Аннотация

Козир А.Ю., Блакберн А.А. – Аналіз структури природно–заповідного фонду Харківської області У статті харктеризується загальна структура природно–заповідного фонду Харківської області, дається аналіз біорізноманіття області.

ПЗФ області налічує 238 територій і об’єктів загальною площею 72699,21 га, в тому числі 13 об’єктів загальнодержавного значення площею 23984,6 га (33 % від площі ПЗФ), відсоток заповідності становить 2,3 від загальної площі області (рис. 1). Сучасний стан біорізноманіття області викликає занепокоєння і потребує детального аналізу його фітоценотичного та біотопічного розподілу, насамперед тих систематичних груп, представники, яких занесені до списків рідкісних видів, оскільки оцінки фауністичного й флористичного багатства істотно залежать від наявності рідкісних видів (рис. 2).

Рисунок 1 – Загальна площа об'єктів ПЗФ Харківської області (у долях)

Аналіз діаграми розподілу категорій об’єктів ПЗФ Харківської області за часткою площі показав, що 60 % від площі території ПЗФ займають національні природні парки, 30 % — регіональні ландшафтні парки, 3,36 % – заказники загальнодержавного значення, 2,22 % – заповідні урочища , 2 % – заказники місцевого значення, 1,46 % — ботанічний сад загальнодержавного значення, 0,41 % – дендрологічний парк місцевого значення, 0,33 % – парки– пам'ятки садово– паркового мистецтва загальнодержавного значення, 0,18 % – дендрологічний парк загальнодержавного значення, 0,12 % – пам’ятники природи місцевого значення, 0,10 % – ботанічний сад місцевого значення, 0,09 % – парки– пам'ятки садово– паркового мистецтва місцевого значення.

Рисунок 2 – Видове різноманіття категорій об’єктів ПЗФ Харківської області

Аналізуючи біорізноманіття ПЗФ регіону (рис. 2), можна сказати, що найбільш багатшими за кількістю видів рослин та тварин виявилися національні природні парки, в яких нараховується 13 рідких та зникаючих видів рослин та 6 видів тварин, занесенних до Європейського списку, ще 4 види червонокнижних рослин та 5 – тварин.

Отже, індикаторною групою стають види, чисельність та існування яких перебувають у критичному стані, тобто такі, яким загрожує зникнення. Найбільш містким на рідкісні та зникаючі види рослин та тварин у Харківській області є національні природні парки. Важливим, в плані збереження фітоценотичного та біотопічного різноманіття, є те, що не має значення, яку площу займає об’єкт ПЗФ, а те, скільки рідких та зникаючих тварин і рослин він зможе зберегти у первозданному стані.

Перелік посилань

Алексеенко М.И. Растительность Харьковской области. Природа и хазяйство/ М.И. Алексеенко. – Х.: Харьк. ун– та, 1971. – 80– 94 с.
Гродзинський Д.М., Шеляг– Сосонко Ю.Р., Черевченко Т.М. Проблеми збереження та відновлення біорізноманіття в Україні/ Д.М. Гродзинський, Ю.Р. Шеляг– Сосонко, Т.М. Черевченко. – К.: Академперіодика, 2001. – 104 с.