Останнім часом населення планети стало свідком значних природніх катаклізмів, причиною яких вважають глобальну зміну клімату на Землі. Проте вчені не можуть дати однозначне пояснення цієї проблеми. Точніше, зміну клімату, як причину, підтримують усі вчені, проте чим викликана ця зміна і яку тенденцію до розвитку вона має – це все викликає розбіг серед вчених.

Загалом виникають питання стосовно причин виникнення змін, та стосовно напрямку останніх. Відносно причин існує дві головні теорії зміни клімату на планеті: зміни викликані природними факторами, та зміни викликані значною антропогенною діяльністю. Видатний радянський вчений, професор С.П. Капіца має обґрунтоване роз’яснення цьому питанню. Він стверджує, що зміна клімату викликана лише природними факторами, а саме – астрономічними. Найбільший вплив, на думку професора, має сонячна діяльність та Світовий Океан. Сонце може бути теплим або холодним тим самим змінюється кількість тепла, що надходить до поверхні планети. У зв’язку з цим, Світовий Океан – найбільш та найбільш значний резервуар вуглекислого газу – охолоджується або нагрівається. Під час нагріву Океан віддає в атмосферу значну кількість цього газу – головного парникового газу. Вклад людської діяльності загалом ігнорувати не можна, проте вклад її неможливо порівнювати з впливом природних факторів, стверджує вчений.

Стосовно тенденції змін клімату також існує дві головні теорії, а саме: теорія глобального потепління і, як противага, теорія глобального похолодання. Зараз не існує якоїсь переважаючої думки, тому що впродовж всієї історії існування планети потеплення та похолодання чергувалися поміж собою. Прибічники теорії потепління стверджують, що нам треба очікувати найближчим часом збільшення температури поверхні Землі на 1,5-6 °С, це притому, що за останні 100 років, вона збільшилася на 0,7-1 °С. Але останнім часом все більше вчених виступають з тим, що те потепління, свідками якого ми зараз є, являє собою лише наслідок охолодження Світового Океану. В подальшому тенденція до потепління зміниться пониженням температури поверхні планети.

Існує багато інших думок, стосовно майбутніх змін клімату, та причин, що призвели до цього. Проте дати конкретну, однозначну відповідь, хоча б найбільш обґрунтовану, не може дати ніхто. У зв’язку з цим актуальним є виявлення змін температурного режиму на локальному та регіональному рівнях для отримання більш повної та точної картини.

Метою роботи є аналіз температурного режиму Донецької області на прикладі ряду міст: Дебальцево, Красноармійську, Артемівську, Маріуполю та Донецьку. Ці міста вибрані залежно від їх географічного розташування, а саме залежно від розташування їх відносно сторін світу та висоти над рівнем моря.

Загалом, для Донецької області характерним є м’який, континентальний клімат, з помірно холодними зимами та теплим літом. Якщо провести порівняння між температурами наведених вище міст за останні 45 років, то спостерігається тенденція до збільшення середньорічних показників температури.

Рисунок 1 – Графік середньорічних температур міст Донецької області.

Згідно з графіком, середньорічні температури збільшилися на 1-1,5 °С. До того ж, температури Красноармійська, Артемівська та Донецька мають незначний розбіг поміж собою. Це пов’язано з тим, що ці міста розташовані, приблизно на одній висоті відносно рівня моря, у той час, як різниця між висотами Дебальцево та Маріуполя складає 330 метрів. Саме така різниця між висотами обумовлює різницю в 1 °С між температурами останніх.

Якщо ж провести аналіз максимальних та мінімальних температур найхолодніших (січень, лютий), та найтепліших (липень, серпень) місяців зазначених вище міст, то отримаємо наступні висновки. У 70-х роках спостерігалось зниження максимальних температур літніх місяців. У той час температура у середньому становила близько 30 °С і для обох місяців була відносно однакова. Мінімальні ж температури липня та серпня різко відрізняються одне від одного. Майже завжди серпень був набагато холоднішим за липень і його температура інколи становила 1 °С. Для зимових місяців спостерігається інша ситуація. Мінімальні температури мають невелику різницю і в середньому знаходяться в інтервалі – (18-28) °С. проте максимальна температура лютого завжди на декілька градусів вища за показники січня і складала, іноді, -16 °С. Загалом можна зробити висновок, що тенденції до зміни максимальних та мінімальних температур міст Донецької області не спостерігається. Особливо це стосується мінімальних температур, які протягом останніх 60 років були приблизно однаковими.