Біографія
Дитинство
Я, Данило Павлович Тищенко, народився увечері 7 серпня 1990 року, в селищі Новий Світ Старобешівського району Донецької області. Наш селище порівняно молоде. Віно будувався і зростало разом зі Старобешівською ТЕС, тому практично кожна сім'я пов'язана з цим підприємством. От і мої бабуся і дідусь по маминій лінії працювали на електростанції. Та й моя мама - Людмила Миколаївна Тищенко, починала свій трудовий шлях на ТЕС.
Коли мені було 3 роки, з букетом квітів, улюбленою іграшкою і нестримним цікавістю я переступив поріг дитячого садка «Малятко». За словами батьків, я був допитливим, товариським, чуйним, завжди із задоволенням виконував домашні доручення, які потребують самостійності та вміння приймати рішення. В дитинстві мені дуже подобалися різні конструктори, яких у мене було безліч, настільні ігри і все, для чого було потрібно проявити логіку та кмітливість. До 7 років, завдяки зусиллям батьків, я вже вмів читати, писати і добре рахувати.
Школа
Першого вересня 2007 року, настав довгоочікуваний для мене день - батьки привели мене в перший клас Новосвітської загальноосвітньої школи I-III ступенів. У школі мені дуже не подобалося писати, зате вірші запам'ятовував, чи не з першого прочитання.
Моє шкільне життя було насичене і веселе в основному завдяки участі в різних шкільних заходах, конкурсах, змаганнях. Я постійно шукав себе - відвідував музичну школу, танці, вокальний гурток, займався фотографією. Мій фоторепортаж в обласному конкурсі «Тварини посміхаються» посів призове місце. Я був нагороджений путівкою в Міжнародний дитячий центр «Артек», спогади про який гріють мені душу і до цього дня. Захоплення фотографією залишилося зі мною до сих пір, як і тяга до подорожей. Три роки займався в туристичному гуртку будинку дитячої та юнацької творчості, яким керував талановитий педагог, справжній ентузіаст своєї справи - Микола Іванович Михайлов. Саме він виховував в нас командний дух, прагнення до перемоги та любов до рідного краю. Командою «Зортав» ми багато подорожували, брали участь в туристичних зльотах і змаганнях. Завдяки перемозі в обласному етапі Всеукраїнської гри-випробування «Котигорошко» наша команда представляла Донецьку область у фінальних змаганнях, які проходили в дитячому центрі «Молода гвардія». У цій грі ми змогли показати свою фізичну підготовку, вміння орієнтуватися в надзвичайній ситуації і пропагувати здоровий спосіб життя.
Я завжди прагнув розвинути в собі лідерські якості. Заняття в обласній Школі лідерів дитячих громадських організацій, створеної при Управлінні у справах сім'ї та молоді Донецької облдержадміністрації, де я спочатку був учасником, а в студентські роки пощастило спробувати себе і в ролі куратора, навчили ставити цілі, постійно працювати над собою, прагнути кращого, доводити почате до кінця.
Шкільні роки пролетіли, залишивши теплі спогади про цей чудовий часу.
Університет
Розуміючи наскільки важлива професія в житті кожної людини, я далеко не відразу визначився з вибором подальшого життєвого шляху. Вирішальне значення зіграла зустріч з директором Старобешівської теплової електричної станції Миколою Юхимовичем Трошиним і перше відвідування ДонНТУ. ВУЗ вразив мене своїми масштабами, кількістю студентів та викладачів. Після успішного складання рейтингів, я нарешті став студентом.
За роки навчання електротехнічний факультет став для мене рідним. Вчитися було нелегко, зате завжди цікаво. У 2011 я успішно здав державні іспити та отримавши диплом бакалавра продовжив навчання в магістратурі, де навчаюся в даний час.
На мій подив, вчитися в магістратурі виявилося набагато цікавіше. Подобається те, що заняття в основному проводяться для кожної групи окремо, і у викладача є можливість приділити час кожному студенту. Люблю навчальні дисципліни, в яких знаходять застосування сучасні технології.
Керівник моєї магістерської роботи - кандидат технічних наук, доцент Дергільов Михайло Павлович, дуже хороший викладач, який викладає у нашої групи з першого курсу. Свою тему «Удосконалення умов роботи електроустаткування мереж власних потреб блоків 200 МВт в умовах Старобешівської ТЕС» я вибрав свідомо.
Плани на майбутнє
Першочерговою метою для мене на даний момент є, безумовно, захист дипломної роботи. Після закінчення ДонНТУ планую працювати на Старобешівської ТЕС, де я зможу застосувати знання, отримані в університеті. Сподіваюся, що робота буде приносити мені задоволення, дасть можливість професійного та особистісного зростання.
Ну і, звичайно, цікаво побувати в різних країнах.