ДО ПРОБЛЕМИ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ЗЛИВНИМИ ВОДАМИ З АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ТА МОСТОВИХ СПОРУД
Источник: Сучасні проблеми екології та геотехнології – 2011 / Тези VIII Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів. – Житомир, ЖДТУ – 2010.
До теперішнього часу при розробці проектів дорожньо-мостових споруд зливові води з автомобільних доріг і мостових переходів не завжди розглядаються як основне джерело забруднення прилеглої території і водойм. Збільшення площі водонепроникних поверхонь при будівництві автомобільних доріг і мостових переходів викликає значні зміни в гідрологічному режимі і інфільтраційних характеристиках прилеглої території.
Вплив транспортних засобів на водне середовище призводить до зниження її продуктивності як місця існування, робить неможливим її використання людиною, крім того, вона стає непридатною для побутових, сільськогосподарських і промислових потреб.
Мережа автомобільних шляхів України загального користування включає 172,4 тис. км доріг, з них з твердим покриттям – 164,1 тис. км (без урахування муніципальних, відомчих, внутрішньо господарських). Майже всі автомобільні шляхи України проходять через населені пункти, що не відповідає вимогам до міжнародних транспортних коридорів, адже призводить до обмеження швидкості руху автомобільного транспорту. Асфальтобетонне покриття мають 81% державних доріг, 8,7 % – цементобетонне і 10,2 % – чорне. Місцеві автомобільні дороги в переважній більшості (45,1 %) – це чорні шосе. Асфальтобетонними є 51,1 % територіальних доріг і 23,8 % районних. Сільські дороги на 42,4 % складаються з чорних шосе, на 26,6 % – з білих щебеневих, гравійних, на 19,8 % – з асфальтобетонних.
Рівень забруднення зливових вод з дорожньо-мостових споруд залежить не лише від величини та інтенсивності атмосферних опадів, але і від інтенсивності і складу руху транспортних засобів, кількості дорожньо-транспортних подій, геометричних параметрів автодороги, хімічного складу, природи виникнення забруднюючих речовин і їх джерела; типу покриття проїзної частини та ін.
Нині в нашій країні зливові води з автомобільних доріг найчастіше відводяться в пониження рельєфу з подальшим їх розсіюванням, що суперечить умовам збереження екологічного балансу, оскільки стоки у своєму складі мають велику кількість речовин різної хімічної і органічної природи, які окрім забруднення здатні викликати ерозію на укосах земляного полотна, зсуви і зміну гідрологічного режиму.
Для визначення внеску зливових вод з поверхні автомобільних доріг та мостових споруд були виконані розрахунки об'ємів зливових вод з наступних водозбірних територій м.Харкова – території з високим рівнем благоустрою (1), території сучасної житлової забудови (2) та малоповерхової забудови (3), території промислової зони міста (4), території сільськогосподарського призначення (5) та рекреаційного призначення (6), представлені на рис.1. Були визначені відсоткові частки цих територій в цілому в місті (Q%), а також відсотковий вклад витрати зливових вод з поверхні автомобільної дороги (%АД) та з поверхні мостових переходів (%МП) у загальному об'ємі зливових вод з цих водозбірних територій (1-6).
Рисунок 1 – Результати розрахунків вкладу зливових вод з автодоріг та мостових споруд в забруднень довкілля
Аналіз цих даних показує, що не спостерігається прямої залежності відсоткового вкладу зливові: вод з автомобільних доріг та мостових переходів від частки їх в загальній площі. Максимальний внесок зливових вод з поверхні автомобільних доріг у забруднення довкілля спостерігається для територій високим рівнем забудови, а з поверхні мостових переходів – з території сучасної житлової забудови.