УДК 332.3
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ КОНСОЛІДАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ
Л. Ткачук, аспірант
Львівський національний аграрний університет
Источник: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/Zem/2009/files/09tlvlct.pdf
Ключові слова: консолідація земель, земельна реформа, землекористування, охорона навколишнього середовища.
Key words: land consolidation, land reform, land-tenure, guard of environment.
Land сonsolidation is a priority element of the landed reform. Land consolidation must provide a guard and improvement of environment. Land consolidation can be instrumental in perfection of structure of landownership. Modern Land Consolidation is characterized democracy, integrating and creation.
Постановка проблеми. Термін «консолідація земель» є відносно новим у вітчизняній науковій літературі, тому потребує комплексного теоретико-методичного обґрунтування та аналізу нормативно-правової основи з метою надання пропозицій щодо її удосконалення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В українських літературних джерелах зустрічаємо аналіз цього виду робіт у праці А. М. Третяка [2, с. 45], де консолідація (об’єднання) земель розглядається в контексті зарубіжного досвіду.
Визначенню цього поняття присвячена праця А. М. Шворака [3, с. 11-13], де консолідація земель визначається як сукупність юридичних, соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на оптимізацію розмірів і розміщення земельних ділянок, створення сприятливих умов для суб’єктів господарювання, яка здійснюється з метою організації раціонального та найбільш ефективного використання землі в інтересах власника або землекористувача та суспільства в цілому.
На І Національному семінарі Л. Ліщитович консолідацію земельних і водних ресурсів визначив як господарську інтеграцію окремих землеволодінь і водогосподарських об’єктів у єдине агровиробниче господарське утворення для отримання більших прибутків за рахунок ефективного використання та охорони ресурсів [1, с. 20 – 23].
На ІІ Національному семінарі з консолідації земельних та водних ресурсів А. М. Третяк зазначає, що консолідація земель сільськогосподарського призначення – це формування за допомогою землеустрою оптимальних за розмірами, конфігурацією та іншими складовими елементами раціонального землекористування, узгодженого з раціональним використанням водних, рекреаційних, природозаповідних, трудових та інших сільських ресурсів.
У Земельному кодексі Молдови (ст. 70.) зазначено, що консолідація сільськогосподарських земель є комплексом юридичних і технічних дій, здійснюваних з метою оптимізації розмірів і розміщення земельних ділянок, організації системи заходів щодо боротьби з ерозією ґрунтів і підвищення їхньої родючості, створення сприятливих умов для господарської діяльності селянських (фермерських) господарств, виробничих сільськогосподарських підприємств і кооперативів, що обробляють землі і перебувають у приватній власності [4].
Постановка завдання. Всесторонньо проаналізувавши заходи, що проводяться в рамках консолідації земель, сформулюємо власний підхід щодо її теоретичних і правових основ.
Виклад основного матеріалу. В просторово-організаційному аспекті консолідація земель вирішує питання роздрібненості та фрагментації земель, сприяє вдосконаленню структури землекористувань, об’єднанню роздрібнених земельних ділянок одного землевласника (фермера) чи господарства. Проекти щодо консолідації земель повинні сприяти злиттю розділених земельних ділянок, крім того, у них також передбачаються й інші заходи щодо створення поліпшеної структури землеволодіння, яка б сприяла розвитку сільських районів.
В економічному аспекті консолідація земель сприяє розвитку сільських районів, підвищенню ефективності і рентабельності державних та приватних інвестицій у сільськогосподарське виробництво, транспорт і комунікаційні мережі, комунальні послуги й меліоративні системи.
Формуючи господарства з меншою кількістю ділянок, але більших і кращої форми, і збільшуючи площу своїх володінь, фермери ставатимуть конкурентоспроможнішими. Поліпшення структури землеволодіння сприяє своєю чергою застосуванню нової агротехніки, що підвищує успіх та ефективність сільськогосподарського сектора. Укрупнені та сконсолідовані земельні володіння впливають також на зростання загального доходу фермерів і на зменшення робочих годин у полі та скорочення часу, необхідного для доїзду до віддалених ділянок.
Консолідація земель сприяє функціонуванню конкурентоспроможних структур сільськогосподарського виробництва, відкриваючи перед фермерами можливості створення господарств з меншою кількістю земельних часток, а також розширення загальної площі своїх землеволодінь.
В екологічному аспекті консолідація земель сприяє охороні водно-болотних угідь і зміні характеру землекористування, особливо в районах, яким загрожують повені та ерозія ґрунтів [3, с.12].
Консолідація земель забезпечує охорону навколишнього середовища. Реалізуючи ці проекти, необхідно стежити за тим, щоби внаслідок консолідації не погіршився попередній стан земель. Зайве захоплення визначеними технічними та просторово-організаційними аспектами в проектах консолідації земель може призвести до деградації природи й ландшафтів і до надмірного виробництва продукції на шкоду навколишньому середовищу й біорозмаїттю [5].
Під час проведення консолідації земель поряд із заходами щодо оптимізації землекористування повинна відбуватися ліквідація наслідків паювання, а саме: вилучення земель гіршої якості, які були включені в паї.
І, нарешті, у соціальному аспекті консолідація земель стимулює соціальну стабільність. У разі її проведення можуть створюватися нові робочі місця, що забезпечить збільшення податкових доходів. Крім того, у рамках проектів консолідації земель передбачається створення соціальної інфраструктури, включаючи спортивні майданчики й інші місця загального користування.
Враховуючи викладене, можна сформулювати авторський підхід щодо визначення поняття консолідації земель. Отже, консолідація земель – це інтегрована система заходів з організації території землекористувань (землеволодінь) за допомогою об’єднання роздрібнених земельних ділянок у компактні масиви, створення правових та інституційних механізмів щодо уникнення фрагментації земель, а також природоохоронних заходів, здійснення необхідних поліпшень для агроформувань, зокрема іригаційно-дренажної інфраструктури, дорожньої мережі, заходів ведення боротьби з ерозією та поліпшення природних ландшафтів, що ґрунтується на принципі раціональності та економічної ефективності.
Виходячи з тих аспектів, в яких ми розглядали консолідацію земель, можна сформулювати такі її основні функції:
- еколого-економічний і соціальний аналіз використання земель та природних просторів;
- об’єднання (комасація) роздрібнених земельних ділянок одного землевласника (фермера) чи господарства, а також укрупнення його землекористування;
- створення системи заходів щодо запобігання фрагментації земель;
- поліпшення інфраструктури, влаштування комунальних споруд, місць загального користування з урахуванням соціальних потреб;
- розроблення ефективних способів і доцільних форм використання землі та простору;
- підвищення ефективності й рентабельності сільськогосподарського виробництва;
- створення умов для функціонування конкурентоспроможних структур сільськогосподарського виробництва та, відповідно, нових робочих місць;
- пошук кращих варіантів використання земельних та інших природних ресурсів встановленням економічної доцільності, природної узгодженості, а також урахуванням проблем та конфліктів;
- оцінювання сценаріїв використання земельних ресурсів та вибір кращого з них;
- створення системи природоохоронних заходів;
- впорядкування території сільськогосподарських угідь;
- сприяння розвитку сільських районів.
Останнє положення передбачає розроблення детального плану дій для управління взаємозалежними функціями сільських територій у вигляді, який максимізує соціальний потенціал районів.
Питання розвитку сільських районів стоїть на порядку денному протягом останніх років.
Фахівці у цій галузі на європейському рівні займаються розробкою стратегій щодо його вирішення.
Під час проведення консолідації земель не варто надмірно зосереджуватися лише на одному аспекті, наприклад просторово-організаційному. Сучасна консолідація земель характеризується: демократизмом (добровільна основа), інтегрованістю (комплексністю), творчістю (фантазія, погляди на реалізацію задумів, критика).
Отже, у процесі консолідації земель має бути знайдено компромісні рішення щодо конкретного вирішення завдань землеустрою, вимог розвитку сталого землекористування й узгодження інтересів держави, громади та власників земель (землекористувачів).
Так, консолідація земель як елемент землеустрою ґрунтується на одному з його принципів – організації систем використання і охорони земель, що базуються на врахуванні конкретних зональних умов, узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства, які забезпечують високу економічну і соціальну ефективність виробництва, екологічну збалансованість і стабільність довкілля та агроландшафтів (ст.6 Закону України «Про землеустрій»).
Тому, враховуючи загальні принципи землеустрою та земельного законодавства, можна сформулювати такі основні принципи консолідації земель:
- раціональність та економічна ефективність;
- демократичність;
- добровільність – приєднання до процесу консолідації земель буде здійснюватися за згодою власника землі;
- інтегрованість (комплексність) у вирішенні проектних завдань – врахування соціальних, економічних та екологічних потреб;
- соціально-економічна необхідність;
- рівність прав власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави;
- врахування інтересів усіх власників землі та землекористувачів;
- зональність – врахування природно-сільськогосподарського районування земельного фонду України;
- еквівалентність (землі, що підлягають обміну під час консолідації, повинні бути рівні за ринковою оцінкою);
- відкритість і прозорість усіх дій і процесу прийняття рішень;
- транспарантність – заходи, проведені в процесі консолідації земель, будуть доводитись до відома всіх власників;
- індивідуальність – урахування конкретних умов та індивідуальних потреб населення;
- стадійність, поетапність реалізації визначених цілей.
Щодо останнього принципу, то першим етапом є пілотні проекти, на підставі яких буде розроблено законодавчу базу. Другий етап передбачає масову консолідацію, що своєю чергою здійснюватиметься на основі перших проектів консолідації. Кожен окремий проект також виконуватиметься поетапно.
Будь-які заходи в рамках консолідації земель повинні здійснюватися з дотриманням принципу охорони навколишнього середовища. Заходи, що впливають на екологію, будуть розроблені відповідно до науково обґрунтованих проектів і повинні контролюватися державою.
Висновки. Таким чином, передбачається, що консолідація земель в аграрній сфері має стати пріоритетним напрямом економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Література
1. Гуцало Л. Земельні та водні ресурси. Як консолідувати їх? / Л. Гуцало // Землевпорядний вісник. — 2008. — № 5. — С. 20–23.
2. Третяк А. М. Теоретичні основи землеустрою / А. М. Третяк. — К. : ІЗУ УААН, 2002. — 152 с.
3. Шворак А. М. Теоретичні основи консолідації земель: зміст, мета, завдання, принципи / А. М. Шворак // Землеустрій і кадастр. — 2008. — №4. — С. 11-13.
4. Закон о внесении изменений и дополнений в Земельный кодекс Молдовы от 25 апр. 2002 г. № 1006-XV [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.law-moldova.com/.../zemelniy_codex_ru.txt.
5. The Design of Land Consolidation Pilot Projects in Central and Eastern Europe. — Roma : FAO, 2003. – 65 p.