Біографія
Дитинство
Я народилася 17 жовтня 1990 року у селищі міського типу Донецької області Велика Новосілка. Мій батько, Дмитрієв Микола Жанович, 1956 р.н., на даний момент знаходиться на пенсії, моя мама, Дмитрієва Ніна Григорівна, 1958 р.н. працює в Донецькій загальноосвітній коли № 58 вчителем російської мови та літератури. Ще в нашій дружній і чудовою сім’ї є мій старший брат − Дмитрієв Микола Миколайович.
У дитячий сад я пішла коли мені ще не було 3-х років, з того моменту почалося моє активне дитинство і перше справжнє знайомство в новими людьми. Ще з дитячого саду я пам’ятаю, як любила приймати участь у всіх дитячих ранках і святах, які проводилися нашими улюбленими вихователями.
Влітку, коли дитячий сад не працював, я проводила час у бабусі в селі, де свіже повітря, річка, сонце, а поруч зі мною мої брати, мої захисники. Я була єдиною онукою у своїх бабусі та дідуся, а відповідно і найулюбленішою дитиною. Самим чудовим в той період було те, наскільки дружними і веселими ми були, як бабуся нас годувала смачними пирогами, як ми бігали на річку купатися, і скільки було друзів там у селі. Так проходило літо за літом і тут потрібно було йти в школу.
Школа
Отже, 1 вересня 1997 р. в ДОШ № 58 для мене продзвенів перший дзвінок, і я вперше сіла за шкільну парту, де мені і прищепили відповідальність допитливість, прагнення до навчання та розуміння чогось нового, за це потрібно віддати належне моїй першій шкільній мамі Марченко Наталії Петрівні. З першого по шостий клас ми всім дружним колективом займалися бальними танцями на базі нашої школи. Крім занять танцями, я ходила на курси крою та шиття, захоплювалася в’язанням, вишивкою. З кожним роком кількість предметів в школі збільшувалася, а з ними з’являлися нові вчителі, і вийшло так, що часу на танці не вистачало, так наш клас з хореографічного став психолого-педагогічним.
Протягом 10 років я активно брала участь у житті школи та класу, численні конкурси які проводилися в нашій школі і танцювальні, і літературні, і презентації класу, напевно є найяскравішими спогадами зі школи. У школі, в якій я вчилася, для того що б прищепити дітям почуття відповідальності не тільки за себе і свої вчинки, а й за будь-які матеріальні цінності призначали черговий клас. Черговий клас стежив за порядком по всій школі, за поведінкою дітей на перервах, у кожного учня була своя ділянка, за якою він стежив − це досить важливий виховний момент,який запам’ятався мені.
Найбільше в шкільні роки мені подобалися гуманітарні науки, особливо психологія та література, але в останні роки навчання в мене з'явилося прагнення до точних наук.
Так проходили роки в школі, але тут непомітно прийшов час останнього дзвоника, випускних іспитів. Ніколи не забуду час репетицій випускного вальсу та обличчя рідних і близьких мені вчителів, коли ми перед ними показали цей чудовий вальс. Так в травні 2007 року, для мене продзвенів останній шкільний дзвінок.
Хотіли ми цього чи ні, але нам доводилося дорослішати, вибирати чим ми будемо займатися далі. Ми всі вірили, що станемо психологами або педагогами, але у кожного свій шлях.
Університет
Після закінчення школи, питання вступу до ВНЗу довго вирішувався. Я не знала ким саме я хотіла бути. Я точно знала, що я не буду економістом, юристом, менеджером або кимось подібним, я знала це не моє. Тут в руки попався буклет з факультетами та спеціальностями Донецького національного технічного університету, і я дозволила долі вирішити питання ким я стану, в цьому приймав участь мій брат, так я подала документина спеціальність «Екологічна геологія», і вже в серпні 2007 р. я була зарахована на перший курс ДонНТУ. Ні хто з моїх шкільний вчителів не очікував такого вибору професії.
Отже, вересень 2007 р. почалися студентські дні. Провчившись кілька тижнів на цій спеціальності, я зрозуміла, що це саме те чим би я хотіла займатися. Кожен предмет особливий і виділити будь який не можливо.
Яскравим спогадом першого курсу була практика в Криму, де я вперше відчула, що таке справжня природа і як важливо її зберегти, які цікаві процеси відбуваються на нашій планеті, такі не помітні на перший погляд, але значно важливі в глобальному прояві.
Крім навчання в університеті я брала активну участь в житті свого факультету, була головою інформаційної комісії гірничо-геологічного факультету, протягом року.
Поєднуючи навчання та профспілкове життя, на другому курсі навчання я успішно закінчила автошколу «Гранд-Ед», і отримала водійське посвідчення категорії В.
Так, швидко і весело пройшли 4 роки студентського життя. У 2011 р. я отримала диплом бакалавра. Я знала, що на цьому моє навчання не завершиться, мені хотілося далі займатися наукою і більш детально вивчити проблеми навколишнього середовища, для цього я поступила на магістратуру.
Тема моєї магістерської роботи пов’язана з впливом Донецького металургійного заводу (точніше його відходів) на стан навколишнього середовища. Адже чорна металургія посідає перші позиції в промисловості Україні, в тому числі і в Донецькій області. Мій науковий керівник кандидат геологічних наук, доцент кафедри корисних копалин та екологічної геології (ККтаЕГ), Проскурня Юлія Анатоліївна, допомагає мені, спрямовує, дає поради в моїй наукової діяльності. Хотілося б сказати велике спасибі усьому викладацькому складу кафедри ККтаЕГ, за те чого вони нас навчили, який досвід, і знання вони нам передали.
Плани на майбутнє
Не люблю зазирати далеко, але в найближчому майбутньому планую успішний захист магістерської роботи. Хотілося б знайти гідну роботу в обраному напрямі