Дитинство

Моя історія почалася рано вранці 30 березня 1991 року. Саме народження цього дня, на церковне свято теплий Олексій, вберегло мене від імені, яким мене хотіли назвати і яке, як я вважаю, мені абсолютно не підійшло б - Ярослав. Рано навчившись ходити і з легкістю запам'ятовуючи усі дитячі книжки, які мені читали, я був відправлений до дитячого саду, після якого було ще 2 інших. У 1995 дитячим садом можна було назвати вже наш будинок - народився мій молодший брат Данил, якого, за розповідями мами, я дуже хотів назвати Ромой, але відступився, отримавши велику шоколадку.

Школа

1 вересня 1997 року, у віці 6 років, я пішов в 1 клас загальноосвітньої школи № 6 м. Ясинуватої. З цієї миті мене постійно оточували люди, старші мене на рік-два, але це зіграло тільки позитивну роль. Вчився я завжди на рівні вище середнього, який іноді дотягував до добре або навіть відмінно, в середніх класах брав участь в олімпіадах з української мови та математики. Незважаючи на це, зауваження в моєму щоденнику були досить частим явищем. Щоб не засмучувати батьків, доводилося вживати заходи, через які він (щоденник) іноді закінчувався вже у кінці березня. Закінчилося ж моє навчання в школі атестатом без жодної трійки.

Університет

Вибір технічного університету був для мене абсолютно очевидний, чого не можу сказати про вибір спеціальності. Досі не знаю, чим керувався, коли вибирав спеціальність Електричні системи і мережі, можливо тим, що на неї був найменший набір на усьому факультеті, але про вибір свій зараз не шкодую. Поступив же я після декількох невдалих спроб на рейтингових випробуваннях за результатами вступних іспитів.

На першому курсі навчання, м'яко кажучи, не йшло, тому що мені було куди цікавіше просто пізнавати спосіб життя студента, ніж по новій проходити ті ж предмети, що і в школі, хай і більше поглиблено. До цього додалася захопленість однією чудовою дівчиною і усе це у результаті вилилося в не зовсім вдалі 3 семестри і середній бал бакалаврату 3,95.

Нормальний ритм був набраний у кінці другого курсу, а пізніше пішли такі цікаві, хоч і дуже складні дисципліни, як Електричні системи і Перехідні процеси, які подобалися мені більше загальноосвітніх предметів.

У 2011 році я отримав диплом бакалавра, який пробув у мене всього пару годин, а потім був зданий для вступу в магістратуру. Моїм науковим керівником став Дмитро Вікторович Полковниченко, з яким була обрана тема магістерської роботи, – Удосконалення функціональної діагностики асинхронних електродвигунів на основі контролю параметрів робочого режиму.

Плани на майбутнє

Після написання магістерської роботи та її захисту планую працювати за фахом і прогресувати в плані кар'єрного росту, щоб мати можливість створити і повністю забезпечувати власну родину.