Забезпечення енергетичної безпеки України багато в чому залежить від ефективного управління паливно-енергетичним комплексом. З огляду на це нагальним питанням політики нашої держави є сьогодні відродження паливно-енергетичного комплексу країни й врахування загальних тенденцій розвитку паливно-енергетичних комплексів у державах світу при формуванні нової системи ресурсного забезпечення енергетики країни з мінімізацією і диверсифікацією закордонних поставок палива. Активізація процесів забезпечення власними енергоресурсами сприяє не тільки енергобезпеці й енергоефективності країни, а й енергозбереженню та екологічній гармонізації розвитку суспільного виробництва, що обумовлює актуальність дослідження окреслених питань, проблем і перспектив відродження паливно-енергетичного комплексу України.    

1.На основі статистичних даних було досліджено паливно-енергетичний баланс України та сформовано прогнозний баланс енергетичних ресурсів; 
       2. Визначено проблеми та перспективи розвитку української енергетики;
       3. Розглянуто головні загрози національної енергетичної безпеки; 
       4. Проаналізовано сучасний стан вугільної промисловості України та інших країн; 
       5. Визначено напрямки реструктуризації вугільної промисловості.

Основним, і по суті єдиним інструментом реалізації енергетичної політики державні з точки зору енергетичної безпеки, покликаним надати наукове обґрунтування напрямам забезпечення енергетичними ресурсами, с паливно-енергетичний баланс (ПЕБ) країни. Паливно-енергетичний баланс – система показників, яка відображає кількісну рівність між прибутком і витратою енергії та характеризує структуру виробництва і використання енергії в економіці, співвідношення між потребою в паливі у межах відповідної територіальної чи виробничої одиниці (країни, району, галузі, підприємства тощо) за певний період. Метою складання ПЕБ країни є узгодження кількісних і якісних показників видобутку, імпорту, експорту, перетворення і споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), яке реалізується у формі балансу, призначеного для прогнозування, планування, нормування, управління потоками ПЕР у державі. ПЕБ є одним із основних документів, що визначає стан ПЕК країни та ринків енергоносіїв, які гарантують технічно та економічно безпечне задоволення поточних і перспективних потреб споживачів в енергії та збереження довкілля.

Основними індикаторами енергетичної безпеки для України, які визначаються ПЕБ, є: енергоємність економіки; частка власного видобутку в загальному первинному постачанні енергоносіїв (ступінь самозабезпечення енергоресурсами); частка домінуючого ресурсу в структурі постачання первинних енергоносіїв; частка кінцевого споживання енергії в загальному постачанні енергоносіїв; середній фізичний знос та коефіцієнт оновлення активної частини основних фондів ПЕК; частка маневрених потужностей у загальній структурі   встановлених  генеруючих потужностей; показники фінансової стійкості енергокомианій; довготривалість власного видобутку за окремими видами органічного палива.

Рівень розвитку енергетики має визначальний вплив на стан економіки в державі, на вирішення проблем соціальної сфери та рівень життя людей. Глобалізація світового енергетичного ринку є виразною ознакою сьогодення. Відповідно до глобальних енергетичних процесів Україна має унікальне геополітичне та географічне значення та є значним транспортером паливно-енергетичних ресурсів. За недостатнього забезпечення країни власними природними паливно-енергетичними ресурсами і відповідному імпорту Україна має значну частку енергоємного промислово-аграрного експорту в національному валовому продукті.

2. Перспективи розвитку вугільної промисловості України

Однією з найважливіших, найактуальніших галузей паливно-енергетичного комплексу України є вугільна промисловість. Актуальність функціонування вугільної галузі України обумовлена її надзвичайно важливим місцем в економіці нашої держави, адже вугілля виступає єдиним національним енергоносієм, який здатний забезпечити енергетичну безпеку і, як наслідок, задовольнити існуючі потреби за рахунок власних ресурсів. Від його постачання залежить стабільність роботи теплових та гідроелектростанцій. Наприклад, з усієї України саме у Донбасі здійснюється видобуток найцінніших коксівних марок вугілля, що є значним енергоресурсом у металургійному виробництві. Крім цього, вугілля також служить побутовим паливом.

Український ринок вугілля у форматі світового енергетичного ринку має критичне значення для економіки та виступає найбільш впливовим фактором підтримки стабільності, економічного та соціального розвитку. Головні причини кризи вугледобувних підприємств графічно представлені на рис.1.2 Фінансова нестабільність більшості шахт, погіршення гірничо-геологічних умов ведення гірничих робіт, а також відпрацювання більш продуктивних пластів вугілля актуалізували питання щодо проведення реструктуризації вугільної галузі і розробки відповідної програми. Необхідно відзначити, що реструктуризація – це складний економічний процес, спрямований на здійснення як стратегічних заходів, що проводяться в рамках стратегічного планування й управління і закріплених в довгостроковій програмі розвитку галузі, так і на вироблення рішень у рамках оперативного і тактичного планування, що дозволить повернути підприємства до ефективного функціонування і розвитку шляхом санації підприємств.

  

Рис. 1.2 – Головні причини кризи вугледобувних підприємств (анімація - 6 кадрів, 10 повторів, розмір – 20kb)
 

У  загальних рисах реструктуризація підприємств вугільної галузі повинна включати наступні стратегічні дії:

1) будівництво нових шахт і розрізів;

2) проведення реконструкції і технічного переоснащення підприємств по здобичі і переробці вугілля на основі прогресивної техніки і технології і здійснення диверсифікації вугледобувних регіонів;

3) зупинку подальшого закриття шахт, оскільки вони закриваються неосмислено і не відповідають основній умові закриття шахт – відсутності запасів вугілля;

4) створення міжгалузевих комплексів, які виробляють кінцеву продукцію;

5) підтримка на необхідному фінансовому рівні малопотужних шахт, експлуатація яких визначена необхідною на період виходу галузі з кризового положення; 

6) надання державної допомоги конкретним шахтам;

7) посилення цільового характеру підтримки.

Для пом'якшення наслідків економічної кризи у вугільній галузі та скасування невиважених управлінських рішень, а також формування умов зменшення збитків від кризових явищ необхідно вжити таких заходів:

- розробити перспективний паливно-енергетичний баланс потреби українського вугілля з урахуванням зменшення частки природного газу та збільшення частки вугілля, введення квот на імпорт вугілля, збільшення використання нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (Мінекономіки України, Міненергетики України, Мінвуглепром України);
- розробити та впровадити організаційно-економічний механізм реформування ринків паливно-енергетичних ресурсів з метою забезпечення конкурентного ринку кам'яного вугілля та значного підвищення його якості (Мінекономіки України, Мінвуглепром України);
- удосконалити механізм державного регулювання цін і тарифів у вугільній галузі з урахуванням економічної кризи;
- внести зміни та доповнення до програми "Українське вугілля", Концепції розвитку вугільної промисловості та Енергетичної концепції до 2030 року з урахуванням особливостей їх реалізації в умовах економічної кризи;
- прискорити ухвалення Закону України "Про засади функціонування ринку вугілля".

ВИСНОВКИ

Таким чином, на основі дослідження паливно-енергетичного комплексу країни та загалом вугільної промисловості слід зауважити, що на сучасному етапі економічного розвитку найважливішою для будь-якої країни є паливно-енергетична проблема. Успішне її розв’язання визначає можливості, темпи й напрями економічного і соціального розвитку країни. Впровадження нових технологій геологічної розвідки та видобутку природних копалин, реконструкція та переоснащення старих підприємств новою технікою дозволить значно збільшити об’єми видобутого вугілля, нафти та газу. Визначення основою для будь – якого проекту реалізованого в паливній промисловості принципу економічної доцільності допоможе збалансувати витрати на видобуток та транспортування палива з реальною віддачею від його використання. Ще одним важливим фактором, що може покращити становище в паливній промисловості, є впровадження цільових державних програм, які б виховували та стимулювати у населення навички бережливого відношення до усіх видів палива (наприклад, система стандартів і нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів, механізм стимуляції зменшення споживання енергоносіїв та ін.). Потрібна структурна перебудова народного господарства, економне використання палива і впровадження економічних стимулів, що зменшувало б енергоємність національного виробництва. Впровадження цих та інших програм дозволить прискорити розвиток паливної промисловості України та забезпечити в майбутньому країни усі потреби в паливно-енергетичних ресурсах.

ВИКОРИСТОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Притула Х. Формування енергетичного балансу України / Х. Притула  // Регіональна економіка: Науково-практ. журн. Львів (Україна).  2006.  № 3. – С.41–50.
2. Проблеми загальної енергетики: науковий збірник / НАН України, Ін-т загальної енергетики; редкол.: М.М. Кулик (гол. ред.) та ін. – К., 2008. – ISSN 1562–8965. №17. – 2008. – 96с.
3. ДСТУ 4714:2007. Паливно-енергетичні баланси промислових підприємств. Методика побудови та аналізу. – Чинний від 2007–07–01.–К.: Держспоживстандарт України, 2007. – Енергозбереження . – БД Леонорм-Інформ.
4.  Проблеми розвитку енергетики України: Інформ. повідомлення // Вісник Національної Академії наук України: Щомісяч. загальнонаук. та громад.-політич. журн. К.: Видавничий дім "Академперіодика" (Україна) . 2006. № 2. – С.3 - 4.
5. Долінський А.А. Енергозбереження та екологічні проблеми енергетики / А.А. Долінський// Наука та інновації: Науково-практичний журнал ( З 2-го пів. 2009р. у бібліотеку не підписано). К.: Видавничий дім "Академперіодика" (Україна).  2006.  № 2.– С.19–28.
6. Полянський В. Реструктуризація вугільної промисловості України: результати і перспективи / В. Полянський// Схід: Аналітично-інформаційний журнал . Донецьк (Україна).  2005.  № 1. – С.6 – 9.
7. Результати роботи у 2006 році (вугульна промисловість) // Економіст: Науковий та громад.-політич. журн. К.: Науково-дослід. центр інновацій та конкурентоспроможності (Україна).  2007.  № 1.– С.18.
8. Пяткин А.М. Реструктуризация угольных отраслей промышленности в странах СНГ: результаты и проблемы / А.М. Пяткин, А.А. Рожков // Уголь: Ежемесячный научно-производственный журнал. М. (Россия).  2005.  № 10.– С.62–66.
9. Угольная промышленность Украины // Кокс и химия: Ежемесячный научно-технический и производственный журнал. М. (Россия).  2007.  № 4. – С.46–47.
10. Панишко А.И. Проблемы ликвидации предприятий угольной промышленности и пути их решения / А.И. Панишко// Уголь Украины: Ежемесячный научно-технический, производственный и экономический журнал. К. (Украина).  2009.  № 12. – С.3–5.
11. Середа Л.О. Стан вугільної промисловості в сучасний період // Уголь Украины: Ежемесячный научно-технический, производственный и экономический журнал. К. (Украина).  2009.  № 1.с. 67–69.
12. Новікова О.Ф., Котов Є.В. Особливості функціонування вугільної галузі в умовах економічної кризи та напрями подолання негативних наслідків її прояву // Уголь Украины: Ежемесячный научно-технический, производственный и экономический журнал. К. (Украина).  2009.  № 2. – с.81–83.
13. Буяк А., Кравченко Т. Сучасний стан і перспективи розвитку енергетичної галузі України // Економіст. – 2008. – №6. – с.32-37
14. Проблеми розвитку енергетики України // Вісник національної Академії Наук України. – 2006. – №2. – с.4–6.
15. Дудар І.Н. Енергетична галузь України. Сьогодення і пріоритети розвитку // Екологічний вісник. – 2004. – №6. – с.11–12.
16. Проблеми розвитку енергетики України // Наука та інновації. – 2006. – №2. – с.6–7.
17. В.Фортов, А.Макаров, Т.Митрова Глобальна енергетична безпека: проблеми ы шляхи розв’язання // Вісник НАН України. – 2007.–№8. – с.40–50.
18. Інформаційно-аналітичні звіти про розвиток вугільної промисловості України (за 2001–2009 р.р) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mvp.gov.ua.
19. Звіти про стан вугільної промисловості Донецької області (за 2001–2009 р.р) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.donoda.gov.ua. 20. Ілларіонов О.Ю. Ліквідація вугледобувних підприємств: економіко-правові механізми / НАН України. Ин-т экономико-правовых исследований. –  Донецьк: Ветер, 2009. – с. 119–125.

Про автора