Про себе:
Дитинство
Народилась 23 листопада у 1989 році в місті Донецьку.
Мати – Семіндєєва Зоя Ісаківна, викладач музичного училища, батько – Семіндєєв Геннадій Толіойвич, головний бухгалтер, старша сестра – Семіндєєва Тетяна, музикант (в даний час працює за спеціальністю за кордоном).
Моє щасливе дитинство пройшло у великій родині, в любові і турботі всіх рідних: бабусь, дідусів, і особливо, звичайно, мами, тата і сестри. Батьки з раннього дитинства намагалися дати нам добру освіту: музика, танці, англійська мова, малювання, спортивні секції і так далі, загалом, приділяли нам із сестрою багато часу. Вечори в нашій сім'ї проходили дуже життєрадісно. Папа веселив нас грою на фортепіано. Мама і тато намагалися нас долучити до музики, мистецтва, до чогось високого. У випадку з сестрою старання не пройшли марно. Я ж навідріз відмовилась йти по стопах батьків і припинила свої муки в музичній школі на 5-му році навчання. Батьки не стали наполягати, тому що не вигляділи в мені великого музичного таланту. Шкільні роки пролетіли дуже швидко і непомітно для мене, в пам'яті залишилися тільки лише нескінченні громадські заходи, в яких я активно брала участь, паралельно займаючись естрадними танцями (близько п'яти років).
Школа
У 11-му класі мені запропонували продовжити навчання в загальноосвітніх школі Ізраїля, і я погодилась. На другому місяці навчання в Ізраїлі всіх учасників програми перевели в ізраїльські класи і дали вибір профілюючих предметів. Мій вибір припав на комп'ютери і фізику, у той час я вперше зіткнулася з програмуванням. Протягом року я вивчала Pasсal, HTML і javascript. В кінці року успішно склала державні іспити з програмування і повернулася додому. Тепер я вже знала ким хочу стати.
Університет
Вибирати між вищими навчальними закладами довго не довелося, тому що хотіла навчатися тільки в Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ). Цей інститут закінчив мій дядя і довгий час викладав там. Залишалося тільки добре підготуватися до вступних іспитів, але на це у мене був цілий рік, так як всі вступні іспити на поточний рік пройшли до мого повернення. До мого великого щастя все відбулося, як я і планувала, іспити позаду і ось я студентка ДонНТУ!
Перший курс, мабуть, був найскладнішим, насиченим, веселим і незабутнім для мене. Занадто великий обсяг завдань, домашньої роботи з багатьох дисциплін займав дуже багато часу, і важко було розподілити цей час, якого завжди не вистачало. Не дивлячись на це, ніяк не можна було пропустити Дебют першокурсника, який, безумовно, послужив приводом для знайомств зі старшокурсниками, зі студентами інших спеціальностей і факультетів та просто познайомив мене з багатьма людьми, з якими я дружу і до цього дня. Працьовитість, старанність, завзяття і відповідальність, які прищепили мені батьки, допомогли мені домогтися в навчанні хороших результатів. Але, звичайно ж, в першу чергу своїми успіхами я зобов'язана нашим викладачам, які давали вірний напрям в освоєнні дисциплін.
Тема моєї магістерської роботи – «Автоматизована система створення оптимальних схем гільйотинного розкрою рулонного матеріалу». Цю тему мені запропонував мій науковий керівник – доцент кафедри Автоматизовані системи управління ДонНТУ Фонотов Анастас Михайлович. Мене ця тема зацікавила перш за все тим, що вона буде застосована на практиці. Реалізована мною система підвищить ефективність управління в сфері економіки.
Паралельно занять в університеті, я закінчила «Перші державні Київські курси англійської мови» (2,5 року), і влітку 2010 р., за програмою обміну студентів, я побувала в США. Враження від нової країни, її географії, архітектури, менталітету людей все одно програвали відчуттям повної свободи і водночас відповідальності за себе, а також передчуттям нових пригод. Це були мої найяскравіші канікули у моєму житті, які з'явилися для мене ще й першим трудовим досвідом.
Протягом 4-го курсу вивчала польську мову на польському технічному факультеті ДонНТУ. Як сказав А.П. Чехов: «Скільки мов знає людина - стільки раз він людина» (сподіваюся, мови програмування він під цим теж розумів).
Плани на майбутнє
В майбутньому я планую захистити магістерську роботу, отримати диплом, і найголовніше, знайти роботу, де я зможу максимально реалізувати свої здібності і отримані знання. У вільний від роботи час буду намагатися по можливості більше подорожувати, тому що подорож – це найцікавіший для мене шлях пізнання світу і самої себе, чого я, власно кажучи, і прагну.