЛЕДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Лисенко І.В., Кучер А.Т.
Донецький національний технічний університет
Источник: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Економіка і маркетинг в умовах всесвітньої інтеграції: проблеми, досвід, передова думка”. - Донецьк: ДРУК - ІНФО, 2011. - С. 144-147.
Вугільна галузь завжди функціонувала у скрутних умовах, а кризовий стан економіки та зниження у великих обсягах держпідтримки з одночасним різким зниженням попиту на вугільну продукцію сформували реальні загрози для її подальшого розвитку. Вищенаведені обставини перешкоджають нормальному функціонуванню вугільної галузі, обумовлюють поглиблення негативних наслідків кризи та виникнення нових.
У даній роботі було використано і проаналізовано роботи таких авторів: О.Г. Біла, І.А. Бланк, А.В. Гриньов, О.В. Железняк, А.М. Ковалева, О.О. Садовников, В.Ю. Звенячкіна.
Метою статті є дослідження можливих заходів щодо зниження собівартості продукції вугледобувних підприємств України.
Одним з найважливіших показників виробничої діяльності підприємств є собівартість продукції, що відображає витрати живої й упредметненої праці на її виготовлення. На показник собівартості, як ні на який інший, активно впливають багато чинників виробництва.
Пошук шляхів зниження собівартості вугілля в умовах дефіциту бюджетних коштів є головною умовою реанімації більшості шахт України. Унаслідок чого процес управління собівартістю продукції в даний час набуває особливої актуальності
Фактори, що впливають на техніко-економічні показники роботи вугледобувного підприємства, можна об'єднати в наступні укрупнені групи.
- Підвищення технічного рівня — процес удосконалення технічної бази, ріст рівня якої досягається в результаті:
- удосконалювання засобів праці (упровадження прогресивної техніки, підвищення частки удосконаленого устаткування), предметів праці (застосування прогресивних видів сировини, матеріалів, енергоносіїв);
- раціонального використання сировини, матеріалів;
- механізації й автоматизації виробничих процесів.
По даній групі аналізується вплив на собівартість вугілля науково-технічних досягнень і передового досвіду. По кожному заходу розраховується економічний ефект, який виражається в зниженні витрат на виробництво.
Зниження собівартості може відбутися при створенні автоматизованих систем управління, використанні комп’ютеризованих систем, вдосконаленні і модернізації існуючої техніки і технології.
- Удосконалення організації виробництва і праці. Ця група факторів впливає на зниження собівартості в результаті спеціалізації виробництва, удосконалювання організації праці й управління виробництвом, поліпшення матеріально-технічного постачання, ефективного використання часу робочих, скорочення зайвих витрат.
Зниження собівартості вугілля може відбутися в результаті зміни в організації виробництва, формах і методах праці при розвитку спеціалізації виробництва; вдосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; поліпшення використання основних фондів; поліпшення матеріально-технічного постачання; скорочення транспортних витрат; інших чинників, що підвищують рівень організації виробництва.
На собівартість вугільної продукції впливає і вибір оптимальної амортизаційної політики, яка визначається через встановлення термінів служби техніки і норм амортизації. Саме від обґрунтованості всіх цих параметрів знаходяться в різному поєднанні сума амортизації і витрати на поточний і капітальні ремонти техніки. Надмірне завищення нормативних термінів служби техніки приводить до заниження норм і самої величини амортизації, до браку амортизаційного фонду на своєчасну заміну зношеної техніки. У результаті це обумовлює застосування часткового способу відшкодування основних засобів, викликає збільшення зносу техніки, втрати робочого часу і зниження видобутку вугілля зі всіма викладеними вище наслідками.
Не менш значущим чинником, що впливає на собівартість видобутку вугілля, є ресурсозберігання на основі повторного використання матеріалів по всіх процесах видобутку вугілля. Особливість ресурсозберігання на шахтах полягає в тому, що більшість використовуваних при видобутку вугілля матеріалів мають залишкову вартість і можуть бути застосовані повторно. Вплив повторного використання матеріальних цінностей на собівартість видобутку вугілля приведене на рис.1.
Рисунок 1 - Вплив повторного використання матеріальних цінностей на собівартість видобутку вугілля
- Зміна об'єму і структури продукції, які можуть привести до відносного зменшення умовно-постійних витрат (окрім амортизації), відносного зменшення амортизаційних відрахувань, зміни номенклатури і асортименту продукції, підвищення її якості. Умовно-постійні витрати не залежать безпосередньо від кількості продукції, що випускається. Із збільшенням об'єму виробництва їх кількість на тону вугілля зменшується, що призводить до зниження його собівартості.
- Поліпшення використання природних ресурсів. Тут враховується: зміна складу і якості сировини; зміна продуктивності родовищ, об'ємів підготовчих робіт при видобутку, способів здобичі природної сировини; зміна інших природних умов. Ці чинники відображають вплив природних (природних) умов на величину змінних витрат. Аналіз їх впливу на зниження собівартості вугілля проводиться на основі галузевих методик добувних галузей промисловості.
- Галузеві та інші чинники. До них відносяться: введення і освоєння нових забоїв, виробничих одиниць, підготовка і освоєння виробництва в об'єднаннях, що діють; інші чинники. Необхідно проаналізувати резерви зниження собівартості вугілля в результаті ліквідації застарілих і введення нових забоїв на вищій технічній основі, з кращими економічними показниками. Значні резерви закладені в зниженні витрат на підготовку і освоєння нових видів вугільної продукції і нових технологічних процесів, в зменшенні витрат пускового періоду по лавах, що знов вводяться в дію.
Отже, шляхів зниження собівартості вугільної продукції є чимало: це і використання менш дорогих матеріалів, це і вдосконалення процесу виробництва, автоматизації робочих місць та скорочення кількості працюючих, це і кооперація з іншими підприємствами, які можуть виготовляти ті чи інші складові за меншими цінами тощо. Однак існує чимало проблем пов’язаних з цим. Так, зменшення витрат на придбання якісних матеріалів та заміна більш дешевими може призвести до пониження якості кінцевого продукту, а це може негативно відбитися на реалізації продукції. Зменшення кількості працівників і автоматизація виробництва вимагає на перших етапах чималі капіталовкладення тощо.
Але основними напрямами зниження собівартості видобутку вугілля є перехід до повного способу відтворення техніки, вибір оптимальної амортизаційної політики, ефективного режиму праці і відпочинку трудящих, підвищення концентрації гірських робіт і ресурсозберігання на основі повторного використання матеріалів по всіх процесах видобутку вугілля.
Список використаної літератури
- Бойчик І.М. Економіка підприємства : Навчальний посібник для вищих навчальних закладів / І.М. Бойчик. - К.: Атіка, 2004 . - 480с.
- Звенячкина В.Ю. Основные направления снижения себестоимости добычи угля в рыночных условиях // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економічна. Вип.76. – Донецьк: ДонНТУ, 2004. – 238 с.
- Садовников А.А. Экономический анализ резервов снижения себестоимости промышленной продукции на предприятии / А.А. Садовников // Машиностроитель: Научно-технический журнал. М.: ООО "Научно-тех. пр-е "Вираж-Центр" (Россия). - 2007. - №12. - С. 4-7.