| Оцінювання ситуації  та постановка проблеми. На даний час практично майже у всіх ВНЗ  соціально-економічного характеру читаються лекції з предмету «Проблеми теорії і  практики менеджменту», який передбачає глибоке і всебічне надання та засвоєння  студентами теоретичних знань і набуття практичних навичок, пов’язаних із визначенням  в основному кризових ситуацій на підприємстві та вибором оптимальної стратегії  управління ситуацією з тим, щоб успішно розв’язати назрілі проблеми та вийти з  кризової ситуації. У Тернопільському національному технічному університеті імені  Івана Пулюя поряд з ними, в робочих програмах курсу виокремлено певні актуальні  теми, в тому числі: 
        
          природа  виникнення проблем у контексті загальної теорії і практики менеджменту;класифікація  та аналіз кризових явищ на підприємстві і застосування наукових підходів до їх  вирішення, а також формування знання, уміння та навички щодо розв’язання  пов’язаних з ними проблем;розпізнання  кризових явищ (симптоми, причина, природа, рівень та час впливу);прогнозування  наслідків розвитку кризових явищ та їхнього впливу на кінцеві результати  діяльності підприємства;визначення  можливостей запобігання кризі або пом’якшення її проблематичних наслідків;забезпечення  функціонування підприємства в умовах локальних, а також системних та  стратегічних криз;стабілізація  діяльності окремих підсистем підприємства для подолання (пом’якшення) проявів  системної кризи підприємства в цілому для створення можливостей його подальшого  розвитку або (якщо антикризові заходи не спрацювали)ліквідації  (різними шляхами);ліквідація  наслідків кризи або ліквідація підприємства (зокрема, за процедурою  банкрутства);розвиток  підприємства на новій основі, якщо кризу вдалось подолати. Кафедрою  менеджменту підприємницької діяльності Тернопільського національного технічного  університету імені Івана Пулюя для полегшення освоєння курсу видано навчальний  посібник «Проблеми теорії і практики менеджменту» під загальною редакцією  професора Андрушківа Б.М., який побачив світ у видавництві «Тернограф» в  поточному 2009 році. У посібнику сформульовані конкретні рекомендації щодо  виходу із різного роду криз на підприємствах. Книжка викликала зацікавленість  серед студентства, яка трансформувалась в критичну дискусію, в результаті якої  проявилися надзвичайно актуальні і тим часом неохоплені теми, зокрема, роль  інтуїції, творчої ініціативи у вирішенні проблем теорії і практики менеджменту.На даний час  захищено дисертацію Дудкіна П.Д. на тему "Організаційно-економічний механізм  розвитку інноваційно-логістичних систем у навчально-науково-виробничому  комплексі", на стадії завершення ще дві дисертаційні роботи Паляниці В.А.  "Визначення стратегії та механізмів попередження негативних наслідків ризику в господарській  діяльності машинобудівних підприємств в умовах рецесії" та Малюти Л.Я.  «Економічний механізм формування інтегрованої моделі інноваційного розвитку підприємств  (Прикладні аспекти активізації інноваційної діяльності на прикладі підприємств  сільськогосподарського машинобудування)».
 Управлінські  рішення з актуальної проблематики у сфері теорії і практики менеджменту – це  особливий вид рішень. Хоча управління як вид діяльності існує з часів  виникнення людства, наука управління появилась лише у ХХ столітті. Проблема прийняття  ефективних рішень є однією з основних у сучасній теорії і практиці менеджменту.  Тому варто погодитись, що сьогодні процес їх прийняття характеризується якісно  новим рівнем. Неабияке значення в реалізації цього процессу належить інтуїції,  що є незаперечною складовою творчого підходу до управління.
 Аналіз останніх  досліджень публікацій. Питання ролі інтуїції в діяльності людини знайшли  відображення в працях таких науковців як Асмус В.Ф., Артюшина М. В., Багдасарян  Л.Ш., Козаков В. А., Орбан-Лембрик Л.Е. Дослідженню понятійної бази інтуїції  присвячені праці чільних представників наукового світу таких як: Р. Декарт, А. Бергсон,  С. Бир, П. Вэйлл, П. Э. Ланд та інші.
 Зауважимо, що в  переважній більшості дослідження питання ініціативи та інтуїції характерне для  робіт напряму психології та філософії. В економічній ж літературі праць на цю  тематику практично немає.
 Враховуючи сучасні  умови господарювання, керівнику підприємства часто недостатньо орієнтуватись  лише на традиційні методи управління підприємницькою діяльністю. Все частіше в  практиці застосовуються комбіновані методи, які поряд з іншими включають в себе  аспекти інтуїтивного пошуку вирішення проблем. Проте, на даний момент роль та  значення творчої ініціативи та інтуїції в процесі управлінської діяльності на  підприємстві в достатній мірі не досліджено.
 Метою статті є  дослідження значення та ролі творчої ініціативи та інтуїції в процесі прийняття  управлінського рішення як передумови розв’язання проблемної ситуації.
 Виклад основного  матеріалу. Поняття "інтуїція" (походить від пізньолат. intuitio — споглядання,  лат. intueri – уважно дивлюсь) можна розглядати у двох аспектах: філософському  і психологічному. У першому випадку інтуїція трактується як містична здатність  безпосереднього розпізнавання істини без будь-якого зв’язку з чуттєвим і  раціональним пізнанням. Трактування інтуїції як психологічного феномена є не що  інше, як відображення дійсності, при якому висновок ґрунтується головним чином  на здогаді, неусвідомлюваних тривалих роздумів над проблемами.
 Тривалий час  інтуїцію відносили до категорій ірраціональних, звідси виникло твердження, що  інтуїція є некоректним поняттям, що могло б застосовуватись в процесі прийняття  управлінських рішень. З 80-х років минулого століття інтуїцію перестали вважати  ірраціональною. Більше того, стало очевидним, що в теорії, а перш за все, в практиці  управління без врахування інтуїтивних рішень просто неможливо обійтись.
 Рішення, отримане в  процесі творчого інтуїтивного пошуку, як правило, носить якісно новий характер,  а успіх такого рішення залежить не лише від того, наскільки дослідник зможе  абстрагуватись від звичних йому методів управлінської діяльності, а і від  багатьох морально-психологічних чинників серед яких: професійний і життєвий досвід,  рівень інтелектуального розвитку, інше. В такій ситуації дії керівника носять творчий  ініціативний характер, що передбачає «використання інтуїції як можливості виходу  за межі відомої картини світу» [3,С. 166].
 Як на нашу думку,  крім згаданих чинників, процес прийняття управлінського рішення у перерахованих  умовах може базуватися ще й на:
 – психологічному  стані управлінця, що приймає рішення;
 – здатності  виробляти та застосовувати нестандартні рішення;
 – усвідомленні  стратегічної мети діяльності підприємства, що перебуває в скрутному становищі;
 – знанні технології  прийняття управлінських рішень з тої чи іншої проблематики та виробленні  засобів досягнення цієї мети.
 Сучасна освіта, а  особливо середня спеціальна і вища, як правило, ґрунтується на вузькій  спеціалізації студентів. Таким чином, стрімкий розвиток інформаційного суспільства,  вимагає спеціалістів не лише високого рівня базової вищої освіти, а наявності в  них знань з неформальної діяльності, нетрадиційної, астрологічної, інтуїтивної  сфери – одним словом значно ширшого уявлення варіантів вирішення проблемних  ситуацій, тобто здатності творчо мислити.
 Як показали  дослідження, виконані Академією соціального управління, в результаті  відсутності матеріальної і моральної зацікавленості у низовій ланці управління 90%  опитаних абонентів, які могли б проявити і впровадити ініціативу в силу  згаданих причин не проявляють ніякої активності. Керівники середньої ланки, які  зацікавлені у кар’єрному рості лише в 60% подають пропозиції та знову ж таки з  причини відсутності матеріальної зацікавленості не впроваджують їх. І лише  керівники найвищої ланки, які несуть безпосередню відповідальність за ефективність  функціонування підприємства проявляють ініціативу в пошуку варіантів виходу з  проблеми (скрутної ситуації). Тим часом, навіть пошук з позитивними  результатами не може забезпечити високої ефективності впроваджень без  відповідного порозуміння і підтримки середньої ланки керівників та менеджерів  на місцях, без залучення досвіду з цієї сфери знань та інформаційної бази, що  тим самим ускладнює процеси прийняття управлінських рішень.
 На даний час з  впевненістю можна сказати, що в майбутньому соціально захищеною буде не лише  різнобічно розвинена та освічена людина, а творча, ініціативна натура, з  яскраво вираженою інтуїцією.
 Як не дивно, але  творча ініціатива повинна мати характеристику доцільності її реалізації,  розрахунок економічної і соціальної ефективності, зменшення ризику і т.п. В цих  умовах ефективність характеризується співвідношенням мети і результату, адекватністю  засобів, форми і змісту поставленим завданням.
 Здатність приймати  правильне управлінське рішення на основі інтуїції залежить від творчого  розвитку особистості, нестандартного мислення, новаторського підходу в управлінській  діяльності, тому роль інтуїції в процесі практичної управлінської діяльності,  неможливо переоцінити.
 Висновки та  перспективи подальших досліджень. Інтуїція як природній феномен у процесі  реалізації творчих ініціатив є не вродженою, а набутою здатністю приймати нові  ефективні рішення, які, як правило, базуються на життєвому і професійному  досвіді і знання проблем. Інтуїція посідає важливе значення для сучасного управлінця-практика.  Тому, збудження творчих ініціатив з вирішення проблем і практики менеджменту  потребує розробки системи матеріальної і моральної зацікавленості в їх  вирішенні. При тому, вона повинна бути диференційованою в залежності від  важливості проблеми, ролі в її реалізації кожного виконавця та кінцевих результатів  впровадження.
 Список літератури: 1. Андрушків Б.М.  Проблеми теорії і практики менеджменту. Тернопіль: Вид. ТзОВ «Терно-Граф», 2009.  — 312 с.2. Асмус В.Ф.  Проблема интуиции в философии и математике (Очерк истории: XVII - начало XX  в.). Изд.3, 2004.
 3. Багдасарян Л.Ш.  Роль интуиции в инновационной культуре // Вестник Ставропольского государственного  университета. Философские науки. — №56. —  2008. — с. 164-168.
 4. Бунге М.  Интуиция и наука. — М.: Прогресс, 1967.
 5. Майерс Д.  Интуиция. Серия: Мастера психологии. Питер, 2009. — С. 256.
 6. Орбан-Лембрик  Л.Е. Психологія управління: Навчальний посібник / К.: Академвидав, 2003. — 567 c.
 7. Психологія  діяльності та навчальний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни  / В. А. Козаков, М. В. Артюшина, О. М. Котикова та ін.; За заг. ред. В. А.  Козакова. — К.: КНЕУ, 2003. — 829 с.
 8. Bowers K. S.,  Regher G., Balthazard C. Parker K. Intuition in the Context of Discovery //  Cognitive Psychology. N. Y, 1990. Vol. 22. № 1. P. 72_110.
 |