Біографія
Коротко про себе.
Я, Ірина Юріївна Зайцева, народилася 8 липня 1989 року в місті Макіївка Донецької області. Допитлива і тому займаюся і цікавлюся різними видами діяльності. Намагаюся, щоб робота приносила не тільки задоволення, а й результати.
Раннє дитинство.
Ні для кого не секрет, що саме в ранньому дитинстві у людини формуються основні риси характеру, розуміння, що є добре і що погано. Всі ці навички формуються в період чомучки
, під час якого основними питаннями є а сьто це?
і а чому?
. На всі мої подібні питання цього часу відповіді давала моя бабуся. У дитячий садок я не ходила і була цілком віддана в її руки. Варто відзначити, що бабуся займалася вихованням не тільки мене, а й багатьох моїх друзів. Саме в цей період почали формувати мої лідерські якості. Цікавість пізнання також не обійшло мене стороною. Всі ці якості прищеплювалися шляхом різних пізнавальних ігор, будь то прості піжмурки
або посадка фруктових дерев у дворі нашого кварталу.
Школа. Початок.
У 1996 році я вступила до ЗОШ № 55 I-II ступенів м. Макіївки. Клас мій був дуже дружним і виховувався класним керівником Наталією Вікторовною Полудневою, відповідно до вимог та примх сучасності. У класного керівника ми були її першим випуском. Вона присвячувала нам багато свого вільного часу і вдало організовувала дозвілля. Важко перелічити все розмаїття конкурсів, концертів та, і взагалі, просто цікавих уроків, які вона готувала і проводила разом з нами. Варто відзначити, що наш клас (хай і не повним складом) з року в рік відвідує її вже на новому місці роботи, де з посмішкою згадуємо наше дитинство, дивлячись на тепер вже нових її першокласників...
З першого ж класу батьки вирішили, що для мене недостатньо навантаження у школі та віддали в гуртки співу і танців місцевого Палацу піонерів. Туди я чесно проходила 8 років і до 15 років вирішила, що це все є не мої терена і треба пробувати щось нове...
Школа. Продовження.
Мій перехід в підлітковий вік ознаменувався зміною школи, у зв'язку із закриттям попередньої. З сьомого класу я проходила навчання в ЗОШ № 57 I-III ступенів м. Макіївки. Легко пройшло знайомство з новим класом і новим викладацьким складом. І навчання продовжилось. Наша школа славилася і до цих пір славиться спортивними досягненнями, але як і в будь-який інший школі існував і менш привабливий, але такий привабливі світ наук. Ось у нього-то я і занурилася, щоправда трохи пізніше ніж того мені хотілося...
Школа. Завершення.
Навчання в старших класах ознаменувався створенням команди-новачка КВК. При підготовці до першого ж виступу знадобилося музичне оформлення і, як наслідок, відбулося знайомство з викладачем інформатики Вікторією Анатолієвною Саєнко, вже в позаурочний час. Так був створений колектив, який плідно працює і до цього дня, щоправда вже з оновленим складом.
Співпраця з викладачем інформатики привела до створення спочатку тріо, а потім і колективу з більшою кількістю учасників, який займався наукою. Дебютним виступом на цих теренах стала участь мене та мого однокласника в міській олімпіаді з програмування, де ми з ним розділили перше місце. Далі був конкурс по створенню сайтів, в якому я брала участь у складі команди старшокласників. Потім декілька змінилось русло діяльності, і я почала займатися створенням мультимедійних презентацій для обласного літературноко конкурсу Творча юнь Донбасу
. У цей час почалося моє співробітництво з викладачем літератури Елеонорою Борисівною Яркович, яке стало поштовхом до створення науково-дослідної роботи за романом М. А. Булгакова Майстер і Маргарита
. Наша робота здобула перемогу в номінації Літературна презентація
. Ця ж робота, але вже в більш об'ємному вигляді, підкріпившись дослідженням однією з основних проблем роману, була представлена на обласному рівні Малої академії наук (МАН), де в першому та третьому етапах набрала максимальну кількість балів, що ознаменувалось отриманням посвідчення дійсного члена МАН відділення Філології та мистецтвознавства
. Це стало початком бурхливої наукової діяльності. Протягом одинадцятого класу було здобуто чимало перемог у різних номінаціях, починаючи від історії і закінчуючи інформатикою. Найбільш значущими досягненнями в цей період стала ще одна перемога в обласному конкурсі Творча юнь Донбасу
в номінації Дослідження
та отримання сертифікату учасника обласного конкурсу учнівської електронної книги Світ навколо мене
. Вінцем моєї шкільного життя стало отримання золотої медалі.
Університет.
У виборі спеціальності я не сумнівалася, ще з дитинства я більше часу проводила з батьком і, як наслідок, я легше розбиралася в техніці і її устрої, ніж у всіх інших галузях діяльності, властивих, як правило, дівчатам. Найбільш підходящою, на мій погляд, професією була саме технолог-машинобудівник, тому в Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) я хотіла поступити ще починаючи з 10 класу, що успішно здійснилося після рейтингових вступних іспитів в 2007 році. Так почалися важкі студентські будні, які тривають і донині. У період навчання брала участь у кількох студентських конференціях та олімпіадах з різних предметів (філософія, нарисна геометрія, опір матеріалів, деталі машин, теорія машин і механізмів), було написано кілька наукових статей (філософія, теорія машин і механізмів, магістерська робота).
На початку навчання в магістратурі я прийняла відповідальне рішення про вибір керівника магістерської роботи. Ним стала Тетяна Георгіївна Івченко кандидат технічних наук, доцент кафедри Технології машинобудування
, тому що маючи близько 200 наукових публікацій, в тому числі – монографію, авторські свідоцтва, звіти по науково-дослідній роботі, навчально-методичні видання, саме вона може допомогти вибрати правильний напрям для подальшої наукової діяльності. При виборі теми магістерської роботи основний наголос було зроблено на тому, що потрібно не тільки винаходити щось нове, але й істотно покращувати старе, тому прийшло рішення зайнятися підвищення продуктивності токарної обробки деталей машин за рахунок використання мастильно-охолоджуючих технологічних середовищ.
Плани на майбутнє.
Після закінчення магістратури планую знайти роботу за фахом, продовжити займатися наукою і отримати другу вищу освіту в радикально відмінній сфері діяльності. Взагалі, я не дуже люблю загадувати на майбутнє, тому що життя цікава штука і ніколи не знаєш, куди вона поведе тебе завтра...