Інвестиційний потенціал як основа економічного зростання

Ситова Ю.С
Донецький національний технічний університет

Джерело: Активізація та підвищення ефективності інвестиційних процесів в Україні — 2010 / Матеріали всеукраїнської науково–технічної конференції молодих учених та студентів. — Донецьк, ДонНТУ — 2010, с. 105-107.

У числі актуальних проблем сучасної економіки одна з найбільш важливих — залучення і ефективне використання інвестицій. Рішення проблеми залежить, в першу чергу, від наявності інвестиційного потенціалу регіонів і господарюючих в них суб'єктів. Саме інвестиційний потенціал, його динамізм і ефективне використання створюють передумови для стійкого економічного зростання окремих організацій, галузей, регіонів, національного господарства в цілому.
У науковій літературі постійна увага приділяється проблемам формування і використання інвестиційного потенціалу господарюючих суб'єктів, в першу чергу — його економічній сутності і змісту. Серед робіт вітчизняних учених з питань дослідження потенціалу слід зазначити праці таких економістів, як А. Задоя, О. Левченко, І. Лукінова, С. Мочерного і інших. Серед російських учених аналізом деяких аспектів потенціалу і його елементів займалися: П. Ігнатовській, А. Панкратов, Б. Бабаєв, Ю. Дмітревській, В. Ланцов, Т. Хачатуров та інші. Серед західних учениx — Р. Барро, Г. Беккер, П. Дуглас, Ч. Коба, Н. Калдор, П. Ромер, Р. Солоу та інші.
Аналіз даної проблеми показав, що оцінка впливу інвестиційного потенціалу на економічний розвиток об'єкту вимагає подальшого розгляду. Сучасний стан економіки України характеризується значним руйнуванням основних елементів інвестиційного потенціалу. Нераціональне використання природних ресурсів, відсутність належної соціальної політики, несформованість умов для науково-технічного розвитку країни, непродумане використання механізмів, методів і організаційних форм залучення робочої сили до системи господарських відносин привели до фактичного розпаду продуктивних сил і не забезпечують належного відтворення їх елементів.
У зв'язку з цим метою даної статті є виявлення сучасних особливостей формування інвестиційного потенціалу і його вплив на розвиток економічної системи і держави в цілому.
Інвестиційний потенціал господарюючого суб'єкта (держави, регіону, галузі, компанії) характеризується як максимально можлива сукупність всіх власних ресурсів (фінансових, матеріальних, науково-технічних, кадрових), накопичених в результаті попередньої господарської діяльності вказаного суб'єкта, які можна використовувати для забезпечення інвестиційної діяльності (у формі капітальних вкладень) без порушення поточної господарської діяльності суб'єкта.
Інвестиційний потенціал також є матеріальною основою забезпечення динаміки соціально-економічного розвитку. Закономірним результатом використання інвестиційного потенціалу повинно бути, перш за все, створення якісно нових основних виробничих фондів як перспективних інноваційно-технологічних систем, що дають високу як технологічну так і соціальну віддачу. Реалізація інвестиційного потенціалу здійснюється не тільки в процесі створення капіталу (у формі основних виробничих фондів), але і при утворенні специфічних ресурсів (наприклад, людського капіталу, інформатизації).
В структурі інвестиційного доцільно виділяти наступні підсистеми:
Тільки в єдності даних підсистем інвестиційний потенціал стає реальним, як сукупність ресурсів і можливостей економічного зростання підприємств.