ФІЛОСОФСЬКО-СВІТОГЛЯДНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ЕТАПУ НТР У КОНТЕКСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДИЗАЙНЕРІВ ОДЯГУ ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯ

Автор: Л. М. Дерман

Источник: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/Uk_msshr/2010_16_1/derman.pdf

Завдання, що ставилися перед дизайнерами XX століття, під впливом технічного прогресу, значно змінилися, що призвело до глобальних змін у сфері дизайну й моди як культурних явищ. Тому в роботі зокрема, надається аналіз соціальним функціям моди та дизайну в просторі масової культури XX-XXI ст., розглядається взаємодія моди, екологічного дизайну з НТР.

Сутність питання, що підіймається у статті, знаходиться на перетині термінологічних дефініцій декількох галузей науки, що мають як теоретичний, так і практичний характер, зокрема, філософії, історії, соціології, дизайну, інноваційних технологій, що і зумовило звернення до робіт, автори яких вели дослідження у різних сферах наукового та соціокультурного життя.

Методологічну основу питання про філосовсько-світоглядні проблеми сучасного етапу НТР у контексті діяльності дизайнерів одягу XX-XXI ст. складають роботи І.Андрєєвої, О.Гомілко, А.Гофмана, Ф.Дішера, В.Зомбарта, Н.Камінськой, В.Кандінського, І.Канта, М.Килошенко, Л.Когана, Ю.Легенького, М.Мерцалової, Н.Страхова, Е.Тейлора, З.Фрейда, К.Юнга тощо. Ці напрацювання мають як науковий, так і оглядовий характер.

Важливе місце в історії моди та дизайну посіли роботи В.Зомбарта, який тлумачить всі явища моди однією спільною рисою – комерційними інтересами підприємців. Вивчення досліджень сучасних авторів, що спеціалізуються на аналізі того або іншого аспекту моди та дизайну, дало змогу виокремити відносно самостійні напрями її аналізу.

Наприклад, економічний підхід; над цим питанням працювали С.Анічкина, І.Архипова, Н.Фролова тощо. Серед різних функцій моди дослідники виділяють як предмет спеціального аналізу її економічну роль, вивчають вплив і використання моди, дизайну в економічній сфері життєдіяльності суспільства. Над цим питання працювали В.Борев, А.Коваленко, Л.Петров.

Теоретичною основою роботи стали праці вітчизняних і зарубіжних авторів, що сформували базисні поняття теорії і історії культури. До них належать філософські та естетичні праці Г.Блумера, Ж.Бодріяра, Г.Зіммеля, В.Зомбарта, І.Канта, Т.Кузнецова, Ю.Лотмана, Х.Ортеги-і-Гассета, Д.Річардсона, Г.Спенсера тощо, а також праці з теорії і
історії моди І.Бандури, Р.Барта, Е.Кирєєвой, Г.Кребера, Л.Орлової, Л.Харченкова тощо.

Мета роботи полягає у розкритті філософсько-світоглядних проблем на сучасному етапі НТР у контексті діяльності дизайнерів одягу XX-XXI ст.

Історія розвитку людства, зокрема, XX-XXI ст. свідчить про те, що важливі зміни в економічній, культурній, соціальній і суспільно-політичній сфері життя відбувалися за умов науково-технічної революції. Будь-які зміни у сфері матеріального виробництва, викликані науково-експериментальною діяльністю, зумовлюють зміни у соціально-політичному, філософсько-світоглядному житті людей. Такі зміни не завжди є очевидними, й часом їх наслідки спрогнозувати досить важко. У XX ст. відбувалися суттєві зміни в різних сферах суспільного життя: змінювалася політична система, економіка, змінювалися культурні цінності тощо. Наприклад, змінилися поведінка й уподобання людини у сфері побуту, міжособового спілкування, що визначається не лише елементами духовної культури, але і таким важливим явищем, як мода [9, 12].

Мода – явище, що становить значний пласт культури і відіграє важливу роль у визначенні форм соціальної поведінки, манері одягатися, стає засобом вираження ідеалів різних шарів суспільства тощо. У XX-XXI ст. зміна напрямів і тенденцій в моді охоплює всі сфери життя й верстви населення. Подібні трансформації відображають процеси, що стосуються суспільного життя, філософсько-світоглядних процесів, зокрема, характеризуються розвитком НТР та пов’язаними з цим можливостями в промисловому виробництві одягу. На цьому етапі завданням дизайну в одязі є не лише захисна функція, а й реалізація світоглядних, загальнолюдських, морально-естетичних норм і принципів. Мода виступає знаком, символом, що забезпечують включення індивіда в ту чи іншу форму спілкування, верству населення тощо [6]. Сьогодні науково-технічна революція розвивається як технологічна, тобто провідними в ній є новітні технології, проте великого значення набувають і філософсько-світоглядні проблеми, що з цим пов’язані. Філософсько-світоглядна орієнтація людини – осмислення нею ролі й місця у суспільстві і на планеті загалом, розуміння відповідальності за свої вчинки, вибір напряму власної діяльності тощо. Тут чи не найголовніша роль належить філософії, що спонукає до критично-рефлексійної роботи, інтелектуальних роздумів над цінностями людського буття, призначенням людини, раціональністю її дій, мораллю, ставленням до світу тощо. Ідейним підґрунтям сучасної філософії є загальнолюдські пріоритети і цінності. Сьогодні світоглядні уявлення і переконання молодого покоління формуються у контексті переоцінки нашого історичного минулого, НТР, розмаїття думок, поглядів на різні аспекти суспільного життя тощо. За таких умов, аби не розгубитися у розмаїтті сучасних суспільних, наукових, мистецьких, політичних, економічних процесів необхідна духовна вісь, якою стає філософсько-світоглядна культура. Адже, філософія повсякчас сприймає недосконалість світу повсякденної реальності, суспільних відносин, знищує сталі стереотипи, знаходиться у пошуку гармонії людини зі світом. Філософія у своїй світоглядно-науковій іпостасі є елементом культури, науки, духовного та інтелектуального життя й створює світоглядні орієнтири, відіграє роль генератора нових наукових ідей, вчень, теорій тощо [7; 19].

Характерною рисою останніх років можна вважати НТР – освоєння принципово нових, раніше не використовуваних енергоносіїв, матеріалів, технологій тощо. На НТР покладаються багато надій у вирішенні глобальних проблем, що стоять перед людством: екологія, зменшення сировинних запасів різного походження, перенаселення планети, голод, виживання Homo Sapience, як біологічного вигляду тощо [19; 33]. Сама по собі НТР не може бути поганою або хорошою, це тільки суб’єктивне розуміння людей. Проте, НТР
незважаючи на її потужний розвиток, дає базу для становлення людства, й від того, як застосовуватимуться нові знання, технології й винаходи, залежить яким чином на людство
вплине НТР. Розглянемо протиріччя, що виникають разом із НТР. Наприклад, витіснення більшої частини населення з активної сфери діяльності, що призводить до безробіття, пасивного способу життя тощо. НТР може забезпечити людину всім необхідним, але й позбавити її стимул-реакції до розвитку, досягнення нового і зробити її безпорадною. Утім, не зважаючи на негативні сторони, НТР спрямована на покращання життя людей. Це і розширення горизонтів пізнання, і глобальні мережі, й інфраструктура, покращення умов життя, можливість духовного зростання, гуманізація пізнання, незалежність від зовнішніх факторів тощо.

Термін «технологія» має ряд смислових навантажень: використовується в промисловості, науці, мистецтві, дизайні та інших сферах. Загалом, це може тлумачитися і як культурне поняття, пов’язане з мисленням і діяльністю людини. НТР продукує «високі технології», які зазвичай ґрунтуються на новітніх досягненнях фундаментальних наук і взаємодіють з іншими, тобто, відбувається інтеграція низки природничих, математичних, технічних знань та практик тощо. І якщо раніше між собою взаємодіяли тільки близькі по суті науки, то нині спостерігається взаємодія наук і галузей, далеких один від одного. Таким
чином, відбувається посилене взаємопроникнення й взаємозв’язок наукових дисциплін, що
тягне за собою формування міждисциплінарних наук та галузей [9].

У дизайні одягу, наприклад, вперше створюється технологія принципово нового способу обробки виробів: променеві, хімічні тощо. Ці способи у десятки разів підвищують продуктивність праці, підіймають ефективність використання і збереження ресурсів тощо. НТР не тільки вирішує наукові завдання, але й ставить нові завдання. Наприклад, застосування «штучного інтелекту», що використовується в дизайні, зокрема, у моделюванні
одягу; з’являються «розумні» тканини, одяг-трансформер тощо. У наш час є багато фантастичних припущень і вигадок, зокрема, і теоретичних досліджень пов’язаних із появою «розумного одягу зі «штучним інтелектом» одержали практичне втілення і застосування. Не тільки науковці, але й філософи активізували пошук раціонального і адекватного аналізу та опису подій, пов’язаних із філософсько-світоглядними проблемами сучасного етапу НТР у контексті діяльності дизайнерів одягу XX-XIX ст., і разом із тим протиріч щодо суб’єктивного, об’єктивного й ефективного передбачення подій майбутнього, зокрема, заходів, що унеможливили б колапс людства тощо [25]. Нині, аби відповідати часові й сучасним тенденціям, дизайнери повинні надихатися і звертаються не тільки до філософських, політичних чи економічних питань, але й до фундаментальних досягнень наукових поприщ – високих інформаційних технологій, генної інженерії, біотехнологій, нанотехнологій, нових технологій переробки та утилізації різних матеріалів, тканин тощо.

Усі ці сфери набувають великого значення у сучасному дизайні; це і поява «розумних тканин», що регулюють температуру тіла, лікують, змінюють форми, колір тощо. Це і еко-дизайн – провідна течія, практично революційний крок у дизайні. Сьогодні, еко-тренд в одязі посів місце в сегменті luxury [18, 20]. Проте, незважаючи на позитивні сторони, що відкривають наукові досягнення в подолання «глобальних протиріч», викликають і суперечності та філософсько-світоглядні проблеми. Очевидно, що подібні надвисокі біо- і нанотехнології назавжди можуть позбавити нас загрози голоду, покращити екологічну ситуацію, умови життя, пом’якшити глобальну кризу тощо. Проте, такі зміни безсумнівно, хоч і поступово, призведуть до глибоких змін у розподілі активного природонаселення, трансформації менталітету, культури, системи цінностей, зокрема, світогляду і філософії. Усі ці тенденції просліджуються уже зараз, проте, на жаль, вони мають не тільки позитивний, але й негативний характер: соціальний рейтинг певних наук занепадає, нівелюються соціальні, культурні традиції, змінюється система цінностей тощо. НТР, що має місце і в дизайні одягу, також, є однією із причин цього, адже нові технічні новинки полегшують нам життя. На ринку з’являються кросівки, що накачують м’язи стегон, ніг; одяг, що корегує форми тіла як візуально, так і фізично, отож, відпадає і потреба у фізичних тренуваннях тощо [4, 11, 13].

Слово «мода» походить від латинського «modus», що використовувалося філософією XVII – XVIII ст. як скороминуща властивість матерії чи предмету [13]. Мода певною мірою соціально-психологічний і культурний феномен. Вона часто асоціюється не тільки із змінами в одязі і предметах побуту, а й має важливе соціальне значення. Вона проникає в науку, мистецтво, політику, ідеологію, є віддзеркаленням світогляду тощо. Мода впливає на окремі соціально економічні процеси [4]. У міру розвитку НТР і разом із тим виробництва, індивід отримує можливість задовольняти свої потреби як кількісно, так і якісно. Пропорційно розвитку виробництва зростає і вплив моди, що диктує виробництву свої закони, сформовані суспільним смаком. Проте виробництво також обумовлює домінування певного суспільного смаку, моди. Потреба визначається розвитком НТР, матеріальними і соціальними умовами життєдіяльності людей. Характерною особливістю НТР є виникнення кризових ситуацій в системі виробництва, і як наслідок – становище, в якому всі можливості «високих технологій» виявляються не актуальними. Відповідна ситуація спостерігається і в дизайні одягу. Історія костюма нараховує стільки ж віків, скільки й історія людства, тому, вигадати щось принципово нове практично неможливо. За таких умов в експериментальному дизайні починають застосовуватися «розумні» тканини. Вони комфортніші, ніж шкіра, – зігрівають у мороз, охолоджують у спеку, змінюють розміри залежно від температури. Яскравий тому приклад – сорочка, до складу тканини якої входить нікель, титан і нейлон. подібний сировинний продукт має специфічну характеристику, що дістала назву «пам’ять форми». Разом із підняттям температури навколишнього середовища або тіла, рукава сорочки за секунди підіймаються від зап’ястя до ліктя, а з падінням температури довжина рукава відновлюється. Така сорочка не зминається і за будь-яких умов повертає первісну форму за 30 хвилин. На сьогодні, у світі існує близько 200 подібних сорочок; усі вони мають сірий колір. Проте, собівартість подібних виробів ще дорога, кожна така річ коштує 3750 $, тож запускати у масове виробництво цей продукт ризиковано, адже нині ще не відомий попит на нього [18].

Інша розробка – жакет, що зігріває людину, незалежно від навколишньої температури. Цей винахід одержав назву «Абсолютний нуль» (The Absolute Zero). У цій моделі використовується унікальна речовина аерогель. Представники компанії Corpo Nove підкреслюють, що на 99,8% цей матеріал складається з повітря, і є найлегшим у світі.
Принцип дії цієї тканини достатньо простий – повітряний прошарок слугує ізолятором. Цю
властивість ще в минулих століттях використовували в середньоазіатських ватяних халатах, в північно-сибірських шубах, у «пуховиках» тощо. Цікава новинка від компанії-виробника Corpo Nove – модель жакету, що нагрівається за рахунок приєднання до механізму мотоцикла. Енергія, що виробляється, надходить через дроти до одягу. Зокрема, у такі вироби вмонтовані батареї для підзарядки на випадок, якщо поруч не має транспорту. У поліпшену модель цього жакету вбудований міні-комп’ютер, що програмує нагрів різних частин тіла. Проектувальники цих виробів твердять, що їх споживачі – це не колекціонери екстравагантного вбрання, а пересічні машиністи, «далекобійники», що потребують комфортного одягу, що захищав би від перепадів температур. Проте, очевидно, що звичайний машиніст навряд чи зможе придбати собі жилет, ціна якого дорівнює вартості вагону [24; 25]. У цій ситуації складно сказати, чи це дизайнерський стиль, розрахований на успіх в сучасному суспільстві hi-tech, чи це песимістичний погляд в екстремальне майбутнє.

Поміж найбільш екзотичних hi-tech моделей можна відзначити жакет-телевізор. Дизайнер Стефан Фітч – автор моделі запропонував шкіряний жакет, у спину якого вмонтований монітор. На думку Фітча, конструкція буде актуальною і користуватиметься популярністю у комівояжерів і рекламних агентів, що працюють на вулицях, зокрема, цей виріб може скласти конкуренцію будь-якій іншій «вуличній рекламі». Разом із тим чим більше модернізуються тканини і конструкції одягу, тим більшого попиту набувають натуральні тканини: льон, бавовна, шерсть тощо. Проте, незважаючи на це дизайнери одягу готові до моди на високотехнологічні матеріали. Вироби, створені з використанням нанотехнологій, вже скоро можуть повністю захопити ринок офісного одягу, який лише в США складає 10 млрд. доларів на рік. Такі модернові моделі вже представлені у компаній-виробників провідних брендів, наприклад, Hugo Boss, Rene Lezard, Brooks Brothers, L.L.Bean і Marks & Spencer. Ще ніколи НТР і високі технології не мали такого впливу на високу моду [4]. Соціологічні опитування показують, що сучасні покупці із задоволенням готові придбати одяг із високотехнологічних матеріалів. Наприклад, за даними аналітичної
компанії NPD Group, минулого року 58% американців і 33% американок купували одяг із використанням пилонепроникних матеріалів. Приблизно кожен четвертий придбав моделі з водонепроникною тканиною, а 37% – із захистом від бруду. Торік, у США було продано чоловічого одягу на 55 млрд. доларів, 8,8 млрд. доларів із них – одяг із різними поліпшеними технологічними рішеннями, ця цифра на 16% більше, аніж у 2000 р. Серед жіночого одягу (ринок $105 млрд.) доля одягу з технологічними новинками значно менша – всього 2%. На думку аналітиків, ця цифра може геометрично зрости протягом 5 років. Вони стверджують, що нові технології до 2012 р. захоплять майже 50% ринку чоловічого одягу, а до 2013-2015 рр. – половину жіночого ринку [24; 25].

У XX-XXI ст. масовість є типовою рисою соціальних процесів. Це явище прослідковується у різноманітних сферах соціального, економічного, політичного і культурного життя тощо. У всіх індустріально розвинених країнах зросла роль мас. Масовість охопила багато соціальних процесів, сфер діяльності, зокрема, дизайн і моду. У дизайні та мінливості моди виявляється властиве людині бажання до новизни, одночасно в моді відбиваються багато соціальних і політичних процесів, просліджується вплив НТР. Як показав аналіз літератури, процеси, що характеризують розвиток дизайну костюма в XX-XXI ст. у контексті філософсько-світоглядної проблеми сучасного етапу НТР, не достатньо висвітлені, й, зокрема, не отримали науково-концептуальної розробки. Дизайн – одне з найбільш поширених і найшвидше реагуючих на будь-які зміни в суспільно- політичному житті явище. Мода та дизайн розглядаються з різних позицій вже декілька століть, зокрема і в філософсько-світоглядній проблематиці, але з розвитком НТР, це питання ставиться дедалі гостріше і є досить актуальним [11]. Наприклад, нещодавно у Токіо відбувся показ мод, де моделі представили колекцію светрів і плащів із вшитими або
вбудованими у одяг програвачами у форматі MP-3, що умикаються натисненням кнопки, розташованої на рукаві або кишені. Цікавим проектом була колекція із риб’ячої шкіри. Залежно від якості та технології обробки, риб’яча шкіра може бути м’якою, як замша, і твердою і прозорою, як пластик.

На початку XX ст. НТР торкнулася і текстильної промисловості. На ринку почали з’являтися найтонші бавовняні тканин: серпанку, мусліну тощо. У 60-70 роки ХХ ст. популярність космонавтики надихнули дизайнерів на створення нових блискучих тканин і матеріалів, з яких шився верхній одяг, що був аналогом скафандрів із залізними блискавками. Це була данина ракетному століттю. Технічний прогрес прискорює мінливість моди, і нині вже кожен незначний проміжок часу викарбовується в пам’яті характерними рисами. Адже, якщо раніше, ще до XIX століття, мода відрізнялася періодами, епохами, то сучасний дизайн, відраховує не століття, а – роки, місяці, сучасні модні тенденції створюються на сезон [2, 3, 4]. Цікавим є питання і щодо функції моди, механізмів її виникнення і розповсюдження. Мода, за своєю природою – феномен психофізіологічного, соціально-психологічного, філосовсько-світоглядного, соціально регулятивного тощо [19]. Б.Паригін і Г.Шубін підкреслюють три найважливіші функції моди: комунікативну, інтеракційну і компенсаторну. Комунікативна функція – обмін інформацією, мода виступає як соціальний знак, символ авторитету, престижу тощо. Інтеракційна – своєрідний засіб узгодження дій, спосіб взаємодії. Мода в цьому випадку орієнтує суспільство на визнаних лідерів, світських осіб, об’єднує відповідно до певного способу життя і поведінки, стимулює цікавість до новинок. Компенсаторна функція задовольняє потреби, виступаючи як індикатор і регулятор соціальних потреб. Психологічна
функція моди, в сучасному суспільстві часом навіть дещо важливіша за інформаційну. Адже, психологічні віяння, світогляд, впливають на людей, що зумовлює вибір товару, вимоги до нього, уподобання тощо. Наприклад, нав’язливість реклами викликає бажане для виробників ставлення до їх виробів, новацій, технологій тощо. Західні економісти і філософи визнали, що людина під впливом реклами сприймає як власні потреби, так і переймає ті, що нав’язані їй. Як приклад, за твердженням Веркора і Коронеля в романі «Квота, або прибічники достатку», людина обмежена у своїх потребах, але відносно тих речей, що існують. Таким чином, людство винаходить потреби в тих чи інших речах. Адже тоді постає питання чи була така нагальна потреба, наприклад, у водонепроникній сорочці, чи білизні з антибактеріальним ефектом, чи одягом, виготовленим із вторинної сировини. Сьогодні це актуально особливо коли говорити про еко-дизайн [6, 10, 12]. Екологічний дизайн – парадигма бачення сучасних планетарних реалій, коли екологічні питання набувають актуальності вже в одязі. Екологічний дизайн є узагальнюючою номінативною ознакою, що так чи інакше пов’язана з модою.
Світогляд, що формується в культурі як екологічний рух, заслуговує значної уваги.
Нині таке специфічне світосприйняття стає домінантним філософським баченням их трансформацій, які йдуть на зміну ХХ ст. Сьогоднішні еко-мода все активніше просувається у маси. Міжнародні періодичні журнали «Vogue», «International Textile», «Elle», «Shape» все частіше звертаються до екологічної проблематики. Аналіз останніх публікацій підтверджує, що еко-дизайн має вплив на соціокультурне життя. З одного боку, ідеологічно-екологічний бум нині набуває обертів в дизайні одягу, в культурі, пов’язаний з двома тенденціями. Перша – намагається підняти етнокультуру, сказати, що планета – наш дім; друга тенденція – ситуація, коли одяг стає невід’ємною частиною людини, й в цих умовах виникає одна культурна пластика [2; 12].

Основою екологічного дизайну є одяг, виготовлений із застосуванням новітніх технологій, натуральних, екологічно безпечних матеріалів, що не шкодять здоров’ю та легко підлягають утилізації. Сировиною для такого одягу можуть бути тканини: бавовна, вовна, льон або бамбук. Але ці тканини повинні виготовлятися з сировини, вирощеної без використання пестицидів та додавання хімікатів і шкідливих речовин тощо. Проте, це може бути одяг, зроблений із тканин, для виробництва яких використовуються продукти вторинної переробки, наприклад, пластмаси [14; 23]. Хвиля еко-дизайну або екологічно безпечна мода, що останнім часом охопила світ, набуває виміру культуротворення й виступає одним із найпопулярніших fashion напрямів.

Отже, характерною рисою останніх років є НТР, що має значний вплив на соціокультурне життя людей, їх світогляд тощо. Філософи сучасності активізували пошук найбільш доцільного і адекватного аналізу явищ і протиріч НТР, пов’язаних із філософсько- світоглядними проблемами та діяльністю дизайнерів одягу XX-XIX ст. Для прогресу НТР і філософсько-світоглядної проблематика, що з цим пов’язана, характерне комплексне поєднання революційних і еволюційних змін, перетворень. Багато висунутих нині теорій і концепцій щодо розвитку і впливу НТР, пояснюють глибинні зміни в економічній і соціальній структурах. Філософсько-соціальні проблеми, що спричинені НТР пов’язані з:

– універсальністю і всеосяжністю НТП, що поширюється на усі галузі і сфери людської

діяльності;

– динамікою розвитку науково-технічних перетворень: скороченням часу між

відкриттям і впровадженням у виробництво, постійним застаріванням і оновленням тощо;

– зростанням наукоємного виробництва;

– економічним використанням сировини і трудових ресурсів тощо.

Філософсько-світоглядна орієнтація людини насамперед спрямована на осмислення нею свого місця і ролі в суспільстві та планеті, а також розуміння відповідальності за вчинки, правильний вибір напряму діяльності тощо. Аби йти в ногу із часом і відповідати сучасним тенденціям, дизайнери повинні надихатися і звертатися не тільки до суто філософських, політичних чи економічних питань, але й фундаментальних досягнень провідних наукових поприщ – високих інформаційних технологій, генної інженерії, біотехнологій, нанотехнологій, нових технологій переробки та утилізації матеріалів, тканин тощо, адже усі ці сфери нині набувають великого значення у дизайні.

Джерельні приписи

1. Барт Р. Система моды. Статьи по семиотике культуры / Ролан Барт: Пер. с. фр. С.Н.

Зенкина. – М.: Издательство им. С.Сабашниковых, 2003. – 512 с.

2. Глазычев В. О дизайне. Очерки по теории и практике дизайна на Западе / В.О.

Глазычев. – М.: Искусство, 1970. – 517 с.

3. Еллюль Ж. Техніка, або виклик століття. Сучасна зарубіжна соціальна філософія:

Хрестоматія / Ж.Еллюль.– К.: Либідь, 1996. – 396 с.

4. Ермилова Д.Ю. История домов моды: Уч. пос. для вузов / Д.Ю. Ермилова. – М.:

Академия, 2004. – 288 с.

5. Зедльмайр Х. Утрата середины / Х.Зедльмайр: Пер. с нем. С.Ванеяна. – М.: Прогресс

– традиция, 2008. – 640 с.

6. Исаев В.Д. Человек в пространстве цивилизации и культуры / В.Д. Исаев. – Луганск:

Світлиця, 2000. – 188 с.

7. Карась А.Ф. Філософія Олександра Кульчицького // О.Кульчицький. Основи

філософії і філософічних наук / А.Ф. Карась. – Мюнхен-Львів, 1995. – 297 с.

8. Ковриженко М. Креатив в рекламе / М.К. Ковриженко. – СПб.: Питер, 2004. – 253 с.

9. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного

розвитку. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями: хрестоматія / П.Козловський. – К.:

Ваклер, 1996. – 236 с.

10. Лармин О.В. Эстетический идеал и современность / О.В. Лармин. – М.: Педагогика,

1964. – 148 с.

11. Легенький Ю.Г. Система моды: культурология, эстетика / Ю.Г. Легенький, Л.П.

Ткаченко. – К.: Легпромбытиздат, 1991. – 416 с.

12. Легенький Ю.Г. Філософія моди / Ю.Г. Легенький. – К.: КНУКіМ, 2008. – 374 с.

13. Мода и стиль: современная энциклопедия / Под ред. В.А. Вологодина. – М.: Аванта,

2002. – 482 с.

14. Морен Э. Утраченная парадигма: Природа человека / Эдгар Морен. – К.: КАРМЭ-

СИНТО, 1995. – 222 с.

15. Нельсон Д. Проблемы дизайна / Д.Нельсон. – М.: 1971. – 413 с.

16. Ніцше Ф. Так казав Заратустра / Ф.Ніцше: Пер. з нім. – К.: Фоліо, 1993. – 379 с.

17. Суханцева В.К. Метафизика культуры / В.К. Суханцева. – К.: Факт, 2006. – 368 с.

18. Ткачеко Л.П. Мода як естетичний феномен: автореф. дис... канд. філос. наук: спец.

09.00. 08 / Л.П. Ткаченко; Ін-т філософії ім. Г.Сковороди НАН України. – К., 1999. – 17 с.

19. Хесле В. Философия и экология / В.Хесле. – М.: Наука, 1993. – 287 с.

20.Шандренко О.М. Віртуальний світ моди от кутюр [Текст] / О.М. Шандренко //

Мистецтвознавчі зап.: Зб. наук. праць. – К.: Міленіум, 2008. – № 14. – С. 143-150.

21. «Био аксесуари» [Інтернет ресурс]: Журнал об экологически дружественном образе

жизни для всех / Режим доступа: http://megreen.org.ua

22. «Текстиль здоровье и экологический дизайн» [Інтернет ресурс]: ТМ Росийские

торговые марки / Режим доступа: http://www.rustm.net.

23. «Эко-платья Robin Barcus» [Інтернет ресурс] / Режим доступа: http://www.

liveinternet.ru.

24. Гелебар К. Проект «Экологически безопасная мода» [Электронный ресурс] /

К.Гелебар / Режим доступа: http://www.proobraz.ru.

25. Байдаров Э.У. Влияние глобализации на культуру и ценности человека [Электрон.

ресурс]: Credo New. Теор. филос. журнал / Э.У. Байдаров / Режим доступа: http: //www.orenburg.ru.

Резюме

Досліджуються філософсько-світоглядні проблеми сучасного етапу НТР у контексті діяльності дизайнерів одягу XX-XXI ст. Визначається вплив НТР на світогляд та соціокультурне життя.

Ключові слова: мода, НТР, світогляд, соціокультурне життя, екологічний дизайн,

стиль.

Summary

World philosophical-view problems of the modern stage of HTP in context of activity of

designers of clothes of XX-XXI of century

In the article are probed philosophical and ideological problems of contemporary STR. The

role and impact of scientific and technological revolution in ideology, social and cultural life.

Key words: fashion, STR, ideology, social and cultural life, ecological design, style.

Аннотация

Исследуются философско-мировоззренческие проблемы современного этапа НТР.

Определяется роль и влияние НТР на мировоззрение и социокультурную жизнь.

Ключевые слова: мода, НТР, мировоззрение, социокультурная жизнь, экологический

дизайн, стиль.