Біографія
Дитинство
Я, Дорош Андрій Ігорович, народився 6 квітня 1990 року в місті Донецьку. Батьки хотіли дівчинку, але я вирішив інакше. Цей факт багато разів підтверджував мій старший брат, розповідаючи в дитинстві, що після мого народження тато дуже сумував з приводу не відбувшоїся дівчинки. Мої батьки: батько, Дорош Ігор Олександрович – слюсар-ремонтник в Ремонтно-енергетичному цеху ПрАТ Донецьксталь
; мама, Дорош Інна Леонідівна – домогосподарка; старший брат, Дорош Олександр Ігорович – інженер по комплектації ТОВ Донпроменерго
.
У дитячий садок мене не взяли через моє слабке здоров’я і частих хвороб. Моїм виховання і дошкільною освітою займалася мама, тому що Донецька фабрика іграшок
, в якій вона працювала, на той момент простоювала без роботи. У дитячі роки найбільш приємними спогадами були літні поїздки на море, але через складні фінансові проблеми в сім’ї вони були дуже рідкісними.
Школа
Через те, що я не закінчував дитячий сад у батьків виникли проблеми з оформленням мене в школу, але все обійшлося і мене прийняли. Першого вересня 1997 року я пішов в перший клас школи № 112.
У шкільні роки весь вільний час після школи та на канікулах провів на футбольному полі з друзями у дворі. У 2003 році батьки купили комп’ютер брату для дипломної роботи, а я почав вивчати комп’ютерні основи.
Улюбленими предметами були математика, економіка, інформатика, хімія і географія. Найбільш легкими серед цих предметів у вивченні були математика та інформатика, але дуже подобалися лабораторні та практичні заняття з хімії з реактивами і з фізики. Брав участь у районній олімпіаді з фізики, але не склалося.
Після дев’ятого класу потрібно було приймати рішення між вибором надходження до технікуму або продовження навчання в школі. У результаті батьки на моє прохання визначили мене в десятий клас з профільним комп’ютерним напрямом.
Університет
При вступі до університету був вибір між комп’ютерними науками і економікою, але вибір зробив на користь більш перспективних інформаційних технологій. Завдяки зовнішньому тестуванню я без проблем поступив на бюджетну форму. До слова, я подавав документи в три університети на спеціальності з інформаційним та економічним напрямками і в усі вступив. Але при виборі університету вирішив залишитися в ДонНТУ на спеціальності Інформаційні управляючі системи та технології
, тоді ще факультету Комп’ютерних інформаційних технологій і автоматики
вирішивши, що це найбільш перспективна спеціальність для мого подальшого навчання та професії.
Навчання в університеті була цікавою і непередбачуваною для мене. На мій погляд найбільш корисними були такі предмети: Основи ООП
, Організація баз даних та знань
, Основи об’єктно-орієнтованих БД
, Технології програмування та створення програмних продуктів
, Моделювання систем
.
Починаючи з третього курсу кафедра Автоматизовані системи управління
перемістилася на факультет Обчислювальної техніки та інформатики
, який надалі перейменували в факультет Комп’ютерних наук і технологій
.
В якості наукового керівника вибрав доц. Світличну Вікторію Антонівну. Вона хороший викладач і фахівець в напрямку моделювання систем і транспортних завдань, які мене цікавлять.
До четвертого курсу підходив з особливою відповідальністю тому, що потрібно було якомога швидше все здати і готуватися до державного іспиту, що в принципі я і зробив. Іспит я здав на відмінно і середній бал дозволяв пробувати свої сили в надходженні на магістратуру. Вступні іспити далися легко, а про вступ до магістратури я дізнався, відпочиваючи на морі в Бердянську.
Для магістерської роботи обрав тему Система аналізу впливу соціальних факторів на виробничий процес підприємства
. Суть завдання полягає у використанні нейронних мереж для аналізу фінансового стану підприємства з метою знаходження найбільш оптимального розподілу фінансових коштів і отримання більш високого прибутку.
Плани на майбутнє
Перша і на сьогоднішній день найголовніше завдання – захистити диплом. По закінченню навчання хотілося б знайти роботу за фахом, яка б задовольняла мене як матеріально, так і духовно, роботу де б я зміг реалізувати свій потенціал. Що ж до непрофесійних планів, то хотілося б подорожувати в екзотичні країни, і побувати на карнавалі в Ріо.