Біографія
Раннє дитинство і школа
Я народився 26 квітня 1990 року в місті Донецьк – столиці шахтарського краю. Після перших років мого життя, точний опис яких я не можу передати, я пішов в дитячий садок. Це стала початкова школа життя, яку мені довелося пройти.
1 вересня 1997 я пішов у перший клас. У школі я вчився добре, мене цікавили багато шкільних предметів. Вже в ті часи я починав вибирати свою майбутню професію, в кожному предметі я намагався знайти своє майбутнє призначення. У ці роки, як не дивно, я був далекий від електротехніки. Мене цікавили історія, географія. Я любив читати пригодницькі романи. Мої улюблені письменники: А. Дюма, Жюль Верн, Ф. Купер.
Я почав займатися музикою, потім футболом. З восьмого класу почав працювати на Донецькій дитячій залізниці і думав стати залізничником. У той час як шкільні роки підходили до кінця, я вирішив поступати на Електротехнічний факультет Донецького національного технічного університету. І на це були свої підстави. По-перше, мій батько закінчив ДПІ за спеціальністю ЕПМ. А по-друге, я вважаю, що електроенергетика – це найважливіша галузь української економіки. При проблемах у цій галузі зупиниться практично будь-яке виробництво в нашій країні, тому фахівець такої галузі буде необхідний не тільки в енергетичних компаніях, а й на будь-якому іншому підприємстві, яке хоче стабільно функціонувати і розвиватися.
Університет
З перших днів в університеті я пізнавав студентське життя з різних сторін, не тільки те, що є КВН, зустрічі і гуляння в парках, але й розрахункові та лабораторні роботи, курсові.
Перші семестри були насичені загальноосвітніми предметами, особливого інтересу вони в мене не викликали, але поганих оцінок отримувати не хотілося, тому доводилося їх вчити.
У наступних курсах стало з'являтися все більше і більше предметів, пов'язаних з моєю майбутньою професією. Мені було цікаво і досить легко їх вивчати. Знання накопичувалися, як сніжний ком.
Завдяки чудовим викладачам деякі предмети були цікаві та легко вивчались, а їх певні фрази, сказані під час лекцій, запам'ятаються назавжди. Мета на старших курсах була вже інша.
Я намагався на всіх предметах отримувати тільки відмінно
і це в мені вдавалося. В результаті я закінчив бакалаврат з середнім балом – 4,84.
Під час навчання я брав участь у вузівських і міжвузівських олімпіадах, наукових конференціях, що підвищувало мій рівень, як майбутнього фахівця.
У студентські роки я зацікавився більярдом, особливо снукером. Також в ці роки я знайшов вид спорту, яким займаюся регулярно і зараз - плаванням. А сталося це від того, що в першому семестрі фізвиховання було у нас в басейні, і мені дуже сподобалося плавати, і не просто плавати, а робити це правильно.
Під час студентських років я вперше виїхав за кордон, до Росії. Побачивши потужний темп життя в Москві, імператорські палаци Санкт-Петербурга, я зрозумів, що так цікаво побачити щось нове, незвичайне, що захоплює, тому незабаром я вирішив подивитися Європу, а, саме, Францію та Італію. Після цієї поїздки залишилося неймовірно багато вражень і позитивних емоцій, так що я зрозумів, подорожувати і бачити своїми очима, щось нове, пізнавати традиції та звичаї інших народів просто необхідно.
Завершенням мого навчання в університеті стане написання магістерської роботи. Мій науковий керівник – Наталія Миколаївна Погрібняк,
а магістерська робота на тему Вдосконалення методів розрахунку пікових струмів і втрат напруги в електричній мережі живлення групи машин контактної зварки
.
Плани на майбутнє
В майбутньому я хочу стати відмінним фахівцем в області електротехніки. Знайти цікаву роботу з гідною зарплатою, де можна реалізувати свій потенціал. І, звичайно, хочу продовжити подорожувати. У світі так багато цікавих країн, де обов'язково хочеться побувати.