Ситова Юлія Сергіївна

Факультет економики

Спеціальність: Економіка підприємства

Тема випускної роботи:

Оцінка і підвищення виробничого потенціалу підприємства

Керівник: к.е.н. доц. Шилова Лариса Іванівна

Реферат з теми випускної роботи

Вступ

Прагнення отримувати максимально можливий прибуток в умовах жорсткої обмеженості ресурсів спонукає підприємства до перегляду наявного виробничого потенціалу, переоцінки власних можливостей, пошуку додаткових резервів підвищення доходності своєї діяльності.

У зв'язку з цим постає питання про вибір методів оцінки виробничого потенціалу підприємства, які дозволять обґрунтовано визначати внутрішні можливості суб'єкта господарювання, виявляти приховані резерви, забезпечувати підвищення ефективності діяльності. Недосконалість науково-обґрунтованої методології оцінки і чітких практичних рекомендацій з управління виробничим потенціалом підприємств значно обмежує можливості ефективного функціонування суб'єктів господарювання.

В сучасних умовах вартісна оцінка потенціалу підприємств не отримала широкого розповсюдження, оскільки сформовані методи оцінювання не в повній мірі відповідають реальній ринковій ситуації. Це обумовлює актуальність і необхідність постійної уваги до формування, оновлення і підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування виробничого потенціалу, методик оцінки, підвищення його якості і ефективності використання містяться в наукових працях О. Амоші, Н. Мігая, О. Федоніна, І. Рєпіної, С. Покропивного, Н. Краснокутської та інших.

Досягненнями цих авторів є визначення поняття "виробничий потенціал" та розроблення основних методик оцінки виробничого потенціалу підприємства. Зазначимо, що не зважаючи на посилене наукове дослідження проблем виробничого потенціалу, науковці ще не дійшли до єдиної думки щодо визначення змісту цього виду потенціалу і, відповідно, єдиної точки зору щодо його оцінки.

Метою науково-дослідницької роботи є подальший розвиток теоретичних положень, методичних підходів і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення оцінки виробничого потенціалу підприємства з метою підвищення ефективності діяльності.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано комплекс теоретичних і методичних задач:

• Виявити теоретичні особливості сутності потенціалу підприємства;

• Проаналізувати трактування поняття та структури виробничого потенціалу;

• Виконати аналіз законодавчої бази сприяння розвитку виробничого потенціалу;

• Обґрунтувати умови доцільності застосування існуючих методик оцінки виробничого потенціалу підприємства;

• Сформувати систему показників оцінки ефективності використання виробничого потенціалу;

• Розробити рекомендації щодо вдосконалення методики оцінки виробничого потенціалу.

Наукова новизна одержаних результатів: подальший розвиток теоретичних і науково-методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення методик оцінки виробничого потенціалу підприємства.

Об'єкт дослідження — процес формування і оцінювання розвитку виробничого потенціалу промислового підприємства.

Предмет дослідження — теоретико-методичні засади та прикладні аспекти підвищення виробничого потенціалу підприємства.

Основні результати

В першому розділі обґрунтовано теоретичні аспекти визначення поняття і оцінки виробничого потенціалу підприємства.

В економічній літературі виділяються різні точки зору відносно проблеми, пов’язаної з визначенням поняття "виробничий потенціал". При визначенні виробничого потенціалу підприємства найбільш широкого розповсюдження набув ресурсний підхід. Згідно цього підходу виділяється дві позиції в трактуванні поняття. Згідно першого підходу виробничий потенціал представляється у вигляді сукупності ресурсів без урахування їх взаємозв'язку і участі в процесі виробництва. Особливість другої позиції полягає в трактуванні виробничого потенціалу як сукупності ресурсів, здатних виробляти певну кількість матеріальних благ.

У науковій літературі одним з перших дослідників, хто дав визначення поняття "виробничий потенціал" як "набір ресурсів, які в процесі виробництва приймають форму чинників виробництва" був А.І. Анчишкін. [1, c. 14]

Н.Б. Мігай дав визначення виробничого потенціалу "як складної системи можливостей підприємства, що виражається у сукупності виробничих ресурсів (технічних, технологічних, трудових, інформаційних, організаційних), які забезпечують ефективне здійснення виробничого процесу". [2, c. 123]

Разом з ресурсним підходом до визначення суті виробничого потенціалу зустрічаються і інші підходи. Так, Ю.Ю. Донець вважає виробничий потенціал синонімом виробничої потужності підприємства, і тому визначає його як "максимально можливий річний, добовий, годинний або віднесений до іншої тимчасової одиниці об'єм випуску продукції, поняття носить територіальний характер і розповсюджується на сукупність виробництв, поширених на певній території". [3, с. 3]

Таким чином під виробничим потенціалом підприємства розуміються відносини, які виникають на підприємстві з метою досягнення максимально можливого результату при найбільш ефективному використанні виробничих фондів, матеріальних ресурсів, ресурсів управління і організації виробництва, промислово-виробничого персоналу, науково-технічної інформації.

При оцінці виробничого потенціалу і ефективності його використання, необхідно визначити найважливіші структурні складові потенціалу, та дати характеристики складових його елементів.

Визначаючи структурні складові виробничого потенціалу необхідно враховувати специфіку діяльності підприємства, потенціал якого підлягає оцінці. Так, наприклад, невід’ємною складовою виробничого потенціалу підприємства сільськогосподарської галузі є земельні ресурси, як один з основних факторів виробництва. На рисунку 1 представлена структура виробничого потенціалу підприємства.

Рис. 1. Склад виробничого потенціалу підприємства

(6 кадров, 10 повторов, 29,6 Kb)

Також в роботі був виконаний аналіз методів оцінки виробничого потенціалу підприємства. З усієї різноманітності методів визначення вартості потенціалу відокремлюють три традиційні підходи: витратний, порівняльний та результатативний (дохідний). [4]

Стисло економічну суть трьох указаних підходів до оцінки майна підприємства, з огляду на необхідність врахування можливостей його ефективного використання, можна пояснити так [4]:

• витратний (майновий) — визначає вартість об’єкта за сумою витрат на його створення та використання;

• порівняльний (ринковий) — визначає вартість на базі зіставлення з аналогами, що вже були об’єктами ринкових угод;

• результатний (дохідний) — оцінює вартість об’єкта на засаді величини чистого грошового потоку економічних результатів від його використання.

Слід зазначити, що кожен з указаних підходів реалізується з допомогою специфічних методик, які залежать від об’єкта оцінки.

Застосування зазначених підходів має відповідати існуючій законодавчо-нормативній базі. На сьогоднішній день в Україні процес формування нормативної бази оцінки активно продовжується. Так, якщо ще декілька років тому вітчизняні оцінювачі мали користуватися лише Нормами професійної діяльності оцінювача, які були розроблені в 1995 р. спеціалістами Українського товариства оцінювачів, а також спиратися на Міжнародні стандарти оцінки майна, Європейські стандарти оцінки та методологічні документи Фонду Держмайна України, які мали використовуватися для визначення вартості об'єктів приватизації.

Основні нормативні акті, що регламентують оціночну діяльність в Україні представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Основні нормативні акти, що регламентують оціночну діяльність а Україні.

В другому розділі обґрунтовано методичні підходи до оцінки виробничого потенціалу та сформована системи показників оцінки ефективності використання виробничого потенціалу.

В третьому розділі запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення методики оцінки та обґрунтування напрямів підвищення виробничого потенціалу.

Оцінка виробничого потенціалу підприємства не повинна закінчуватись на етапі визначення системи основних показників оцінки та отриманні фактичних результатів. Для вирішення проблеми підвищення ефективності діяльності підприємства основною метою управління виробничим потенціалом підприємства, насамперед, повинно бути виявлення основних проблем в розвитку та розробка рекомендацій по їх усуненню. Тому рекомендується застосовувати графоаналітичний метод для оцінки розвитку виробничого потенціалу підприємства.

Висновок

Виробничий потенціал є складною системою можливостей підприємства, і сукупністю його виробничих ресурсів, які дозволяють ефективно здійснювати виробничий процес. В умовах кризових ситуацій в економіці взаємозв'язки у даній системі порушуються і саме від здатності підприємств реагувати на зміни та адаптуватися до складної ситуації, залежить якісна динаміка виробничого потенціалу. Застосування заходів та рекомендацій щодо управління виробничим потенціалом дасть змогу підвищити ефективність його використання та вже в найближчій перспективі поновити пріоритети у сфері розробки, виробництва і збуту вітчизняної продукції як на внутрішньому, так і на світовому ринку.

Література

1. Анчишкин А.И. Прогнозирование роста экономики. — М.: Экономика, 1996. — 98 с.
2. Мігай Н.Б. Управління виробничим потенціалом машинобудівних підприємств в умовах макроекономічної нестабільності  / Актуальні проблеми економіки. — 2009. — № 7. — с.124 - 128.
3. Донец Ю.Ю. Эффективность использования производственного потенциала. — Киев.: Знание, 1998. — 123 с.
4. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка. Навч.посібник. — К.: КНЕУ, 2006. — 316 с.
5. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка. Навч.посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 352 с.
6. Лапін Є.В. Економічний потенціал підприємств промисловості: формування, оцінка, управління: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.07.01 [Електронний ресурс] — http://www.dlib.com.ua
7. Горяча О.Л. Управління виробничим потенціалом промислового підприємства: Автореф. дис. к. екон. наук: 23.01.07 [Електронний ресурс]. — http://referatu.com.ua/referats/7569/165067

Нагору↑