|
ДонНТУ | Магістри
Інститут гірництва та геології
Кафедра: Охорони праці та аерології
Спеціальність: Безпека трудової діяльності
Тема випускної роботи: ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ПОВІТРЯННИХ ПОТОКІВ В ПОХИЛИХ ВИРОБКАХ Ш/У «ТРУДІВСЬКЕ»
Науковий керівник: к.т.н, доц. Трофімов Віталій Олександрович
Біографія
Захоплююче дитинство:
Я з'явилася на світ 20 вересня 1989 року в місті Донецьку.
Моя найкраща в світі мама – Світлана Геннадіївна Бєлоумцева, інженер;
Мій тато – Сергій Володимирович Бєлоумцев, залізничник.
Я спокійно жила в Донецьку і навіть не підозрювала о подальших кардинальних змінах, які відбулися протягом наступних декількох років. Як тільки мені виповнилося 5 років, моє життя почало вельми незвично змінюватися. Восени 1994 року батьки забрали мене в незвичайної краси містечко під назвою Гусяче озеро поблизу величного Байкалу, але, не проживши там і пари років ми переїхали в селище Наушки, що знаходилося на кордоні Росії з Монголією. Гори, ліс, чисте повітря, повноводна річка Селенга, ось, що було кращими друзями мого дитинства.
Незабутня школа:
1 вересня 1996 я пішла в Наушкінську Загальноосвітню школу. Що найцікавіше, номера у школи не було, так як вона була єдиною в селищі. У цей же день відбулося моє перше знайомство з моєю другою мамою - першою вчителькою Світланою Олексіївною Нечаєвою. Вона давала нам нові знання, вчила дружити і допомагати один одному, розкрила наші таланти.
Багато хто не уявляє, що таке ходити по 3 км до школи і назад, носити десятикілограмову шубу і йти в ній по заметах у сорокаградусний мороз. Для мене ж це було буденною справою. Взявши важкий рюкзак, з посмішкою на обличчі я йшла, наспівуючи пісеньки, до школи. Йдучи зі школи додому, мріяла про кругосвітню подорож на велосипеді. Ну гаразд.
2 грудня 1999 народилася моя молодша сестричка Марійка. З її народженням у моє життя прийшли нові враження. Тоді я зрозуміла, що дитина - це маленьке шкідливе диво.
У 2000 році ми знову переїхали до Донецька. Я почала ходити до Загальноосвітньої школи № 103 міста Донецька, де і провчилася до 11 класа. Моєю улюбленою вчителькою стала Людмила Михайлівна Васильєва - вчитель української мови та літератури. Оскільки на той час, я приїхавши з Росії, зовсім не знаючи української мови вчила її разом з нею.
Вона стала для мене незвичайною людиною. Її слова лилися як пісня, а очі горіли. Я не розуміючи ні слова, просто захоплювалася нею. Мій перший у житті вірш українською мовою, мої перші пісні - це все вона. Спасибі їй за це! У середній і старшій школі моїми улюбленими предметами стали математика, географія і фізичне виховання. Я неодноразово брала участь у шкільних та районних олімпіадах з математики, фізики, біології. Також брала участь у змаганнях з шашок і бігу.
Улюблений університет:
Нарешті, ми дісталися до самого цікавого. Університет!
Вже в 10 класі я точно визначилася з університетом. Цілеспрямовано і впевнено поступала тільки в Донецький національний технічний університет
і нікуди більше.
Правда з вибором професії було не все так просто - перебравши всі існуючі спеціальності, чомусь припало до душі саме «Охорона праці».
Пройшовши рейтинги, ще в 11 класі я вже знала, що рекомендована бути студенткою найкращого навчального заклада Донецька. Це був новий,
ще зовсім не звіданий, етап мого життя. Нові знайомства, нові викладачі і обстановка з перших днів здалися мені цілком приємними і
доброзичливими до мене. Навчання також не викликало особливих труднощів - звичка ретельно займатися і сприймати все нове була ще зі школи.
Саме в ДонНТУ я подорослішала, саме в ДонНТУ я пішла займатися в школу мистецтв на фортепіано, саме в ДонНТУ я вперше спробувала славнозвісний пиріжок
з горохом, саме тут я вперше заблукала в 3 корпусі, саме тут я вперше закохалась ...
Якось на початку вересня 2008 року, гуляючи по довгих коридорах 9 корпусу, я випадково зайшла на збори, з приводу набору студентів бажаючих вивчати
польську мову. Заінтриговані обличчя дітей, незрозуміла мова викладачки, смішні розповіді декана не залишили мене байдужою. Я подумала: «а чому б і ні!».
Так польська мова влилася в моє життя. Декан польського факультету ( Polski Wydzial Techniczny, PWT ) і
просто чудова людина – Олександр Юрійович Макєєв став не просто помічником, а й самим кращим порадником у всіх студентських проблемах. Якщо немає занять, потрібна порада або просто не з ким поговорити, кухоль гарячого чаю і доброзичлива усмішка завжди вітала тебе на порозі його кабінету. Саме з його допомогою я написала заяву на проходження магістерського курсу в Польщі. І вже з лютого 2011 я студентка двох вищих закладів: Україна (Донецький національний технічний університет) та Польщі (Краківська гірничо-металургійна академія). А навчання в Польщі це вже зовсім інша історія ...
Також хочу висловити свою подяку найкращому науковому керівнику Віталію Олександровичу Трофімову . Спасибі за все, чого Ви мене навчили!
Плани на майбутнє:
Значить так (беручи до уваги, звичайно найближче майбутнє):
- Планую відвідати маленьке селище в Росії, в якому я провела 5 років свого життя;
- Поекспериментувати з життям;
- Політати на повітряній кулі;
- Побувати в найкрасивіших куточках планети;
- Змінити світ…
|
|
