Біографія магістра
Дитинство
Я, Бєй Сергій Вікторович, народився в м. Донецьк 14 лютого 1990 року. Незабаром після закінчення університету батьки переїхали в м. Дружківка, де їм надали роботу. В даний час батько – Бєй Віктор Вікторович, працює головним енергетиком ВАТ ,,Енергомашспецсталь” м. Краматорськ, мати – Бєй Людмила Олександрівна – інженер-конструктор ВАТ ,,Дружківський машинобудівний завод”. Брат – Бєй Олександр, навчається в 10 класі і готується до вступу до ВНЗ. З 7 років займається тхеквондо і вже досяг значних успіхів (чемпіон України). Якщо вірити оточуючим мене в той час людям, був дуже галасливий і примхливий. Найяскравіший спогад з дитинства – поздоровлення від ,,справжнього” Діда Мороза, який подарував мені машинку на радіоуправлінні. В 6 років змінив садок, тому випускних у мене було аж 2!
Школа
Першого вересня 1997 пішов у загальноосвітню школу № 12 м. Дружківки. Під час навчання в школі відвідував різні спортивні секції. У 2003 році перейшов до гімназії ,,Інтелект”, з якою пов'язані найтепліші спогади. Неодноразово брав участь в олімпіадах з української та російської мов, фізики, математики. Різні культурні заходи, такі як осінній або зимовий бали, також не проходили повз мене. 11 клас став найважчим. Вільного часу не вистачало, так як потрібно було ходити на додаткові заняття, багато вчитися самостійно і відвідувати курси водіння. Але незабаром ці зусилля були виправдані. Вибір відразу припав на Донецький національний технічний університет (ДонНТУ), так як мої батьки закінчували тоді ще Донецький політехнічний інститут (ДПІ), і місто Донецьк здавалося таким далеким і прекрасним. Тим паче саме там я народився. Випускний став яскравим і барвистим завершенням шкільного періоду.
Університет
Вибрати спеціальність виявилося зовсім не просто. Я точно знав одне – тільки не гуманітарій! Найбільш привабливою видалася спеціальність ,,Телекомунікаційні системи”. Але після не зовсім успішного складання всіх трьох рейтингів зрозумів, що краще не ризикувати. У підсумку, коливаючись між спеціальностями ,,Електронні системи” і ,,Електричні системи і мережі”, вибрав першу. Поступив за підсумками співбесіди. Враховуючи, що електроніка стрімко розвивається і застосовується практично у всіх галузях, вважаю, що зробив правильний вибір.
Життя в гуртожитку заслуговує окремого розділу. Перший курс був більше пов'язаний зі свободою і розвагами, ніж з навчанням. Встигали всі – і вчитися, і гуляти, і відпрацьовувати чергування. Гімном перших курсів стала пісня самого улюбленого музиканта Noize MC – ,,Общага”. Незабаром пощастило побувати на його концерті.
Що стосується навчання, то на 1, 2 курсах воно давалася з трудом. Нудні вища математика і фізика просто-таки самі змушували шукати різні розваги на парах. Я радий, що довелося вчитися під керівництвом таких професіоналів, як Локтіонов І.К., Редько О.Л. Ігор Костянтинович запам'ятався своїми неординарними, але зате загальнодоступними методами навчання, і, звичайно ж, жартами. Роздуми про те, як муха могла опинитися на стелі – зробила петлю або заповзла по стінці, потрібно записувати в мемуари! У 2010 році пройшов виробничу практику на ВАТ ,,Дружківський машинобудівний завод”, де ознайомився із застосуванням електроніки на виробництві.
Далі, коли пішли профільні предмети, з'явився інтерес до навчання, як наслідок кілька семестрів отримував підвищену стипендію. В результаті вийшов середній бал 4,54. Особливо запам'яталися дисципліни, які викладають Сенько В.Ф., Коренєв В.Д., Зорі А.А., Вовна О.В., Тарасюк В.П., Хламовим М.Г. Завдяки їм я створив свій багаж знань, що допомагає мені як в ході навчання, так і при написанні магістерської роботи. Завершення четвертого курсу ознаменувалося одержанням диплома бакалавра з електроніки і надходженням в магістратуру.
Коли стало питання вибору керівника, я, анітрохи не сумніваючись, звернувся до Коренєва В.Д. Цей викладач вразив мене своїм професійним підходом до науки, глибокими знаннями в електроніці. Тему магістерської роботи допоміг обрати мій керівник. Враховуючи, що карамель за обсягом виробництва серед різних видів кондитерських виробів займає одне з перших місць, вважаю, що необхідно контролювати технологічний процес її виробництва.
З самого дитинства постійно цікавився спортом. Маю непогані навички гри в футбол і настільний теніс. До досягнень, звичайно ж, віднесу перемоги на кубку факультету комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики (КІТА) 2 роки поспіль на 2, 3 курсах. Особливо запам'яталася перша ,,victory”, коли в нас ніхто не вірив, і ми були, так би мовити, ,,темною конячкою". Постійно стежив за останніми новинами практично у всіх видах спорту. Одним із захоплень стала гра в букмекерських конторах. Багато входять в азарт і програють купу грошей, але я тримав все під контролем. А в 2009 році став працювати live-коментатором для однієї букмекерської контори. Вже 3 роки практично не пропускаю матчів в Донецьку з футболу, баскетболу, волейболу, хокею, гандболу. Приємно, коли хобі і робота співпадають. Сподіваюся, так само буде і з електронікою.
До хобі також відніс би подорожі. Київ, Львів, Одеса, Севастополь, Харків, Дніпропетровськ – міста України, де вже довелося побувати. У 2011 році відбувся перший виїзд в Європу – до Будапешту. Кожне місто залишило свій слід у моїх спогадах. У Будапешті, наприклад, звичайний червоний перець продають як сувенір.
Плани на майбутнє
В найближчому майбутньому головними для мене є написання і успішний захист магістерської роботи. Надалі планую знайти гідну роботу за фахом, створити щасливу, міцну сім'ю, побачити якомога більше красивих місць в різних країнах.
