Біографія

Дитинство

Це трапилось 26 жовтня 1989 року в місті Донецьк, коли незважаючи на пору року була прекрасна сонячна погода. Так, саме в цей день з'явились я і моя сестра Даша. Хто б міг подумати, що у моїх батьків через п'ятнадцять років з'явиться ще одна двійня, тепер у них було вже четверо доньок і великий досвід у вихованні близнят. Все своє дитинство ми з Дашею не розлучалися ні на день, ми скрізь і завжди були разом, ходили в один дитячий садок, вчилися в одній школі і навіть, не дивлячись ні на що, пішли в один університет на одну спеціальність.

Батьки нас всіляко намагалася розвивати як у творчому, так і в інтелектуальному напрямі. З п'яти років ми почали навчатися грі на віолончелі і фортепіано, ще не вміючи писати, я відвідувала уроки сольфеджіо. У цей період я починаю навчатися в народно-хореографічному колективі "Сувенір", якому згодом посвітила 10 років.

Школа

Школа – це друга сім'я, в якій проходиш первинну соціалізацію, отримуєш великий життєвий досвід, знаходиш друзів, це одні з прекрасних кроків у житті. Мені було 8 років, і я цього зовсім не розуміла. Я не хотіла йти в перший клас, на відміну від Даші і всю шкільну лінійку я простояла зі сльозами на очах. Але не потрібно було багато часу, щоб змінити свою думку. І так, Донецький навчально – виховний комплекс № 1 міста Донецька 1 вересня 1997 прийняв нових учнів, до числа яких входили і ми з сестрою.

Це були прекрасні роки, наповнені новими знаннями, почуттями. Саме в цей період відбувається перша закоханість, перший поцілунок ... Але розслаблятися часу не було, активно тривали заняття музикою, танцями. Ми з сестрою почали грати в оркестрі, виступати на сцені, брати участь у музичних конкурсах і хоч тоді, я не завжди розуміла, навіщо мені все це потрібно, але тепер я хочу виразити велику подяку моїм батькам, які дали нам все це.

Після десятирічного досвіду в танцювальному гуртку, ми з Дашею вирішили піти вчитися до школи акторської майстерності та моделінгу "Мельпомена", яка залишила яскраві враження у моєму житті. Ми брали участь в різних конкурсах, їздили на міжнародні покази і зайняли перше місце на конкурсі в Польщі.

Одинадцятий клас був досить складним і вирішальним, адже саме в цей період потрібно було визначитися з подальшим навчанням, яких тільки ідей не було, але все ж таки вибір зупинився на Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ) на спеціальності "Економічна кібернетика".

Університет

Вибір майбутнього університету був досить простий, так як, проаналізувавши і зваживши всі поради і думки, сумнівів не залишалося, що найкращим університетом, який би дав якісні знання в обраній області буде саме ДонНТУ. Пройшовши співбесіду і побачивши себе в списках майбутніх студентів, я відчувала безмежне щастя від досягнення поставленої мети.

Ось таким чином ми з Дашею стали навчатися тут. "Чому ж саме економічна кібернетика?" – запитували мене більшість знайомих, яких лякало таке словосполучення. На це питання я завжди знала, що відповісти, так як на цій спеціальності вчилися мої старші сестри, і спостерігаючи за їх кар'єрним ростом і розвитком, мені також хотілося прагнути до них. Тим більше, що дана спеціальність представляє із себе досить великий комплекс предметів, які пов'язані як з економікою, бухгалтерським обліком, математичним моделюванням, так і з програмуванням.

Наша група з 23 осіб здружилася дуже швидко. Університет сильно відрізняється від школи, і саме тут починаєш отримувати перші навики дорослого самостійного життя. Однак бакалавріат пролетів швидко і насичено, настав час знову робити вибір. Я без сумнівів вирішила поступати на магістратуру в нашому університеті.

Своїм науковим керівником я вибрала Олександра Володимировича Смірнова, кандидата технічних наук, доцента, який займається науковою діяльністю в області динамічного управління капіталом, технічним аналізом ринків, теоретичними основами біржових ігор. Мною була обрана тема: "Порівняльний аналіз алгоритмів динамічного управління капіталом". Ці напрями в Україну ще недостатньо розвинені і для мене вони дуже цікаві, тому що їх застосування може бути в різних областях діяльності. Олександр Володимирович активно веде наукову діяльність, постійно співпрацює з аспірантами та магістрантами, друкує наукові статті, з ним дуже цікаво працювати, так як пізнаєш багато нового і цікавого, яке рідко знайдеш у книгах.

Університет це прекрасні роки, які залишили в мене величезну кількість яскравих спогадів, дали великий багаж знань, отриманих від досвідчених викладачів, а також вірного друга, що ще потрібно для того, щоб почати новий успішний крок у життя!

Плани на майбутнє

Стати професійним і високооплачуваним фахівцем у сфері аналітики, створити власне підприємство, бути грамотним керівником. Отримувати досвід міжнародної практики. Отримати ще дві вищі освіти у сфері фінансів та бухгалтерського обліку. Підвищити рівень знання мов: англійська, італійська. Постійно всебічно розвиватися і пізнавати світ.