Біографія
Дитинство
Я народився 22 серпня 1990 року в місті Макіївка Донецької області. Батьки: мати – Умярова Тамара Вікторівна, учитель, батько – Умяров Хосяін Ріфатович, інженер. Також в мене є молодша сестра – Умярова Діляра Хосяінівна, навчається у школі.
В дитинстві ходив у дитячий садок, завжди з утіхою. На жаль, з цього періоду залишилось мало спогад. Пам'ятаю, що був дуже активним, брав участь у заходах. Уже тоді я зацікавився математикою – розв'язував задачі, вивчав таблицю множення. В мене був любимий дідусь, який навчив мене грати у шахи – вже в шість років я записався до місцевого шахового гуртка. У цей же час захопився малюванням.
Шкільні роки
У 1997 році я пішов до загальноосвітньої школи №15 м. Макіївки. Хочу відзначити свою першу вчительку Яценко Світлану Дмитрівну. Її уроки були дуже захоплюючими. Крім того, вона з нами проводила позакласну роботу: дні народження однокласників, Свято букваря
, коли ми навчилися читати, новорічні свята.
В 2000-2002 роках займався бальними танцями, однак тоді мені не вистачило дисциплінованості, інтересу не було – вирішив припинити заняття на невизначений час.
В 2003 роцi почав займатися бойовими мистецтвами. Вибір пав на джіу-джитсу. Чому джіу-джитсу, а не карате чи бокс? Відповіддю на це питання буде теза М'якість перемогає силу
. Коротко кажучи, нас учили перемогати противника його ж силою. В принципу, мені подобались тренування, питання дисципліни зразу відпав – за порушення треба було віджиматися.
Старші класи школи – найкращі роки життя! Шкільні свята, в яких я завжди приймав участь, друзі, звичайно, улюблені вчителя. В моєму випадку це Піюнкіна Анфіса Василівна, завдяки якої я відкрив для себе дивний світ фізики та досягнув визначених успіхів у вивченні дисципліни. В 11 класі я навіть зайняв перше місце в міський олімпіаді з фізики та взяв участь в обласній олімпіаді. Закінчив школу з срібною медаллю, пишаюся тим, що отримав її заслужено.
Що стосується комп'ютерних технологій – у старших класах освоював Microsoft Office, за допомогою якого я писав реферати, робив презентації, вивчав основи алгоритмізації, і також, грав у комп'ютерні ігри.
Університет
Думаючи про вступ, я й уявлення не мав, що ховається у назвах спеціальностей, а спросити тоді було не у кого. Знав тільки, що буду вступати до комп'ютерної спеціальності. В приймальної комісії прочитав перелік спеціальностей та обрав Програмне забезпечення автоматизованих систем
.
Перший рік навчання був складним для мене – у перший же день нам дали завдання на програмування, а я на той момент взагалі не уявляв, що таке компілятор, мова програмування – все було таким новим та незрозумілим. Саме яскраве враження від першого курсу – захист моєї першої курсової роботи Краснокутської Галині Володимирівні. Це була перша серйозна робота, захист був довгим та тяжким, однак я зміг відповісти на всі питання та отримав п'ятірку. З висоти п'ятого курсу все це здається дурницею, але тоді для мене це було знаменною подією – я відчув себе програмистом, якому все буде під силу.
На наступних курсах я активно приймав участі в науковому житті університету: виступав на конференціях, олімпіадах, конкурсах студентських робот, займав призові місця. На третьому курсі я ходив на курси по технології Java, наприкынцы якого з успіхом склав сертифікаційний іспит програмісту Java OCJP
;. Бакалаврат я закінчив з червоним дипломом.
Федяєв Олег Іванович читав нам курси з штучного інтелекту та нейронних технологій. В процесі виконання лабораторних робіт, я перейнявся інтересом до цих дисциплін і захотів дізнатися про них більше. Олег Іванович підтримав мій інтерес та запропонував писати магістерську дисертацію під його керівництвом. Таким чином, моєю мотивациєю вступу до магістратури стало бажання поглибити знання з нейронних мереж. Тема моеї магістерской роботы – Нейромережева система розпізнавання обличчя на знімку з відеопотоку
.
На четвертому курсі я вирішив відновити (через 10 років) заняття бальними танцями. На даний час танцюю вже більше року, вивчаю європейський та латиноамериканський стилі. Танці – добре чергування розумової діяльності фізичною.
Хочу сказати, що університет навчив мене колективної праці, а також самостійно вчитися та приймати вирішення. Більш того, тут я навчився аналізувати життєві ситуації – все це завдяки гуманітарним предметам. Університет розвиває в людині постать (особу), а не просто готує технаря, я вдячний йому за це. П'ять років навчання стали чудовою школою життя.
Плани на майбутнє
У найближчому майбутньому я маю розробити та захистити дипломного проекту. Потім хочу знайти гідну та інтересну працю, яка буде приносити користь не тільки мені у якості зарплати, але й іншим людям. Також є бажання підвищити свій рівень володіння англійською мовою.