Біографія
Знайти себя неможливо — себе можна тільки створити
Про себе
Радію кожному новому дню.Обожнюю: мандрувати
Займаюсь: тенісом, волейболом, баскетболом
Захоплююся: влітку - велосипед, взимку - гірські лижі
Читаю: книжки з психології, особистого зростання, бізнес та it літературу
Слухаю: indie rock, alternative, new wave, lounge, electro, trailer music
Ціную в людях: відкритість, цілеспрямованість, вірність своїм принципам
Надихають: Стів Джобс, Айртон Сенна, Метью Белламі, Роджер Федерер, Стівен Кові
Улюблені цитати:
Хочеш змінити світ - почни з себе.
Поїхали!
Я народився 13 жовтня 1990 року в місті Донецьку. Батьки з самого дитинства оточували мене теплом і турботою, намагалися оберігати і допомагати мені в усьому і скрізь, у той же час, надаючи мені відносну свободу, що і сформувало в мені ті принципи і якості, які лягли в основу мого характеру. Варто зауважити, що я не перша дитина в родині і в мене є чудова старша сестра Настя, з якою ми часто дуріли в дитинстві і завжди один одного підтримували.
Все своє дитинство я провів у дворі з кращими друзями по пісочниці, ну і звичайно в дитячому садку. У ньому відразу почали проявлятися усі мої приховані здібності та таланти, будь то прагнення завжди та в усьому бути першим або ж любов до спорту та екстриму, що часто виражалося в розбитих колінах, здертих ліктях, і лекціях від вихователів. Також без моєї участі в дитячому садку не залишилося жодного свята чи вистави. Я завжди любив виступати на сцені перед аудиторією, втілюватися в різні образи, при цьому це було скоріше несвідомо. Єдине, що мені було не до душі, так це читання віршів з «табуретки».
Шкільні роки
Шкільна пора для мене пролетіла непомітно і весело. Багато в чому, завдяки учбово-виховному комплексу (УВК) № 1, в якому я навчався. Креативність та енергія учнів у поєднанні з методичністю та професіоналізмом викладачів дозволяли проводити безліч різноманітних заходів культурного, навчального та спортивного характерів, що в свою чергу робило процес навчання більш цікавим.
Разом з моїм першим дзвінком у школі я почав ходити на різні освітні курси і в спортивні секції. У підсумку я займався спортивною гімнастикою, бойовими мистецтвами, великим тенісом, вивчав англійську і німецьку мови.
У старших класах сумнівів у виборі професії не було. Мене завжди відрізняла тяга до природничих наук, і при шкільному розподілі мною був обраний фізико-математичний профіль. Я точно знав - буду програмістом. Чому? Все просто. На той момент я думав, що все програмування зводиться до знання паскаля та побудові блок схем, що в мене відмінно виходило.
Альма-матер
Я поступив до одного з найкращих технічних університетів України - Донецький національний технічний університет (ДонНТУ), на спеціальність програмне забезпечення автоматизованих систем. Перші роки навчання в університеті пройшли непомітно і відносно легко. Все було в новинку: нові знайомства, навчальні зобов'язання, подорожі між корпусами в набитих «шпротами» тролейбусах, участь у профспілковому житті факультету та виступи у студентських лігах КВН. Шкільної бази вистачало, щоб з легкістю поєднувати навчання зі своїми захопленнями і від усього, що відбувалося я отримував колосальне задоволення та безцінний досвід.
Починаючи з третього курсу, істотно збільшилося число профільних предметів, багато з яких вимагали більшої віддачі та акцентували увагу на самоосвіті. Тим не менш, мені завжди вдавалося успішно виконувати всі навчальні вимоги, а також знаходити вільний час для своїх захоплень і саморозвитку. Так у 18 років я отримав водійські права категорії «B». Продовжуючи вивчати англійську мову, я згадав шкільний досвід з вивчення німецької, повторив і закріпив свій рівень здачею базового іспиту в Goethe Institute в Києві. Крім цього я став більш глибоко розвиватися в професійному плані, самостійно вивчати актуальні технології, мови програмування і фреймворки. Так, одним з результатів стала успішно пройдена сертифікація за мовою програмування Java, і тепер я Oracle Certified Professional, Java SE 6 Programmer (OCJP SE 6 Programmer)
.
На мій погляд, в сучасному суспільстві володіння англійською мовою є невід'ємним атрибутом будь-якого професіонала у своїй галузі, а тим більше IT. Тому, в інституті я продовжував відвідувати додаткові курси, і влітку 2011 зважився здати міжнародний іспит IELTS. докладніше: як я здавав IELTS.
Після отримання ступеня бакалавра з червоним дипломом, я поступив до магістратури. Визначитися з темою було нелегко, так як мені хотілося, щоб це було і ново, і корисно, і цікаво. Вибір наукового керівника також був не менш важливим завданням. Довідавшись у різних викладачів сфери їх діяльності, мене дуже зацікавив напрямок, яким займався Бабков Віктор Светозарович, а саме застосування платформи Microsoft Kinect для моделювання віртуальної і доповненої реальностей. Професіоналізм, ентузіазм та цілеспрямованість Віктора Светозаровича у мене завжди викликали захват і повагу, а в поєднанні з цікавою мені темою, це був найкращий варіант. Тому, без особливих роздумів, я записався до нього у магістранти. У підсумку я дуже задоволений своїм керівником і темою.
А що ж далі?
Я вважаю, що шлях до щасливого життя лежить в пізнанні себе, усвідомленні своїх бажань і потреб у постійній роботі над самим собою і прагненні бути краще, ніж учора. Якщо ви послідовні і терплячі, ви досягнете успіху! Ніхто не може досягти успіху всього за одну ніч: успіх приходить до тих, хто готовий почати з малого і старанно працювати, поки не буде досягнут бажаний результат. Я намагаюся кожен день проводити з користю - всебічно розвиватися і вдосконалюватися, тим самим будуючи з маленьких частин фундамент свого майбутнього.
Моя мета - жити в гармонії з навколишнім світом, піклуватися і приносити користь іншим людям, реалізувати себе в професійній області, створити щасливу сім'ю, придбати справжніх друзів, зберегти своє здоров'я, розвиватися інтелектуально й духовно.