Источник: Актуальні проблеми єкономічного та соціального розвитку виробничої сфери / Матеріали VIII-ої науково-теоретичної конференції молодих учених та студентів. – Донецьк, ДонНТУ. – 2011.
Вугільна галузь України, яка є важливою складовою в питаннях забезпечення енергетичної та економічної незалежності країни, у даний час перебуває у складному економічному становищі, що фахівцями оцінюється як кризове. Фінансова нестабільність більшості шахт, погіршення гірничо-геологічних умов ведення гірничих робіт, а також відпрацювання більш продуктивних пластів вугілля актуалізували питання щодо проведення реструктуризації вугільної галузі і розробки відповідної програми[1;с.4]. Економіко-організаційні питання проблем реструктуризації вугільної галузі розглядалися в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних учених: А.Б. Яновським, Ю.Н. Малишевим, В.Е. Зайденваргом, І.О. Амоша, та ін..
Необхідно відзначити, що реструктуризація – це складний економічний процес, спрямований на здійснення як стратегічних заходів, що проводяться в рамках стратегічного планування й управління і закріплених в довгостроковій програмі розвитку галузі, так і на вироблення рішень у рамках оперативного і тактичного планування, що дозволить повернути підприємства до ефективного функціонування і розвитку шляхом санації підприємств.
Як правило, основною метою процесів реструктуризації є підвищення ефективності роботи галузі в цілому шляхом закриття нерентабельних і збиткових шахт, із наступною концентрацією ресурсів на найбільш привабливих вуглевидобувних підприємствах.
Світовий досвід проведення структурних перетворень у вугільній галузі передбачає поетапне вирішення завдань реструктуризації, що включають: комплексну оцінку економічного стану шахт і розподіл їх на групи; закриття безперспективних шахт і усунення або мінімізацію екологічних, економічних і соціальних негативних наслідків їх закриття; пошук шляхів вирішення завдань щодо забезпечення потреб країни у твердому паливі, або за рахунок імпорту, або за рахунок концентрації та інтенсифікації робіт на перспективних підприємствах вугільної галузі.
Динаміка основних показників стану державного сектору вугільної промисловості протягом останніх років свідчить про посилення кризи в галузі. Тому будівництво нових та реконструкція діючих перспективних шахт - один із головних напрямів в оздоровленні та розвитку вугільної промисловості України.
Особливості процесу реструктуризації вугільної галузі в Україні:
1. Недостатні обсяги фінансування процесів реструктуризації
2. Відсутність комплексного підходу до вирішення цілого ряду економічних та соціальних проблем, пов’язаних із ліквідацією шахт
3. Більшість шахт є містоутворюючими підприємствами, що являють собою моногалузеву виробничу структуру населених пунктів
4. Ліквідовано шахти, особливо на початкових етапах реструктуризації, що мали достатній потенціал для відновлення стабільної роботи і значні запаси вугілля
5. Ліквідація шахт викликала цілий ряд екологічних проблем, пов’язаних із гідрогеологічними, гідрогеохімічними, газогеохімічними, інженерно-геологічними й сейсмічними наслідками, що потребують значних фінансових ресурсів
6. Відсутність комплексної науково-прогнозної оцінки можливих наслідків для суміжних галузей
На основі цього необхідна спеціальна програма з реструктуризації галузі. В рамках програми реструктуризації вугільної галузі повинні бути розроблені заходи щодо створення і впровадження ефективного механізму господарювання, що включає формування якісно нового шахтного і кар'єрного фонду в результаті модернізації перспективних підприємств і завершення початого будівництва нових шахт, раціонального використання засобів галузі, рішення пріоритетних виробничих, науково-технічних, економічних і соціальних проблем[2,с.119].
Дана програма не повинна включати загальне закриття шахт, що останніми роками простежується в нашій країні, оскільки ліквідація шахт, як показує практика – дуже тривалий процес, який охоплює цілий комплекс робіт:
- розробку техніко-економічного пояснення подальшого використання шахти;
- узгодження рішення про закриття шахти і визначення джерела фінансування, необхідного для цих робіт;
- розробку пропозицій з приводу працевлаштування і соціального захисту працівників, які залишаються без роботи;
- створення нових робочих місць;
- реалізація проектних рішень з ліквідації шахти;
- юридичне оформлення закриття шахти з передачею об'єкту ліквідованого підприємства.
Панишко А.И. Проблемы ликвидации предприятий угольной промышленности и пути их решения / А.И. Панишко// Уголь Украины: Ежемесячный научно-технический, производственный и экономический журнал. К. (Украина). 2009. № 12. – С.3–5;
Ілларіонов О.Ю. Ліквідація вугледобувних підприємств: економіко-правові механізми / НАН України. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецьк: Ветер, 2009. – с. 119–125;
Полянський В. Реструктуризація вугільної промисловості України: результати і перспективи / В. Полянський// Схід : Аналітично-інформаційний журнал . Донецьк (Україна). 2005. № 1. – С.6–9.