Біографія
Дитинство
Я, Куліш Максим Миколайович, народився 11 листопада 1988 року в місті Донецьку. Моя мама, Куліш Любов Миколаївна – фармацевт. Мій тато, Куліш Микола Мефодійович – слюсар.
У дитинстві був дуже тихою і спокійною дитиною, а улюбленими іграшками були різноманітні конструктори. У той же час, це не заважало мені весело і цікаво проводити час зі своїми ровесниками. У садку активно брав участь в різних творчих заходах, займався бальними танцями.
Школа
У 1994 році я пішов у загальноосвітню школу № 135 м. Донецька. На даний момент це професійний ліцей. Як і у більшості дітей, перший день в школі був дуже хвилюючим і незабутнім. Моя перша вчителька сказала батькам, щоб дітям купили якийсь подарунок, тому що це самий головний день у їхньому житті. Так, ще не приступивши до навчання, я отримав першу винагороду.
Варто зізнатися, що в першому класі я був трієчником. Причому трійка була з математики. А першу і останню двійку з цього предмету я отримав, тому що виявив креативність і зафарбував рибку не тими кольорами, якими хотіла вчителька.
З другого класу я навчався в основному на відмінно, лише зрідка стаючи хорошистом в чверті. Активно брав участь у шкільних та районних олімпіадах, одного разу посівши перше місце в районній олімпіаді з географії.
За ці роки посилилося моє захоплення різними конструкторами і складанням різноманітних моделей. Крім того, я дуже любив читати. За час навчання в школі, я, напевно, перечитав майже всі книги, які були в шкільній бібліотеці. А більшість залишку вільного часу я приділяв грі в футбол.
Технікум
У дев'ятому класі прийшло усвідомлення, що рівень шкільної програми мене не задовольняє і я хочу визначитися з майбутньою професією. Це не був цілеспрямований пошук і вибір професії стався з волі випадку – я побачив по телевізору рекламу Донецького політехнічного технікуму, в якій описувалася моя майбутня спеціальність Програмування для електронно-обчислювальної техніки та автоматизованих систем
.
Навчання в технікумі стало моєю першою сходинкою в доросле життя. Я навчився більш правильно розподіляти свій час, для того, щоб успішно вчитися і розвиватися як особистість. Технікум дав мені базові знання з моєї спеціальності, що дозволило мені легше освоїтися в університетській програмі.
Університет
На жаль, людська пам'ять не вічна. Я отримав велику кількість знань в сфері програмування, але базові математичні основи затерлися в пам'яті і для вступу в університет у 2007 році довелося багато надолужувати. Вступити в Донецький національний технічний університет мені вдалося тільки за співбесідою, а прохідні бали по рейтингах на той момент так і залишилися недосяжною планкою.
Навчання в університеті було досить легким і цікавим. Кожен предмет приносив свою частину в скарбничку знань. Особливо запам'яталися предмети Вища математика
і Дискретна математика
. Курсові проекти дозволили на практиці вивчити багато технологій, які не давалися в базовій програмі або давалися скорочено.
В бакалавраті я намагався вчитися на відмінно і після здачі державного іспиту отримав диплом бакалавра з відзнакою. Єдиними четвірками за час навчання стали оцінки з фізики та англійської мови на першому курсі, коли я ще не надавав їм особливої значущості.
Тема моєї магістерської роботи – Методи комп'ютерного зору для відстежування об'єктів у відеопотоці
. Вибір теми та наукового керівника не був складним, тому що практику після 3 курсу я проходив в ТОВ Просперо Системз
і займався аналізом даних після обробки відеозаписів. Мій науковий керівник, доцент кафедри прикладної математики та інформатики, кандидат технічних наук, Ладиженський Юрій Валентинович, запропонував мені зайнятися темою розпізнавання образів в відеопотоках, яка здалася мені дуже цікавою.
Плани на майбутнє
Найближчі плани на майбутнє – успішно захистити магістерську роботу.
Планую і далі удосконалювати свої професійні навички та особисті якості. Після закінчення університету збираюся знайти роботу у великій українській чи зарубіжній компанії з подальшим кар'єрним ростом.
Плани на далеке майбутнє – об'їздити увесь світ.