ДонНТУ   Портал магістрів

Біографія

Дитинство

Я, Свістельник Денис Миколайович, народився 10 лютого 1990 року в невеликому провінційному селищі під назвою Павлівка, Донецької області. Мої батьки: батько – Свістельник Микола Васильович, працює на шахті Южнодонбаська № 3; мати – Свістельник Тетяна Максимівна, домогосподарка.

У дитинстві я був рухливою і допитливою дитиною, тому часто ліз куди не треба. Особливо любив витягувати заглушки з розеток і самостійно включати різні електроприлади. Так був зіпсований імпортний стереомагнітофон мого брата Артема, брат залишився дуже “задоволений”. Також одного разу батько прийшов втомлений з роботи, і ліг відпочивати, мама перед цим гладила і залишивши праску на підлозі (дарма звичайно) пішла в магазин. Я ж, вдало діставши заглушку з розетки включив праска і почав гладити сплячого, нічого не підозрюючого батька, примовляючи “тато хороший”. Незабаром праска нагрілась і прокинувшись, він схопився і почав бігати по кімнаті і кричати.
Доречі, мені тоді було 3 роки.

Ще мене тягнуло до техніки і я любив розбирати свої іграшки, щоб подивитися як вони працюють і з чого складаються.

Одного разу нам у дитячому саду задали зробити аплікацію з квітами, прийшовши додому я згадав про свою ковдру, там були зображені прекрасні квіти, які і були акуратно вирізані і вклеени. Закінчивши роботу, я урочисто представив свій шедевр, який дуже “сподобався” мамі.

На щастя батьків і оточуючих, дорослішавши і подолавши трирічний бар'єр свого віку мій запал і рухливість зменшилися і мене почало тягнути до знань.

Так до межі чотирьох років я вже повністю знав алфавіт і міг складати прості слова з кубів, а також додавати і віднімати прості числа.

Школа

У 1997 р. я пішов в 1-Б клас загальноосвітньої школи № 1 с. Павлівка, де і провчився всі 10 років. Ще в школі мене почало тягнути до фізики і зокрема до електроніки. До цього часу у мене вже зібралась чимала кількість запчастин від зламаних раніше іграшок і в молодших класах я почав збирати з них свої пристрої, які їздили, дзижчали і блимали. Потім навчаючись у середній школі я почав читати книги по радіоелектроніці і збирав спочатку прості детекторні приймачі а потім і схеми на транзисторах.

Не знаю чому, але я з дитинства не любив читати художню літературу, тому мені було дуже важко проходити шкільну програму в цьому напрямі. Але читати я любив. Так як мій батько був радіоаматором, то у нього збереглося безліч технічних журналів того часу, таких як «Юний технік» і «Моделіст конструктор» і декілька книг про радіо. На цій літературі я і виріс.
Знаковою подією в моєму житті була купівля ігрової приставки. І ось, після закінчення 3-го класу все таки вдалося вмовити батьків.

До речі, це була легендарна 8-ми бітна Денді. Ігри на ній незабаром набридли, але так як це була не проста консоль, вона мала повноціну клавіатуру, а на картриджі бував інтерпретатор Бейсіка, я потроху почав долучаться до програмування на цій дуже “складній” мові.

Подорослішавши, цей пристрій перестав мене влаштовувати і я почав подумувати про повноцінний комп'ютер, і до середини 9-го класу моє бажання здійснилося. Незабаром грати в ігри набридло і я почав вивчати різні мови програмування і писати веб сторінки.

Навчаючись у школі, всі чекають з величезним нетерпінням літніх канікул, я не був в цьому винятком. Я не любив їздити в різні табори, власне я був у літньому таборі один раз і це лише підкріпило моє негативне ставлення до них.

Логічним завершенням шкільних років став вступ в Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) на факультет комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики (ФКІТА), склавши вступні іспити.

Університет

Вибір місця отримання вищої освіти був не дуже складним. Так як в наших краях існує тільки один технічний університет, вибір припав на нього.

Бути програмістом я не хотів, бо знав що це таке і написання програм в кілька рядків не йде в ніяке порівняння з серйозною роботою програмістів. Але мене цікавило апаратне забезпечення комп'ютерів.

Вибір спеціальності був цілком усвідомленим, так як ще зі школи я хотів пов'язати свою професію з електронікою, я був здивований, коли дізнався про існування спеціальності, яка так і називалася “Електронні системи”. Під час навчання в університеті, я пізнав величезну кількість найрізноманітніших наук, і не можу сказати, що хоча б одна з них мені не знадобилася. Адже кожна область знань внесла свою частку у формуванні моєї особистості.

На молодших курсах мені особливо запам'яталися дисципліни, що викладалися Редьком О.Л. і Локтіоновим І.К., а на старших курсах дисципліни, що викладаються Сеньком В.Ф., Кореневим В.Д., Зорі А.А., Хламовим М.Г. Завдяки цим викладачам я створив свій багаж знань, що допомагає мені як в ході навчання, так і при написанні магістерської роботи.

В якості наукового керівника я обрав Кочина О.Є. так як він має великий досвід проектування мікропроцесорних систем. Тему магістерської роботи під назвою Система управління високовольтною коміркою я обрав тому, що дана тема залишається популярною так як існуючі системи працюють не ідеально і вимагають модернізації. В подальшому після захисту магістерської роботи планую далі працювати в цій галузі.