Біографія
Дитинство
Народилася 19 квітня 1990 р. в маленькому містечку поблизу
Азовського моря –
Мангуші, що в перекладі з тюркської означає "білий птах". Батьки мої
прекрасні, неординарні, талановиті
люди, обидва родом з Мангуша, вчилися в тій же школі, що і я –
Мангушський ЗОШ № 1. Мама –
Матичак Тетяна Анатоліївна 1965 року
народження, закінчила Бердянський Університет менеджменту і
підприємництва за фахом «облік і аудит», працює у відділі
освіти Першотравневої райдержадміністрації економістом. Папа –
Матичак
Віктор Іванович 1964 року народження, після служби в армії та навчання
працює в холдингу «Ілліч-агро-Донбасс» механізатором.
В дитинстві я відрізнялася неабиякими
здібностями, на прийомі в дитячий сад пройшла інтелектуальний тест і
завідувачка дуже здивувалася, сказавши, що розвиток у мене як у
п'ятирічної дитини в мої-то два. Ну це і зрозуміло, я ж до цього віку
вже букву "Р" вимовляла і чітко формулювала свої думки.
Серед моїх талантів близькі
відзначають дуже гарну пам'ять, легке запам'ятовування на слух,
товариськість і спостережливість за навколишнім світом. З раннього віку
знала імена, прізвища, рід діяльність і родинні зв'язки практично всіх
сусідів, а також дуже любила ходити в гості. Дуже любила дивитися
реклами по телевізору, а потім декламувала з найбільш вподобаних
різноманітні слогани. Коли фільми стали транслювати на українській мові
я робила синхронний переклад на російську, тому що більшість моїх
родичів і знайомих тоді в основному говорили на цій мові.
Дім і весь його вміст було для мене великим
конструктором, з стільців, табуреток, коробочок та іншого я
споруджувала житла, меблі для свої ляльок при цьому не забуваючи про
дизайн могла і розмалювати небагато. Ще одним улюбленим заняттям було
представлення себе видатним архітектором, який проектує різні будинки,
котеджі, присадибні ділянки, квартири. У мене були цілі альбоми
розписані такого роду кресленнями. Це захоплення я поєднувала з
навчанням у художній школі, в якій почала займатися з 6 років. Там я
придбала багато корисних навичок, які в наслідок стали в нагоді в
іскуссетве фотографії, якому я почала навчатися у свого батька. Він
пройшов школу фотографів, так що вміє фотографувати і навіть плівку
проявляти, воістину заняття не з легких було, це ж не те, що зараз на
принтері роздрукувати.
Виявляла турботу до всякого роду живих істот,
можна сказати була домашнім доктором для кішок і собак, лікувала їх,
закопувала оченята, перев'язувала лапки при переломах і порізах,
проявляла рішучі дії з порятунку братів наших менших, зберігаючи спокій
і врівноваженість в екстремальних, що вимагають негайних дій ситуаціях.
Напевно це спадкове, адже мої дідусь і бабуся більше 40 років працювали
в різних відділеннях лікарні, включаючи і швидку допомогу, рятуючи
життя людей.
У садку найбільше уваги я приділяла їжі, не те,
щоб їла дуже багато, швидше це було дослідження, процес пізнання. Я
уважно розглядала страви, дізнавалася їх назви, навіть просила рецепти,
щоб сподобалися можна було попросити маму приготувати вдома. Мама і
бабуся вводили мене в світ кулінарного мистецтва, домашня кухня
представлялася для мене райським місцем, де відбувається щось чарівне,
магічне –
спочатку всі інгредієнти сирі і знаходяться окремо, а потім в
ними проробляють ряд маніпуляцій і вони з'єднуються і стають
їстівними –
правда диво.
Школа
У 1997 році пролунав мій перший шкільний дзвінок. Потрапила в клас
до Мурлян Людмилі Федорівні, яка впродовж усіх навчальних років була
добрим помічником і порадником. Енергії було стільки, що я почала
відвідувати чи не всі гуртки, які були в Будинку Дитячої Творчості.
П'ять років навчалася в художній школі. Я відвідувала вокальний клас,
танцювала в кількох колективах. І я зупинилася на танцювальному гуртку,
який відвідувала до закінчення школи.
2003-2007 рр.. –
У складі хореографічного колективу "Топотушки" (керівник Дранко Тетяна
Вікторівна) неодноразові гран-прі фестивалю "Ялтинські зорі", призові
місця в різних танцювальних фестивалях та конкурсах в багатьох містах
Україні.
2003-2006 рр.. –
Навчання в школі моделей "Галатея" (керівник Першина Марина Петрівна).
На одному з конкурсів «Міні Міс Мангуш» у 2005 році, мені
запропонували участь в конкурсі "Міс Спорт-Маріуполь". Я брала участь в
цьому конкурсі і завоювала титул с –
"Міс Спорт-Модель".
У школі я займалася легкою атлетикою, грала в складі
баскетбольної команди, брала участі у багатьох районних спортивних
олімпіадах.
Кожне літо їздила в дитячі оздоровчі табори
"Сонячний" і "Райдужний" на березі Азовського моря.
За час навчання в школі я придбала багато корисних
знайомств з чудовими людьми, які і досі є моїми друзями. Особливу
подяку хочу висловити моїм улюбленим вчителям, що вплинув на формування
мене як особистості, мою класну керівницю - Гурову Наталю Павлівну, яка
прищепила мені любов до української мови та літератури. Завдяки її
зусиллям я чудово володію українською мовою і з легкістю здавала
вступні іспити в університет. Ольга Олексіївна Гордієнко не тільки
чудовий викладач англійської мови, а й справжній друг, наставник,
порадник і творчий натхненник.
Університет
Останні роки навчання в школі я старанно займалася у
фізико-математичному класі, припускаючи здавати математику на вступних
іспитах в університет. Так воно власне і вийшло, я подавала документи
на різні спеціальності (Міжнародна економіка, Менеджемнт, Архітектура і
навіть Електротехніка), а в останній день у переліку спеціальностей
ДУІіШІ виявила Релігієзнавство, повинна зізнатися це мене заінтригувало
і я ризикнула подати документи. Все вийшло успішно і я стала студенткою
університету. Час навчання було дуже барвистим, я брала участь у
всіляких наукових конференціях, конкурсах.
Найбільшу користь принесло вивчення релігієзнавчих
дисциплін, таких як історія релігій, феноменологія релігій, історія
світової та вітчизняної релігійної думки, свобода совісті та інші, які
викладав Козловський Ігор Анатолійович (Президент Центру релігієзнавчих
досліджень і міжнародних духовних відносин), який був моїм науковим
керівником з першого курсу і продовжує допомагати в процесі освіти,
якому хочеться висловити особливу вдячність за відкриття нескінченного
світу науки для мене, високий професіоналізм, якісну освіту і за
неоціненний внесок мою душу.
Вдячна Фесенко Андрію Миколайовичу, який був
куратором нашої групи, людина, яка опікав нас з самого початку
навчання. А тепер є керівником мого дипломного проекту.
Особлива подяка Ісмагілову Саїду Валерійовичу,
одиному з найкращих ісламознавців Україні, за підтримку і наставництво
в питаннях вивчення ісламу.
Мотивацієй вступу до магістратури стала величезна
любов до релігієзнавства, а вибір теми "Паломництво в ісламській
традиції: релігієзнавчої-компаративний аналіз" –
це один з етапів моїх ісламоведчесскіх досліджень.
Плани на майбутнє
Бути професіоналом у сфері своєї діяльності, відкрити туристичне агентство, отримати льотні права, подорожувати по світу, проводити релігієзнавчої-культурологічні та етно-лінгвістичні дослідження, вивчити хінді та маратхі, писати книги, створити свою духовну школу, викладати і постійно продовжувати процес своєї освіти та духовного вдосконалення.