Джерело: Збірка матеріалів днів теорії та практики інвестування — 2011 / Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених „Сучасні проблеми управління інвестиційною діяльністю”. — Донецьк, ДонНТУ — 2011, с. 181-184.
Власні джерела фінансування інвестиційних процесів є найнадійнішими. В ідеальній ситуації кожна комерційна організація повинна завжди прагнути до самофінансування. Лише у цьому випадку не виникає проблеми, де взяти гроші, знижується ризик банкрутства. Є й інші позитивні сторони. Зокрема, самофінансування розвитку підприємства означає його добрий фінансовий стан, а також наявність певних переваг перед конкурентами, що не мають таких можливостей. Інвестиційні кошти, що вкладають у розвиток України, формуються здебільшого за рахунок власних джерел, тому що Україна на цей час не може забезпечити всі інвестиційні процеси фінансовими ресурсами. У 2009р. лише 7,1% проектів було забезпечено державними коштами (рис.1).
Рисунок 1 – Розподіл інвестицій в основний капітал на бюджетні та позабюджетні.
Підприємству для розвитку, використання інвестиційних проектів потрібні гроші, тому вони і змушені шукати найбільш привабливі для себе джерела позабюджетного фінансування, а це, насамперед, є саме чистий прибуток. Прибуток є найважливішим джерелом інвестування на рівні організації, так як з прибутку, який залишається в розпорядженні організації, формуються цільові фонди і фонд накопичення.
Окремо проблему фінансування інвестиційних ресурсів за рахунок чистого прибутку на цей час майже ніхто не розглядав, усі труди направлені на аналіз загалом джерел фінансування. Головною метою цієї публікації є аналіз сучасного стану фінансування інвестиційних процесів за рахунок чистого прибутку підприємства.
Кожне підприємство повинно звертати увагу на те, що при витратах, які були фактично вироблені за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств сфери матеріального виробництва, звільняється від оподаткування прибуток, який було спрямовано цими витратами на фінансування капітальних вкладень (у тому числі в порядку пайової участі), а також на погашення кредитів банків, отриманих і використаних на ці цілі ( у тому числі відсотки за кредитами). Але ця пільга надається лише підприємствам, які здійснюють розвиток власної виробничої бази, за умови повного використання ними сум нарахованого зносу (амортизації) на останню звітну дату.
На підприємстві повинні дотримуватися такого важливого правила: прибуток повинен сприяти реалізації перспективного плану розвитку підприємства. У багатьох випадках примат виробництва при розподілі прибутку пояснюється і тим, що розвиток виробництва зрештою призводить до збільшення маси прибутку, а отже, надалі сприяє також і вирішенню соціальних завдань колективу підприємства.
Якщо проаналізувати статистичні дані, то в Україні у 2009 р. підприємства одержали негативний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування на рівні 42414,7 млн.грн. (лише 60,1% підприємств є прибутковими), а у 2010р. ця сума значно збільшилася, фінансовий результат став позитивним і склала 63266,4 млн.грн (частка прибуткових підприємств склала 63,2%)(рис.2). Хоча з кожним роком і спостерігається спад інвестицій в основний капітал за рахунок власних коштів підприємств та організацій, їх частка у загальній сумі інвестицій все одно складає більше 50%.
Рисунок 2 – Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування за 2009-2010р.
Таким чином, існує обмеженість обсягу залучення фінансових ресурсів для розширення інвестиційної діяльності підприємства. На цей час дуже важливим для підприємств є переорієнтація з використання позикових коштів для фінансування інвестиційних процесів на самофінансування, як мінімум, тому що у випадку самофінансування підприємство не має залежності від банку, інвестиційної фірми, іншого підприємства та ін., також у разі залучення коштів підприємство має додаткові витрати з погашення кредитів, і , нарешті, фінансування інвестиційних процесів за рахунок чистого прибутку є показником платоспроможності та фінансової стабільності об’єкту господарювання.
На цей час з’являється все більше і більше нових форм фінансування інвестицій, тому подальші дослідження автора будуть спрямовані саме на вивчення і аналіз цих джерел.