Тема випускної роботи:

“Вибір та обгрунтування раціональних параметрів способу протидії витисканню міцних порід підошви виїмкових виробок глибоких шахт”

Зміст

Введення

Зі збільшенням глибини розробки характер прояву гірського тиску у виробках змінюється не тільки кількісно, але і якісно. Багато складних питань механізму взаємодії кріплення з породами, що вміщають виробка, необхідно вивчати на практиці в реальних умовах глибоких шахт. Однієї з основних проблем підземного вуглевидобутку є забезпечення малоремонтної підтримки виїмкових виробок. Втрата стійкості цих виробок в 70 % випадків викликана видавлюванням порід підошви в порожнину виробка. Видавлювання порід підошви є однієї з особливостей прояву гірського тиску, механізм якого залишається остаточно не вивченим і відкритим для подальших досліджень. Загальні вертикальні зсуви порід підошви, як показує аналіз вітчизняних і закордонних досліджень [1-4], в основному перевищують зсуву покрівлі й досягають 2,5 - 3,0 м і більше. Це пояснюється структурними особливостями гірського масиву, істотним розходженням фізико-механічних характеристик порід і гірничотехничних умов залягання вугільних шарів [2]. Крім цього, немаловажним фактором, що впливає на процес деформування порід, що вміщають, на контурі підготовчих гірських виробок, є наявність у них металевого кріплення, що перешкоджає разуплотнених породних окремість у покрівлі й боках виробка, чого не відбувається з породами підошви, які, як правило, мають вільну верхню поверхню.

До теперішнього часу розроблена велика кількість способів запобігання видавлювання порід підошви [3]. Але жоден із цих способів не є універсальним через розмаїтість і складність механізмів видавлювання порід підошви в умовах глибоких шахт Донбасу. Традиційним способом запобігання обдимання на шахтах Донбасу є підривання порід підошви, що, як правило, неодноразово виробляється по довжині виробка.

Практика застосування підривання, виконуваних в основному з використання буровзрывных робіт і ручного навантаження відбитої гірської маси, показує, що після підривання спостерігається інтенсифікація деформаційних процесів у породах підошви й збільшення надалі зсувів і швидкості зсувів порід на контурі виробок. Дослідження, проведені співробітниками кафедри "Розробки РКК" ДонНТУ за результатами досліджень в умовах шахти "Трудовская" дозволили встановити, що після підривання спостерігається зниження швидкості зсувів підошви при одночасному зростанні швидкості зсувів покрівлі [5]. Дослідження механізму деформування порід підошви виїмкової виробка в умовах шахти "Южнодонбасская №3" показали, що після підривання швидкість зсувів зросла більш ніж в 7 разів щодо середніх швидкостей до підривання [6].

Це свідчить про те, що витяг порід підошви в період підривання приводить до порушення сталі в масиві рівноважного стану й активізації що протікають геомеханичних процесів.

Загальновідомо, що найбільш високі показники стійкості підготовчих виробок забезпечує наявність піщаників і вапняків у бічних породах. Однак показники механічної міцності гірських порід не завжди можуть характеризувати їхня стійкість у гірських виробках глибоких шахт. Зі збільшенням глибини розробки спостерігається інтенсифікація видавлювання міцних порід підошви, чого не було на малих і середніх глибинах. До міцних порід підошви ставляться піщані сланці, піщаники й вапняки з межею міцності на одноосьовий стиск 50-60 МПа й більше. Механізм видавлювання міцних порід підошви в умовах глибоких шахт Донбасу вивчений недостатньо.

Ціль роботи

Метою роботи є вибір і наукове обгрунтування раціональних параметрів комбінованого способу протидії видавлюванню міцних порід підошви.

Завдання дослідження

Аналіз проведених досліджень

Узагальнюючи результати численних досліджень, можна відзначити, що основними факторами, що визначають процес обдимання ґрунту, є: напружений стан породного масиву, обумовлене вагомий вышележащей товщі; фізико-механічні характеристики порід; кут залягання; шаруватість масиву; орієнтування вироблення щодо нашарування; обводненность вироблення; несуча здатність кріплення й термін служби вироблення; розміри вироблення (в основному ширина).

Так у роботі [7] наводяться дані про розподіл напруг, які отримані методами кінцевих(або граничних)елементів для виробка будь-якої форми, пройденої в масиві зне однорідним початковим полем напруг (мал.1).Якщо гіпотетичний розподіл напруг навколо виробки відомо, то зогибающих пікової й залишкової міцності можна оцінити розміри зони руйнування.

Відомо [10], що залежно від використовуваних фізичних моделей всі методи оцінки обдимання порід підошви можна розділити на чотири групи:

У шахтних умовах, особливо при вивченні проявів здимання в зоні впливу очисних робіт найбільш підходящими є методи четвертої групи; які дозволяють не тільки встановлювати причини, що викликали обдимання, але аналітично описувати це процес шляхом аналізу отриманих експериментально залежностей.

Дослідження на моделях показали, що поширення максимальних напруг у шаруватому й тріщинуватому масиві міняється залежно від кута між прикладеною напругою й нашаруванням і опору тертю на контактах шарів. У вугленосних породах, що має зони зрушення по площинах нашарування на контакті піщанику, як міцного шару, з породами безпосереднього підошви, опір тертю може бути низьким. Загальний розподіл напруг за результатами випробувань на моделях представлених у роботі [7] показані на рис. 2, а на рис. 3 окремий приклад, що показує ефект передачі напруг під міцною підошвою у шаруватих породах.

Однак загальним недоліком будь-яких емпіричних методів є те, що застосування встановлених закономірностей обмежено лише конкретними геологическими умовами, у межах яких вироблявся відбір статистичної інформації. У цей час виконується підбор відповідної математичної моделі для розробки механізму опису процесу обдимання, а також триває пошук ефективних способів забезпечення стійкості підготовчих вироблень, що перебувають у зоні впливу очисних робіт.

Математичні труднощі, що виникають у зв'язку з ускладненням фізичних моделей, що описують геомеханические процеси, певною мірою можуть бути усунуті шляхом застосування, наприклад, чисельних методів. Найбільш зручним і широко застосовуваним для рішень завдань геомеханики є метод кінцевих елементів (МКЭ), що зараз активно використається в сучасній науці.

Міри боротьби із проявами обдимання можна підрозділити на заходи щодо запобігання обдимання або зниженню до припустимого мінімуму його шкідливих проявів і заходу щодо ліквідації наслідків обдимання. Із числа останніх на шахтах звичайно застосовують:

В основі більшості застосовуваних способів боротьби з обдиманням гірських порід лежать сучасні подання про физикомеханической сутності процесу обдимання, що зводяться до того, що першопричиною обдимання є зміна напруженого стану порід. Після проведення виробка під дією напруг навколишні породи втрачають міцність. Крім того, міцність порід зменшується під впливом води й вологи повітря.

Аналіз обдимання й супутніх йому факторів показує, що запобігання обдимання або зниження його інтенсивності може проводитися по двох основних напрямках:

До першого напрямку відносяться: розташування вироблень у зонах мінімальних напруг, вибір способів охорони виробка, раціональних у заданих умовах, і штучне зниження напруг у масивах порід, що оточують виробку.

До другого напрямку відносяться: зведення кріплення з метою запобігання руйнування порід і їхнього видавлювання, зміцнення масивів порід штучними способами й огородження порід з метою збереження їхніх властивостей. Заходу щодо розташування виробок у зонах мінімальних напруг містять у собі залишення цілин більших розмірів, проведення виробок за очисним вибоєм, виробленому просторі, вприсечку виробленому простору, проведення польових виробок у міцних породах і ін.

Перспективним способом є проведення виробок вприсечку до виробленого простору. У цьому випадку виробка проводиться в заздалегідь ослабленому масиві, в умовах обвалення консолей порід непосредственней і основної покрівлі. Основними причинами, що стримують у цей час застосування цього способу, є необхідність зміни порядку підготовки виїмкових полів і труднощів збереження присечки при складній гіпсометрії шару. Важливим напрямком запобігання обдимання підошви є штучне зниження напруг у масивах навколишнє виробка порід. Цей напрямок містить у собі надработку й підробіток шарів, а також застосування засобів примусового обвалення порід.

Способи другого напрямку можуть застосовуватися як самостійно, так і разом зі зниженням напруженого стану порід. Зміцнення порід анкерами, цементуванням, використанням сили вибуху й хімічних методів не одержало широкого застосування й перебуває в стадії вдосконалювання. Найбільш широке застосування знаходять посилююче кріплення, особливо у виробках, не підданих впливу очисних робіт.

Для боротьби з выдавливаниюем порід підошви у виїмкових виробках, застосовуються кріплення зі зворотним зводом (рис. 4), які працюють у податливому режимі в умовах несталого гірського тиску зі значними зсувами порід підошви [2,8].

Для запобігання видавлювання порід підошви у виїмкових виробках поряд із застосуванням замкнутих кріплень і інших профілактичних заходів може бути використана анкерне кріплення, що володіє високою несучою здатністю (рис. 5).

По загальноприйнятих поданнях [2], робота анкерного кріплення в підошви виробок при прояві обдимання характеризується наступними ознаками:

Однак випробування анкерного кріплення на шахтах у різних гірничо-геологічних умовах дали різні результати. Досвід їхнього застосування [2] показує, що вони ефективні тільки в умовах наявності в підошви виробок щодо невеликої потужності (1,5-2 м) слабких шаруватих порід, за яких залягають міцні породи. У цьому випадку анкерне кріплення виконує роль елементів слабкі породи, щопідшиває, до більше міцного. При наявності в підошви виробок слабких порід більшої потужності (4-6 і більше метрів) відбувається обігравання зруйнованого породного анкерного кріплення. Це пояснюється тим, що породи підошви піддаються інтенсивному механічному й хімічному впливу, зовнішній шар підошви швидко втрачає сплошность і міцність. У результаті натяг анкерів падає до нуля, після чого породи підошви безперешкодно спрямовуються у виробка. Ремонтні роботи з подрывке підошви, у якій залишилися анкери, досить тривалі й трудомісткі.

Одним из способов противодействия выдавливанию пород почвы является аналог крепи с обратным сводом – установка поперечных лежней в каждом межрамном проеме с применением центральных упорных стоек – ремонтин, устанавливаемых под верхняк арочной крепи.

Недостатками данного способа является значительные изгибные деформации верхняка арочной крепи при его огибании на верхнем конце упорной стойки.

Для усунення цього недоліку в роботі [6] проведені дослідження нового способу запобігання видавлювання порід ґрунту за рахунок використання двох його варіантів: застосування гнучкого поперечного зв'язку ніжок аркового кріплення спареними канатами (рис. 6,а) і укладання між рамами аркового кріплення поперечних лежнів з 2-мя завзятими стійками по його кінцях і упором цих стійок у боки виробки (рис. 6,б).

Дослідно-промислова перевірка способу силової протидії видавлюванню порід підошвии була проведена в умовах конвеєрного штреку 7-ої східної лави шаруl'₈шахти "Лидиевка" і показала ефективність засобів механічної відсічі породам підошви після підривання.

Однак ці заходи автор рекомендує застосовувати тільки лише для запобігання повторного обдимання після першого підривання, щоб компенсувати відсутність тиск на підірваний підошви ваги прибраних порід підривання порівняно невеликими зусиллями відсічі лежня.

Для глибоких шахт Донбасу в роботі [9] була запропонована методика, визначення стійкості підошви для капітальних виробок. Були обстежені виробка пологих шарів у Донецько-Макеївському, Торезьскому і Червоноармійському районах з помітними деформації підошви у формі видавлювання й зі стійким підошви проведених на глибині 600-1200 м, у породах міцністю від 30-90 МПа. За результатами натурних вимірів була побудована експериментальна крива (рис. 7) по який у першому наближенні можна робити прогноз про прояв обдимання підошви виробка, і залежно від призначення виробка вирішувати питання про доцільність застосування замкнутої або незамкнутої конструкції кріплення.

Для оцінки здимання підошви виробок не підданих впливу очисних робіт, Ю. 3. Заславським запропонован критерий - безрозмірний параметр К_Засл = γН/σ_сж,що зв'язує вага товщі порід і межа міцності порід підошви на одноосьовий стиск, за допомогою якого можна оцінити вплив глибини закладення виробка з урахуванням міцності порід. Для стійких виробок значення К_Засл<0,25, середної стійкості - К_Засл=0,25-0,4, нестійкі - К_Засл=0,4-0,65 [9].

Згідно [10] границя або "поріг обдимання", перебуває залежним від іншого безрозмірного параметра - a/l_o:

де а — ширина виробка, а l_o=0,2 м — величина здимання підошви, при якій процес обдимання починає помітно позначатися на стані виробки.

Таким чином, інтенсивний зсув підошви спостерігається у виробках розташованих на достатній глибині, підошви яких складена відносно слабкими шаруватими породами, і зі збільшенням ширини виробка величина підняття порід підошви в порожнину виробка збільшується.

Отже, більше міцні породи (вапняки, піщаники, піщані сланці) при більшій глибині розробок зберігають стійкість, витримують більші напруги при впливі опорного тиску внаслідок впливу очисних робіт. Менш же міцні породи (алевроліти, аргиллиты) втрачають стійкість на менших глибинах, при менших напругах, і деформації їх можуть проявлятися як у формі видавлювання порід з боку незакріпленої підошви, так і у формі деформацій кріплення, якщо вона має недостатню несучу здатність.

Дана методика дозволяє враховувати як глибину закладення виробка, так і її міцність і дає можливість судити про вплив глибини розробки. Отже, міцність сама по собі без обліку інших факторів не може визначити схильності породи до деформацій у виробленні. Критерій К_Засл показує умовність поняття "глибока шахта" і необхідність його розгляду разом з міцністю породи. Однак цей критерій не дає відповіді на питання, яка виробка є глибокою і які її ознаки. Для виробок у зоні впливу очисних робіт, визначити показник стійкості представляється складним, тому що на природне поле напруг, пов'язане із глибиною, необхідно враховувати й опорне тиском, коефіцієнт концентрації якого може досягати 3-5 залежно від способів розташування й охорони виїмкових виробок.

Велика розмаїтість геологических у гірничотехнических умов проведення й підтримки виробок глибоких шахт Донбасу часто приводить до необхідності вивчати складні питання механізму прояву гірського тиску на практиці в реальних умовах експлуатації виробок.

Загальна характеристика роботи

Для подальшого вдосконалювання способу протидії видавлюванню міцних порід підошви виїмкових виробок глибоких шахт, необхідно застосовувати в комплексі натурні, лабораторні й теоретичні дослідження [10].

Натурні дослідження дозволяють установити кількісні залежності геомеханических процесів і явищ від експерименту на них способів і засобів керування гірським тиском і розробити інженерні методи розрахунку й вибору необхідного способу протидії видавлюванню міцних порід підошви виробок у конкретних умовах.

Загальні завдання геомеханических досліджень можуть бути розділені на наступні групи:

Отже, для наукового обгрунтування раціональних параметрів способу протидії видавлюванню міцних порід підошви виїмкових виробок глибоких шахт необхідне вивчення всіх стадій геомеханических процесів з визначенням типу й місця руйнування масиву порід у підошви, розмірів шарів, що утворяться при її руйнуванні, і блоків і механізму подальшого деформування, руйнування й обвалення дискретно-блокового середовища.

Лабораторні методи дослідження геомеханических процесів, стосовно до виїмкових виробок, у яких характер і інтенсивність проявів гірського тиску визначається інтенсивним впливом очисних виробок, найбільш прийнятними є моделі з еквівалентних матеріалів. Основним завданням лабораторних досліджень на моделях з еквівалентних матеріалів надалі повинне бути проведення виробничих експериментів з новими способами й засобами охорони й кріплення виїмкових виробок у частині попередньої їхньої апробації, а також установлення можливих умов проведення експериментів і припустимих меж зміни експерименту способів і засобів.Для рішення цього завдання необхідне виконання подоби моделей не тільки по структурних властивостях і напруженому стані різних типових масивів, але й по силових і деформаційних властивостях, конструктивним особливостям кріплень і іншим экспериментируемым способам і засобам, а також конструктивним особливостям кріплень, способів і засобів підтримки й охорони виробок при різних технологічних схемах бесцеликовой відпрацьовування шарів.

Необхідні вимоги можуть бути виконані при масштабі моделювання не менш 1:40-1:50 з відтворенням у моделях прилягаючого до виробка масиву з розмірами в покрівлі 6-8 і в підошви 2-3 потужності пласта й заміною іншої частини масиву за допомогою що компенсує пригрузки. При цьому поряд із плоскими моделями необхідно також проводити дослідження на об'ємних моделях, які дозволяють вивчити динаміку розвитку процесів при різному розташуванні виробок щодо очисних робіт.

Конкретні приватні завдання теоретичних досліджень повинні бути тісним образом пов'язані з експериментальними натурними й лабораторними дослідженнями. Правильно поставлені теоретичні дослідження повинні узагальнювати й пояснювати показники натурних і лабораторних досліджень і прогнозувати результати в умовах, де експерименти не проводилися.

Підготовка й проведення теоретичних досліджень містять у собі наступні етапи:

Для рішення завдань гірничої геомеханики дослідникові необхідно мати інформацію, що містить:

Розрахункова схема, розглянута як заключний підсумок підготовчої стадії, разом з тим служить початковим етапом математичної частини теоретичного дослідження.

В основі розрахункової схеми лежить загальне подання процесу або явища, що сформувалося з виробничого досвіду, лабораторних або натурних спостережень.

На заключному етапі теоретичного дослідження визначають область і умови застосування отриманих рішень, намічають обсяг і зміст необхідних для цього допоміжних засобів і експериментальних досліджень, якщо виникає необхідність у їхньому проведенні.

Короткий зміст роботи

Магістерська робота є продовженням досліджень керівника [11,12,13] й подальшим розвитком робіт [14,15] напралених на уточнення розроблених у данний час геомеханических основ механізму протікання процесів зміни напруженого стану міцних порід підошви, деформування, руйнування й переміщення породних окремість у області, що граничать із очисними виробками.

На сьогоднішній день поки одним з основних методів дослідження видавлювання порід підошвии є візуальні й інструментальні. Для з'ясування особливостей механізму видавлювання міцних порід підошвии проводилися дослідження на шахті ім. М.І. Калініна в умовах відпрацьовування шару h₁₀ «Ливенский» потужністю 1,0-1,3 м і кутом залягання 18-21°на глибині 1360 м з використанням суцільної системи розробки "лава-поверх". Конвеєрний штрек проводиться буровзрывным способом з випередженням лави на 20 м. У підошви шару залягають міцні породи піщаного сланцю (m=0,3-4,0 м; σ_сж=50-60 МПа) та піщанику (m=0,3-4,0 м; σ_сж=60-80 МПа), які відразу після проведення виробки здимаються незначно і становлять близько 0,1-0,15 м, але в зоні впливу очисних робіт інтенсивно видавлюється в порожнину виробки, так здимання на відстані 50-60 м за очисним вибоєм складає 1,5-1,6 м, а на відстані 60-120 м – 1,8-2,2 м й на відстані 120-180 м – 2,5-2,9 м відповідно. На цій ділянці виробки було проведено підривання підошви на глибину 1,0-1,2 м з доданням їй горизонтальної форми розташування. Після підривання підошви конвеєрний штрек використався на відстані 250-300 м слідом за лавою, а потім погашався в міру проведення нового проміжного квершлагу від польового штреку, проведеного в підошви шару на відстані 25 м по нормалі в міцному шарі піщанику основного підошви шару.

Особливістю механізму деформування підошви шару є механізм формування породної складки при видавлюванні міцних порід підошви в порожнину конвеєрного штреку. При цьому, видавлювання міцного шару піщаного сланцю й піщанику в конвеєрний штрек відбувалося з утворенням асиметричної породної складки, вісь симетрії якої була нахилена убік виробленого простору лави під кутом 50-55° (рис. 8). Асиметрична складка, на нашу думку, формується за рахунок одночасного впливу на міцний шар піщанику безпосереднього підошви вертикального й горизонтального навантаження з боку масиву вугілля, що по своїй величині значно перевершує горизонтальне навантаження з боку виробленого простору.

Представлений аналіз механізму деформування міцних порід підошви дозволяє зробити висновок про необхідність проведення додаткових досліджень деформаційного процесу для визначення раціональних параметрів способу протидії видавлюванню міцних порід підошви виїмкових виробок глибоких шахт.

Висновок

У роботі приводиться аналіз сучасних подань про механізм видавлювання міцних порід підошви підготовчих виробок.

Аналіз результатів досліджень способів боротьби видавлюванню порід підошви дозволяє зробити висновок про те, що у вище перерахованих роботах недостатньо вивчені особливості механізму видавлювання міцних породних окремістей підошви у виїмкови виробка глибоких шахт. Не вивчені питання взаємодії основного й посилюючого кріплення із опорними конструкціями на сполученнях лави, не встановлена можливість вибору комбінованого способу протидії видавлюванню міцних порід підошви за рахунок послідовного або паралельного застосування відомих способів для забезпечення стійкості виїмкових виробок у зоні впливу очисних робіт.

Перелік посилань

1. Максимов А.П. Выдавливание горных пород и устойчивость подземных выработок.- М.: Госгортехиздат, 1963.- 144 с.
2. Черняк И. Л. Предотвращение пучения почвы выработок. М., «Недра», 1978. - 237 с.
3. Черняк И. Л., Бурчаков Ю. И. Управление горным давлением в подготовительных выработках глубоких шахт. - М.: «Недра», 1984. - 304 с.
4. Josef Aldorf. Mechanika podzemnich konstrukci. Ceska republika, Ostrava: Vysoka skola banska - Technicka univerzita Ostrava, 1999. - 410 с.
5. Петренко Ю.А., Захаренко А.В., Захаренко С.В. Шахтные исследования продолжительности эффекта локальной разгрузки породного массива // Известия Донецкого горного института. - 2000. - №1. - С. 12-14.
6. Негрей С.Г. О возможности предотвращения повторного пучения пород почвы горных выработок после их подрывки // Вісті Донецького гірничого інституту. - 2005. - №2. - С. 65-68.
7. Farmer I.W. Coal Mine Structures. - London/New York: Chapman and Hall, 1985. - 310 с.
8. Каретников В. Н., Клейменов В. Б., Нуждихин А. Г. Крепление капитальных и подготовительных горных выработок. Справочник.- М.: Недра, 1989.- 571 c.
9. Заславский Ю. 3., Зорин А. Н., Черняк И. Л. Расчеты параметров крепи выработок глубоких шахт. - К.: «Техніка», 1972. - 156 с.
10. Геомеханічні процеси у породних масивах: Монографія / О. М. Шашенко, Т. Майхерчик, О. О. Сдвижкова. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2005.- 319 с.
11. Соловьев Г.И. Определение параметров напряженно-деформированного состояния горного массива методом конечных разностей/ Г. И. Соловьёв, А. Ф. Толкачёв, О. К. Мороз, Я. А. Ляшок, С. С. Гребёнкин, А. Л. Касьяненко // XIII Szkola geomechaniki: материалы международной конференции. – Гливице-Устронь, 2008. – С. 215-221.
12. Соловьев Г. И. Лабораторные исследования особенностей механизма проявления горного давления на контуре выемочных выработок глубоких шахт / Г. И. Соловьев, С. В. Борщевский, В. С. Дегтярев, И. В. Купенко, В. Ф. Формос, А. Л. Касьяненко, В. В. Васенин, Я. О. Шуляк // Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Гірничо-геологічна». – Донецьк, ДВНЗ «ДонНТУ», 2010. – вип. 11(161). – С. 100-107.
13. Соловьев Г. И., Касьяненко А. Л., Нефёдов В. Е., Тимохин А. П., Малеев В. Б. О механизме выдавливания прочных пород почвы глубоких шахт // XIV Miedzynarodowe Sympozjum «Geotechnika-Geоtechnics 2010»: Наукові матеріали XIV-го Міждародного симпозіуму «Геотехніка-2010» (19-22 жовтня 2010 г.) – Гливице-Устронь, 2010. – С. 253-262.
14. Касьяненко А.Л., Соловьев Г.И., Мороз Ю.М. Исследование устойчивости прочных пород почвы на шахте им. Е. Т. Абакумова ГП «Донецкая угольная энергетическая компания» // Совершенствование технологии строительства шахт и подземных сооружений: Сб. научн. трудов. Вып. 17, – Донецк: «Норд – Пресс», 2011. – С. 190-191.
15. Соловьев Г. И., Касьяненко А. Л., Мороз Ю. М., Ястремский Р.А. О критерии устойчивости прочных пород почвы выемочных выработок глубоких шахт // Промышленная безопасность и вентиляция подземных сооружений в XXI столетии: Материалы Международной научно-практической конференции (21-22 апреля 2011 года) – Донецк: ДонНТУ.– 2011.– С. 36-40.

Важливе зауваження

На момент написання даного реферату, магістерська робота ще не була закінчена, тому що проводяться додаткові натурні й лабораторні дослідження. Остаточне завершення роботи - грудень 2011 р. З результатами роботи можна буде ознайомитися по публікаціях автора або по остаточному варіанті реферату роботи, що автор викладе в Інтернеті перед захистом роботи.